Рубрики Огляди

Рецензія на серіал «Покерфейс» / Poker Face

Опубликовал
Денис Федорук

Наприкінці січня стримінговий сервіс Peacock презентував перші чотири епізоди детективного серіалу «Покерфейс», після чого вийшло ще шість серій (по одній в тиждень). Це проєкт, створений Раяном Джонсоном, котрий чудово зарекомендував себе у жанрі завдяки успішним двом частинам «Ножі наголо». У рецензії нижче розповідаємо, завдяки чому серіал отримав загальне визнання серед глядачів та критиків.

«Покерфейс» / Poker Face

Жанр комедійний детектив
Режисери Раян Джонсон, Ієн Б. Макдональд, Яніца Браво, Тіффані Джонсон, Наташа Лайонн, Лакі Маккі, Бен Сінклер
У ролях Наташа Лайонн, Едріан Броуді, Джозеф Гордон-Левітт, Хлоя Севіньї, Бенджамін Бретт, Нік Нолті, Рон Перлман
Прем’єра Peacock
Рік випуску 2023
Сайт IMDb 

Звичайна офіціантка в казино Чарлі Кейл розносила собі віскі з содовою та пиво, аж поки новий власник грального бізнесу Стерлінг Фрост-молодший не запропонував їй добряче збагатитися. Річ у тім, що Чарлі володіє не тільки зачіскою Тіни Тернер і голосом з хрипотою, а й унікальним даром розпізнавати брехню. Таке вміння явно знадобиться в грі у покер проти одного місцевого завсідника-багатія.

Але цим амбітним планам не судилося здійснитися, адже вбивство прибиральниці готельних номерів та подруги головної героїні на імя Наталі, як то кажуть, сплутує всі карти. В результаті збентежена Чарлі змушена розгорнути власне розслідування злочину. А на додаток дременути навтікача від одного дуже впливового і поважного пана.

Шоуранер проєкту Раян Джонсон, здається, знайшов свою нішу і тепер спокійнісінько може перебувати якнайдалі від барвистих блокбастерів, зокрема, про далеку-далеку галактику. Ім’я цього автора закономірно перетворилося на знак якості й міцно асоціюється з цікавими детективними історіями. Хоча він не винаходив заново жанр (мабуть, це неможливо), йому вдалось грамотно освіжити усталені тропи та залучити актуальні контексти.

У своїх повнометражних ескапістських забавках «Ножі наголо» Джонсон наслідував формулу класичних детективів у дусі Агати Крісті. Втім, з різним успіхом, він ще намагався іронізувати над трампівською Америкою та Ілоном Маском.

За словами творця, «Покерфейс» створений під впливом культового «Коломбо», тому виконаний у форматі перевернутого детектива. Втім, тут теж знайшлося місце міркуванням про соціальні сходи.

Буквально вчора ми писали про стрічку «Лютер: Сонце на спаді», в якій автори також використовували напрям howcatchem. Щоправда, «Покерфейс» разюче відрізняється від «Лютера». В першу чергу тим, що ця збірка детективних історій покликана зовсім не нагнати похмурості та напруги, а навпаки — розважити та повеселити. І от з цим у серіалі повний порядок.

Кожен наступний епізод поміщає персонажа Наташі Лайонн у нові обставини та надає чергову справу для розслідування. Новий тиждень — нове вбивство. По суті, сюжетно між собою пов’язані лише перша та остання серії, а між ними відбувається серіал-антологія, обдутий легеньким вітерцем роуд-муві. Сполучною ланкою загальної історії виступає якраз Чарлі Кейл, на тендітні плечі котрої лягає розкриття злочинів.

І саме завдяки цьому велика відповідальність лягає на акторку Лайонн, адже саме за її героїню мусить вболівати глядач. Деякі західні оглядачі дозволили собі дуже гучні заяви на кшталт «Пітер Фальк свого покоління», але, якщо чесно, нічого надзвичайного Наталка не продемонструвала.

Так, це хороша впевнена партія. Головна героїня, знову ж таки, наслідує Коломбо у своїй ідеальній неідеальності. З цигаркою в зубах і пляшкою пива під пахвою вона виводить поганців на чисту воду. Інколи навіть помиляється. Але цього замало, щоб завоювати глядацьку любов. Так, хіба що прихильність. До того ж персонаж володіє ледь не супергеройською навичкою відчувати брехню, що наче применшує його детективні таланти.

Структурно практично всі серії виконані однаково. Спочатку відбувається вбивство, потім з’являється Кейл і пояснення, яким боком вона має відношення до події, а далі, власне, демонструється розслідування.

За допомогою флешбеків автори часто перемикають оповідь з точки зору лиходіїв на точку зору Чарлі. Це додає нових подробиць до справи та інтриги у розповідь.

Не забувають тут додати й соціальні коментарі, що властиво для кінематографа Раяна Джонсона. Вже у дебютній серії він будує конфлікт навколо яскравих представників одноповерхової Америки та заможних брудних бізнесменів. Навіть композиція одного з загальних планів недвозначно підкреслює прірву між ними: над вбогою халупою вбитої Наталі височіє розкішна будівля казино.

Там, на найвищому поверсі, смикає за мотузки великий бос. До певного моменту він навіть не здогадується, хто така Наталі. Джонсон навмисне конструює подібні ситуації, бо полюбляє протиставляти представників різних верств населення. Так було у «Ножах», так відбувається й у «Покерфейсі». Хоча в останньому до теми звертаються не завжди. Вбивцею може бути як багатій, що купається в розкоші, так і спітнілий реднек, в якого нема ні копійки за душею.

А ще тут особливо добре відчувається стиль. Навіть титри мають очевидну стилізацію. Серіал пропонує багато світлих сонячних кадрів, хорошу динаміку і цікаві історії, підкріплені дотепним гумором та гостьовими ролями зірок першої величини. Чого вартує тільки поява Ніка Нолті, котрий зобразив такого собі Ґільєрмо дель Торо на пенсії. Що кажете? Другий сезон? Дайте цій жінці пиво і мерщій на знімальний майданчик!

Disqus Comments Loading...