Нещодавно на телеканалі АМС завершився показ кримінально-драматичного трилера «Періш» з Джанкарло Еспозіто («Калейдоскоп», «Джентльмени») у головній ролі. Його сюжет заснований на британському мінісеріалі «Водій», який складався з трьох епізодів та транслювався на ВВС One з 23 вересня по 7 жовтня 2014 року. У рецензії нижче розповідаємо, якою вийшла американська версія сюжету про водія, що втрапив в халепу.
Жанр кримінальна драма, трилер
Автори Дені Броклгерст, Суну Гонера
У ролях Джанкарло Еспозіто, Закарі Момо, Пола Малкомсон, Скіт Ульріх, Бредлі Вітфорд
Прем’єра АМС
Рік випуску 2024
Сайт IMDb
Грасіан Періш, для навколишніх просто Грей, — людина з непростим минулим. Він живе у Новому Орлеані разом з дружиною Роуз і дочкою-підлітком Макайлою та намагається вибити у банку позику, щоб втримати на плаву неприбутковий автопарк. Але бездушна капіталістична установа відмовляє чоловіку у фінансуванні, тож стражденному доведеться шукати інший шлях, щоб врятувати ледь живий бізнес.
Разом з тим до Періша навідується його старий друг Колін Бруссард та просить про допомогу у «простенькій справі», яку він має виконати для місцевої зімбабвійської мафії. Грею стає шкода недолугого товариша, тож він погоджується на пропозицію. Але згодом все глибше занурюється у злочинний світ, від якого так довго намагався втекти.
Мережа АМС, відома своїм незбагненним бажанням виробити якомога більше «Ходячих мерців», після «Мосьє Спейда» та нещодавнього «Ті, хто вижив» продовжує видавати амбітні проєкти з дорогою картинкою, приємними акторськими виступами та ностальгійними почуттями.
У продовженні культового «Мальтійського сокола» невиразне оповідання нівелювалося впевненим перфомансом Клайва Овена. У спінофі про Ріка Ґраймса та Мішонн ставка робилась на взаємодію головних героїв оригінального шоу, історія яких не мала достойної кульмінації. А поряд з сумнівними моментами у сюжеті «Періша» знаходиться прониклива партія від Джанкарло Еспозіто, відомого не в останню чергу завдяки іншому хіту АМС — «Пуститися берега» (і його спінофа «Краще подзвоніть Солу»).
Втім, історії рівня Волтера Вайта та Джессі Пінкмана тут краще не чекати, тому що «Періш» абсолютно не спроможний освіжити жанр кримінальної драми чи якось дивувати. Що зовсім не означає, що він не вартий уваги.
Попри свою добре помітну вторинність, це досить міцно склеєна та напружена історія, у якій більший відгук викликає відчайдушний погляд Еспозіто, ніж вміння його персонажа тримати кермо на високих швидкостях.
Та й останньому фактору приділяється злочинно мало уваги — за своїм духом це не екшеново-дуболомний «Перевізник», а скоріше похмурий «Співучасник» з тим же невдачливим водієм у халепі. Щоправда, з дуже-дуже великими застереженнями (все-таки тутешній телевізійний продукт явно непорівнянний з видатним неонуарним трилером від Майкла Манна).
Щодо вторинності, то серіал володіє усіма властивостями типових кримінальних сюжетів: тут вам і багатостраждальний герой з важким минулим, яке його наздоганяє, і велика трагедія та бажання помсти, і ні в чому невинна сім’я, котру треба захищати (тут десь у світі прослезився один Домінік Торетто), і навіть сцени з квестом «позбутися трупа».
От тільки родина головного героя виступає як суто сюжетна функція, тому діалоги за участю дружини та доньки можна було спокійно вирізати у монтажній. А замість основного лиходія фігурують одразу декілька покидьків, через що відсутній акцентований антагонізм.
Перші три епізоди, а це, без малого, половина сезону, ніби розхитуються. Події відбуваються не надто динамічно, а напружених моментів чи тим більше екшену як кіт наплакав. Цікаво виглядає сцена замаху на вбивство у другій серії, але наступна знову збиває цей темп млявим оповіданням. Починаючи з четвертого епізоду серіал проявляє себе найкращим чином, зокрема, ставки, а разом з ними й рівень напруги помітно зростає, тож відірватися від екрана відтепер важкувато.
Усе це дійство розбавляється поодинокими екшн-сценами (серіал відкривається динамічною погонею форсажного штибу), звичними для телевізійного формату мінікліфхенгерами у кінці кожної серії та темою африканських мігрантів, яка, очевидно, присутня з огляду на те, що один з авторів шоу Суну Гонера сам є вихідцем з Зімбабве.
Джанкарло Еспозіто нарешті отримав непогану головну роль і видав усі п’ятдесят відтінків Грея, щоб поряд з ним навколишні виглядали не так переконливо. Дуже цікаво буде подивитися на актора у майбутньому «Мегалополісі» Френсіса Форда Копполи.
У підсумку перед глядачем постає доволі стандартна кримінальна історія без амбіцій на вічність, яка залишає простір для другого сезону. Навіть попри відсутність свіжого погляду на жанр місцеві розбірки бачаться достатньо захопливими, щоб не виникло бажання обійти продовження стороною. Якщо воно, звісно, відбудеться.