Робототехніка ще досить складна і дорога, щоб повністю автоматизувати сортування та доставляння пошти. Але прогрес все ж таки є. Уже не перший рік «Нова пошта» використовує роботів для сортування, переміщення та доставляння посилок. А нещодавно компанія збудувала новий інноваційний термінал, який дозволяє максимально ефективно використовувати роботів і знижує витрати на оплату праці. Крім сортувального центру «Нова пошта» має свою власну лабораторію, де постійно тестують нові винаходи. На одному з таких терміналів ще до війни побував журналіст ITC.UA.
Зміст
У центрі величезної території знаходиться велика сіро-червона будівля з виробничими цехами та вивіскою «Нова пошта». Потрапити всередину можна лише за спецперепустками, але для нас зробили виняток і пропустили за журналістськими посвідченнями чи паспортами.
Зліва від адміністративної будівлі стоять причепи для вантажівок, вони очікують на завантаження та відправлення за вибраним маршрутом. Там же знаходяться приміщення, у яких компанія тестує свої винаходи. Трохи правіше інноваційний термінал, де, власне, і відбувається сортування посилок.
Щодня через сортувальні вузли «Нової пошти» проходять мільйони посилок. Завдання працівників компанії – правильно розподілити цей потік у всіх напрямках. Тому без великого сортувального термінала ніяк не обійтися, особливо якщо йдеться про такий мегаполіс, як Київ.
Зовні автоматизований сортувальний центр, який збудували 2018 року, більше схожий на завод. Його площа – 18 тис. квадратних метрів, а обробляти він може понад 50 тис. посилок на годину за 302 географічними напрямками. На терміналі одночасно можуть завантажуватися та розвантажуватися 247 автомобілів.
У центральній частині інноваційного термінала знаходяться великі сортувальні машини. Перш ніж запустити посилки на сортувальну стрічку, працівники «Нової пошти» вносять у комп’ютер необхідні алгоритми їхнього розподілу. Потім у справу вступають роботи голландської компанії Vanderlande, що сортують посилки з допомогою трирівневої лінії сортування (від 2 до 30 кг). Також у них передбачений окремий механізм сортування дрібніших вантажів.
Протягом минулого року київський інноваційний термінал опрацював 159,9 млн посилок. Але це далеко не межа. Наприкінці 2022 року «Нова пошта» планує встановити ще дві додаткові лінії сортування дрібних вантажів виробництва компанії Equinox. Це дозволить підвищити пропускну спроможність терміналу до 70 тис. посилок на годину.
Нещодавно «Нова пошта» провела комплексну автоматизацію сортування та відправлення великих і дрібних вантажів на 20 об’єктах.
Під час екскурсії терміналом нам показали робота-потяга, який займається сортуванням дрібних посилок (до 2 кг). Це продукт колаборації «Нової пошти» та компанії SBR, що дозволяє вдвічі збільшити швидкість сортування дрібних посилок. Усього таких роботів 272 штуки. Працює він так: після того як працівник компанії кладе посилку на робота, він їде до камери зі сканерами, де зчитується інформація про індекс і вагу посилки. Їздить робот спеціальною платформою з монорейкою, через яку він і заряджається.
«Роботів-потягів вже встановили у 30 депо, тому цю технологію можна вважати повністю налагодженою, – розповідає операційний директор «Нової пошти» Олексій Тараненко. – Вони працюють завдяки контролерам, які через Wi-Fi віддають команди для скидання посилок. Рейки знаходяться під невеликою напругою, відповідно, вона передається до електродвигуна».
За його словами, кожен з роботів зчитує дистанцію пробігу за спеціальними мітками на монорейці. Завдяки їм він точно знає, де йому потрібно скинути посилку. Щоб роботи не зіштовхувалися один з одним, на них встановили спеціальні сенсори, які попереджають їх про перешкоди попереду та дають команду зупинитись.
Робовозки – дітище української компанії SBR. Вони також пересуваються магнітною стрічкою та переміщують вантажі з блоку вивантаження у блок завантаження. Робовозки здатні перевозити посилки вагою від 300 кілограмів до 1 тонни. За добу такі роботи перевозять до 5 тис. вантажів.
Як нам пояснили в КІТі, процес розподілу посилок починається з їх викладання сортувальниками на сортувальній стрічці. Для сортувальників «Нова пошта» закупила спеціальні наручні браслети із вбудованим GPS-трекером. Вони дозволяють відстежувати всі пересування працівників, а також враховувати виконаний обсяг роботи протягом дня. Усі зібрані дані заносяться до комп’ютера, де спеціальна програма створює рейтинг найкращих працівників.
«Після придбання трекер-браслетів ми переписуємо емуляцію карт доступу (одна з функцій NFC. – Прим. ред.), які не мають шифрування, на інструкцію для кожного робочого місця, – пояснює співвласник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк. – Далі менеджер проглядає інформацію з браслета про переміщення співробітника. Це дозволяє виявити неточності в роботі, пов’язані із зайвими переміщеннями чи недостатньою інтенсивністю».
Роботи-піруети вигадала та виробляє українська компанія Deus Robots. Вони призначені для сортування посилок до 30 кг і здатні обертатися навколо власної осі. Звідси, власне, і їхня назва – «роботи-піруети». Як відбувається сортування посилок з їх допомогою? Із завантажувальної стрічки посилка опускається на робота, який їде до сканера штрихкоду. Після зчитування штрихкоду робот викладає посилку на роликовий конвеєр, яким вона потрапляє у «спецсумку» для подальшого відправлення. У планах компанії використовувати роботів-піруети у всіх своїх поштових відділеннях.
«Оператор, який обслуговує клієнтів, має не лише спілкуватися з ними, а й іти за посилкою. Щоб це усунути, ми вирішили внести деякі зміни, – поділився інформацією співвласник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк. – Тепер оператор працюватиме із клієнтом, а робот привезе посилку прямо до нього».
Цей диво-винахід складається з однієї «руки», з допомогою якої він може маніпулювати посилками від 2 кг до 5 кг. Роборука настільки гнучка, що може обертатися навколо осі в діапазоні 927 мм. Її планують використовувати в терміналах, а також у пунктах прийому та видачі посилок.
«У цьому мобільному відділенні, яке ви бачили, у роборуки лапи спочатку висувалися за межі контейнера, але ми їх у процесі тестування замінили на вбудовані всередину, – розповів Олексій Тараненко. – Тобто ви, насправді, уже бачили версію 1.5».
Вартість роборуки – від $40 до $100 тис. Це найдорожчий з усіх роботів, що використовують у компанії. Роборука – технологічно складний пристрій, ліцензію на її виробництво придбали в японської компанії Yaskawa. В Україні робота збирає, інтегрує та обслуговує компанія Kapelou. Розробкою програмного забезпечення та написанням програмного коду для управління роботом займалися фахівці «Нової пошти» спільно з працівниками інших компаній.
«Якщо говорити про повну автоматизацію виробничого процесу без будь-якого людського втручання, то залишився найскладніший етап – відтворення людської кисті, – пояснив Олексій Тараненко. – Це єдине, що нас зупиняє».
Мобільне відділення на базі BDF-контейнера може розпочати роботу буквально за п’ять хвилин. Обслуговують його два оператори, які не лише видають, а й приймають посилки. Поштомат, що знаходиться всередині, буде доступний 24/7, а сонячні панелі, розміщені на даху приміщення, забезпечать його автономну роботу протягом тривалого часу. Таке мобільне відділення здатне обробляти до 10 тис. посилок на місяць.
«По-перше, їх можна використовувати у проблемних місцях (вимкнули світло або впав дах) для безперебійного обслуговування клієнтів. По-друге, їх зручно ставити у важкодоступних місцях – на концертах чи ярмарках. По-третє, ми використовуватимемо їх для тестування нових локацій. Тобто ставити мобільні відділення в нових місцях і дивитися на потік клієнтів. Якщо є запит на наші послуги, ми запускаємо велику мережу», – сказав Олексій Тараненко.
«Нова пошта» створила не тільки мобільне відділення, а й мінідепо «МокАвто». Воно призначене для швидкого сортування й обміну посилок кур’єрами, які здійснюють доставляння в межах міста. Розташовані всередині нього сортувальні стелажі дозволяють швидко сортувати посилки.
На даху депо розташований злітно-посадковий майданчик, звідки можна запускати безпілотник.
На подвір’ї КІТа знаходиться безпілотник PD-2, який зробила українська компанія «Укрспецсистемс». Цей літальний апарат не має дорогої оптики, але при цьому він здатний літати на відстань до 650 км. Дрон може перебувати у повітрі до 12 годин і переміщувати вантаж вагою до 16 кг. Його максимальна швидкість – 130 км/год, а висота польоту – 5,5 тис. м. Попри дальність радіозв’язку до 200 км, БПЛА має резервні канали зв’язку (канал 4G), завдяки яким ним можна керувати з будь-якої точки України. Цим займається оператор, який стежить за пересуванням безпілотника з допомогою прикріпленої до дрона камери GoPro. У разі непередбачених ситуацій він може прийняти керування дроном.
Завдяки електричним двигунам вертикального зльоту та посадки безпілотнику не потрібна злітно-посадкова смуга. Посилки розміщуються та закріплюються всередині самого дрона. Для цього потрібно відкрити спеціальний відсік на носі літального апарата та покласти в нього коробку.
У повітрі PD-2 розпізнає будь-які перешкоди, які трапляються на його шляху.
«Наразі розробляють чотири безпілотники, які полетять у великі міста для швидкого доставляння посилок, – розповів Володимир Поперешнюк. – Для того щоб збільшити їхню швидкість до 200 км/год, ми вирішили замінити гвинти й аеродинаміку. Окрім цих дронів ми ще створюємо БПЛА для доставляння посилок у депо».
За його словами, вартість доставляння посилки дроном з Києва в Харків коштуватиме $10 за кілограм.
«Наразі ми працюємо над тим, щоб знизити собівартість до $4. А щоб ця послуга стала масовою, потрібно доопрацювати певні технології зниження ціни до $2, – пояснив Володимир Поперешнюк. – Чим більше посилок, тим нижча собівартість».
Що таке система відеоаналізу? Уявіть собі два телевізори із плоскими екранами, які підключені до ноутбука. Перед ними на відстані кількох метрів нанесена біла лінія. Коли на неї стає людина, система починала її сканувати, забарвлюючи силует яскравими неоновими кольорами – малиновим або салатовим.
«Як ви могли помітити, під час аналізу руху людини програма спрощує її силует і малює вектори, – додав Олексій Тараненко. – За рухами цих векторів визначаються дії, які виконує людина».
За словами представників компанії, ця система дозволяє відстежувати позицію контейнерів з точністю до 50 см, що допомагає скоротити час на їх пошук. Програма не тільки контролює їх пересування, а й фіксує їх виїзд-в’їзд.
Zebra-камери, які розробила компанія Lidar, відстежують порожні місця в BDF-контейнері та повідомляють про них менеджеру. А той своєю чергою повідомляє працівника з укладання. Тобто камери запрограмовані на те, щоб вираховувати відсоток заповнюваності контейнерів.
«Одночасно з цим Zebra-камери збирають статистику про виконану персоналом роботу. Програма чітко визначає, яких саме ярусах не доклали посилки. Після вивчення статистики керівники проводять на її основі навчання для своїх працівників», – розповів Олексій Тараненко.
Zebra-камери допомогли компанії проаналізувати черги у відділеннях. Їхнє ПЗ дозволяє підрахувати кількість силуетів у приміщенні та нарахувати бали. За ними формують рейтинг відділень, а також визначають їхню перевантаженість. Після цього «Нова пошта» або доставляє туди мобільний поштамт, або додає ще одне робоче місце.
«Наразі програма в тестовому режимі аналізує рух людської кисті. Тобто вона рахує, яку кількість посилок на день працівник поклав на сортувальну стрічку, – розповів Олексій Тараненко. – Нам вдалося з’ясувати, що один оператор може за зміну відсортувати 6–8 тис. посилок».
Наступне завдання полягає в тому, щоб перейти від використання браслетів-трекерів, аже їх часто забувають зарядити, до розпізнавання обличчя. Спочатку вся інформація про працівника з фото заноситься в програму, а потім його обличчя сканується в СКДі (системі контролю доступу).
«У нас на терміналі вже стоїть система відеоаналізу, яка показує, хто куди заходить. По суті, спрацьовує контрольно-пропускний режим і магнітні картки більше не потрібні, – пояснив Олексій Тараненко. – І тепер кожен робітник може спокійно проходити через КПП».
Робот-присоска чимось нагадує роборуку. Але якщо остання стоїть на місці, то цей механізм пересувається спеціальними рейками. На кінці його «руки» є присоска, завдяки якій він дістає посилку з комірки і подає її оператору. Робота також можна використовувати для розподілу посилок у місцях зберігання. Це дозволить прискорити час на вивантаження посилок з полиць.
«Коли до нас приходить якийсь стартап, ми йому розповідаємо про наші проблеми, з якими стикаємося під час тестування нової роботи. І їхнє завдання – запропонувати таке рішення, яке б дозволило прибрати людину з процесу, щоб його прискорити, – розповів Олексій Тараненко. – І тоді один зі стартапів запропонував нам цю руку з присоскою».
На його думку, цю технологію слід модернізувати. У перспективі мають з’явитися два пальці, які дозволять захоплювати посилки та витягувати їх з комірок. У цьому випадку не буде проблем з вибором типу посилок (пакет або документ).
«Як він синхронізується із системою? Спочатку в програмі записуються координати місця знаходження кожної комірки. Потім, коли їх заповнюють посилками, то сканують номер комірки та штрихкод посилки, – пояснив Олексій Тараненко. – Після цього система вже знає, де вони лежать».
Але це ще не все. Коли надходить команда забрати посилку, робот, яким керує спеціальна програма, визначає координати комірки та їде до неї.
Досить цікавою інновацією виявилися звичайні ключі, але це не зовсім ключі в нашому розумінні. Взагалі, вони дуже сподобалися б домушникам, оскільки з їх допомогою можна відкрити будь-які домофони. Що вони собою представляють? Сам виріб більше схожий на пластмасову ручку з магнітом на кінці. Так одразу й не скажеш, що це ключ.
«Кур’єри під час розвезення посилок використовують не лише ключі, а й гаджети, – розповів Олексій Тараненко. – У нас у депо є спеціальні зони, де кур’єри отримують і здають ці засоби, а ми це фіксуємо. Таким чином ми ведемо облік, щоб компанія їх не втратила».
Ви вже бачили автоматичний поштомат? А ми так. Його створила компанія Kapelou спеціально для «Нової пошти». У ньому є 176 комірок, а призначений він як для виправляння, так і для отримання посилок. Посилку клієнт отримає тільки після того, як просканує QR-код у мобільному застосунку робокса. Усі послуги потрібно оплатити заздалегідь.
Щоб надіслати посилку через поштомат, потрібно покласти її у спеціальне приймальне віконце. Після зважування та вимірювання її поміщають у робокс і відправляють одержувачу.
Три електромобілі вже використовує кур’єрська служба «Нової пошти», щоб доставляти посилки Києвом. На одному заряді батареї машини можуть проїхати приблизно 70 км. Після встановлення додаткової батареї цю відстань можна збільшити до 150 км. Швидкість руху електроавтомобіля – 45 км/год.
Машину оснастили системою безпечного руху Mobileye 8 connect (помічник водія. – Прим. ред.). Її датчик розпізнає об’єкти, розмітку, автомобілі, велосипедистів, дорожні знаки та пішоходів. Екран системи показує попередження та видає різкий звуковий сигнал у разі небезпеки. Робоче місце диспетчера дозволяє відстежувати маршрут машини в режимі реального часу та формувати звіти.
