Те, що «Як приборкати дракона» отримав лайв-екшен екранізацію у 2025 році, стало новиною, яка викликала більше здивування, ніж очікувань. Все ж таки оригінальний мультфільм 2010 року — це вже класика, яка навряд чи потребувала рімейку. Але Голлівуд живе за своїми законами: якщо можна дістати з полиці улюблену історію й переробити її під сучасну аудиторію — чому б і ні? Тим паче якщо йдеться про один із найзворушливіших мультфільмів останніх десятиліть. І, що не менш дивно — вийшло справді добре.
Жанр пригоди, фентезі, сімейний, комедія
Режисер Дін Деблуа
У ролях Мейсон Темз, Ніко Паркер, Нік Фрост, Джерард Батлер, та ін.
Прем’єра 13 червня 2025 року, кінотеатри
«Як приборкати дракона» не намагається вигадати велосипед, змінити канон чи перевернути знайому історію з ніг на голову. Тут усе зроблено по класиці: буквально кадр у кадр, сцена в сцену, відтворено події мультфільму. Змін мінімум: нові актори, трохи інакше збудована музична драматургія, кілька свіжих жартів та мікроскопічні зміни в діалогах.
Але саме завдяки цій простоті, фільм і працює. Бо суть залишилася — та сама історія про дружбу, довіру, вибір і сміливість, яка пробиває броню навіть у найчерствіших сердець. Це все ще казка про вигнанця й монстра, які насправді шукають лише розуміння.
У Голлівуді не просто люблять ностальгію — вони її експлуатують. Особливо якщо мова йде про щось настільки тепле, чесне і світле, як «Як приборкати дракона».
Студія DreamWorks вирішила не вигадувати нічого нового, а просто взяла свою ж анімаційну класику 2010 року й перенесла її в лайв-екшен формат. На папері це звучить як ще один рімейк заради рімейку, та на диво, фільм вийшов не про маркетинг, а про серце.
Так, це все ще та сама історія — про хлопця-вигнанця й дракона, якого всі бояться. Про дружбу, яка сильніша за упередження. Про втрати, вибір і те, як важливо залишитися собою навіть тоді, коли весь світ вимагає іншого. Просто тепер усе це відбувається з живими акторами, у світі, де Туговух і Беззубик виглядають максимально реалістично.
Режисери не стали ламати те, що і так працює. Вони просто обережно адаптували знайоме: переробили трохи музику, освіжили діалоги, додали кілька нових жартів і оновили другорядні ролі.
Найбільше вражає візуальний рівень фільму. Беззубик виглядає так, ніби до нього і справді можна доторкнутись. CGI — на рівні найкращих блокбастерів останніх років. Дракони ожили, але не втратили жодної емоції з анімації. Їхні очі, реакції, поведінка — усе промальовано з любов’ю. Камера ж не намагається ховатися, вона дає глядачеві час надивитися й повірити. Це саме той випадок, коли можна сказати: «Так, це не просто комп’ютерна модель. Це персонаж».
Акторський склад справляється гідно. Мейсон Темз у ролі Гикавки вразив не ідеальністю, а щирістю — у ньому відчувається той самий внутрішній конфлікт: бути героєм чи залишитися добрим хлопцем, якого не приймають. Ніко Паркер як Астрід — впевнена, розумна, з власною гідністю, яка не зводиться до бойової дівчини з мечем. Джерард Батлер у ролі Стоіка — просто подарунок фанатам. Він приносить у фільм той самий рівень драматичної сили, що й у мультфільмі: суворий голос, але м’яке серце. Він не грає — він знову живе цим персонажем.
Історія не стала глибшою, але й не втратила головного — душевності. Вона не про драконів, а про стосунки. Про страх втратити. Про те, як важко зрозуміти один одного, і як багато це вартує. Саме тому, попри всю банальність рімейків, ця версія виправдовує себе. Вона не додає нового сенсу, але й не спотворює старого. А це — вже подвиг для сучасного Голлівуду.
Так, деякі сцени могли б працювати краще. Інколи відчувається, що актори просто механічно відтворюють мультфільм. Можна було ризикнути трохи більше — додати нового дихання. Але з іншого боку, це не той проєкт, де хочеться експериментів. Тут головне — зберегти серце, а не показати амбіції.
