Розумне землеробство в Україні: як українські фермери впроваджують цифрові технології

Останні декілька років українські фермери працюють у складних обставинах, що спричинили наслідки повномасштабної війни в Україні. Різке подорожчання ресурсів, логістичні виклики й економічна нестабільність – у таких умовах фермери змушені шукати нові способи та підходи, щоб витрачати менше грошей, працювати ефективніше й отримувати вищі врожаї.

Саме в цей період особливого значення набули цифрові технології точного землеробства, які можуть збирати дані про посіви, внесення добрив, врожайність і не тільки.

Для партнерського матеріалу з Bayer ми поспілкувалися із трьома українськими аграріями – від великих агрохолдингів до сімейних фермерських господарств, які впровадили цифрову платформу Climate FieldView у свою сільськогосподарську діяльність. Ми дізналися, як саме цей цифровий інструмент впливає на їхню роботу і прибутки, та розповідаємо вам.

Геннадій Гадзовський, співвласник трьох господарств на півдні України – «Криничанське», «Амбер Агро» та «Южне»

Загалом ми обробляємо 5 тис. гектарів землі: 3,5 тис. гектарів за 25 км від Миколаєва і 1,5 тис. гектарів біля селища Южне. Вирощуємо озимі культури: пшеницю, ріпак, горох і соняшник.

Наш регіон – це зона ризикованого вологозабезпечення із сухим кліматом. Саме тому ми використовуємо технологію no-till, яку також називають «технологія нульової обробки ґрунту». Це система землеробства без традиційної оранки, яка зберігає природну структуру ґрунту й допомагає зберігати вологу.

Точне землеробство – вимога часу

Від 2020 року ми використовуємо метод точного землеробства на своїх у той час земельних масивах на заході України. Як він працює? Це високотехнологічна система управління сільським господарством, що використовує GPS, картографування врожайності, диференційоване внесення добрив і цифрові рішення для оптимізації отримання врожаю.

З нашого погляду, суть цього методу в тому, що ти в потрібне місце у потрібний час кладеш потрібну кількість матеріальних цінностей, які потрібні для максимального результату. І все це записується на цифрові носії. Тому ми можемо через день, місяць або рік повернутися до цих записів і проаналізувати їх.

Точне землеробство дозволяє економічно доцільно використовувати насіння, добрива, пальне, машини і швидко виконувати операції. Саме тому я як власник прийняв стратегічне рішення інвестувати в елементи точного землеробства на основі продукції американської компанії John Deere, яка займається виробництвом сільськогосподарської техніки.

Зокрема, ми вклалися в автопілот, монітори, систему навігації, систему диференційованого внесення ТМЦтоварно-матеріальні цінності на базі John Deere. Друга важлива інвестиція – інформаційні платформи Climate FieldView і Cropio.

Після інвестицій у техніку та цифрові платформи ми виконали й перевиконали мету за два роки. Перший рік був налагоджувальним – багато спроб і помилок, другий і третій – уже усвідомлене використання всіх інструментів. Початок війни припав якраз на другий-третій період застосування точного землеробства, що дозволило нам бути прибутковими всі воєнні роки.

Як Climate FieldView допомагає підіймати врожайність

Карта врожайності створюється за допомогою датчиків на сільськогосподарських машинах, які фіксують багато параметрів – від урожайності, вологості і GPS-координатів точного місця збирання врожаю до швидкості машини та рельєфу. Дані автоматично передаються на платформу, де формується візуальна карта поля з кольоровим кодуванням зон різної врожайності. Це дозволяє виявляти проблемні ділянки, аналізувати причини відмінностей у продуктивності і планувати зміни в роботі.

Як ми збирали врожай до впровадження Climate FieldView? Наприклад, у нас є поле 100 гектарів, і наші цифрові ваги на елеваторі зафіксували, що ми зібрали 3 т/га врожаю на сто гектарів. Багато це чи мало – неважливо, є тільки такі результати.

Коли ми впровадили Climate FieldView і я подивився карту врожайності, побачив, що деякі ділянки полів мені згенерували від 4,5–5 т/га врожайності, а деякі – 1,5 т/га. Завдяки Climate FieldView я чітко побачив ці контури ділянок на кожному полі. Як власник я задумався над питанням: чому одна ділянка дає 1,5 т/га, а інша – 4,5 т/га? І побачив, як насправді розподіляються мої середні 3 т/га на полі площею в 100 га.

Ми зробили аналіз ґрунту на ділянках з різною врожайністю, знайшли причини різниці та за допомогою розумних розкидачів добрив почали довносити живлення в слабкі зони. У такий спосіб ми підняли середню врожайність коштом зон, які ідентифікували через Climate FieldView.

Детальніше про платформу Climate FieldView можна дізнатись на сайті

Ставлення команди до змін і FieldView

У перший рік роботи із Climate FieldView механізатори працювали по-старому: сівалка сіє, щось там сигналізує, він на це махнув рукою. Сам у полі, сам у кабіні трактора із сівалкою. Але система Climate FieldView на карті чітко зафіксувала пропуски, де не посіяли зерно, із прив’язкою до квадратного метра в полі.

Через 2–3 тижні після посіву і на початку сходів культур агроном і механізатор з iPad в руках пройшовся по полю і був неприємно здивований побаченим. Адже вся його неякісна робота була чітко зафіксована на карті поля та була всім відома. У перший рік я як власник недоотримав врожайність, а деякі співробітники – премії.

Як Climate FieldView допомагає економити

За допомогою Climate FieldView ми ідентифікували високопродуктивні зони на полях, які сформувала природа за мільйони років. Коли на початку повномасштабної війни мінеральні добрива подорожчали вдвічі, ми, знаючи свої високопродуктивні зони, не змінили рівень їх живлення.

Високопродуктивні зони забезпечували як до війни, так і під час активних бойових дій. А в малопродуктивних зонах зменшили рівень живлення і отже скоротили до 30% фізичну вагу мінеральних добрив на технологію.

Високопродуктивні ділянки згенерували той рівень врожайності, який дозволяв бути прибутковими. Що стосується малопродуктивних ділянок – їхня різниця у врожайності зі зменшенням добрив на 30% не була критичною для нашої економіки.

Та сама ситуація з насінням: високопродуктивні зони сіяли тією кількістю, яку вимагають технологія та агрономічні рекомендації, а в малопродуктивних зменшили з 70 до 45 тис. насінин/га, на 40%. Отже, ми змогли оптимізувати ресурси з мінімальним впливом на врожайність, тобто розумно підійшли до їх розподілу.

Роман Шнуровський, заступник директора підприємства АПП «Золота Нива»

За структурою наше підприємство більше схоже на фермерське господарство, ніж на агропідприємство. Ми обробляємо приблизно 1,8 тис. гектарів землі в Тернопільській області. Мій батько – керівник підприємства, а ми, троє братів, працюємо на землі на тракторах, сівалках, комбайнах та обприскувачах. У нас також є колектив, понад двадцять п’ять людей, але на основних роботах ми стараємося працювати самі.

Сіємо практично всі культури, які поширені на заході України: озиму пшеницю, озимий ріпак, сою, кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, ячмінь. Стараємося, щоб було всього потрошки, але пшениця займає найбільше місця, а решта приблизно порівну.

Шлях до точного землеробства

Звісно, що ми, як і всі, спочатку працювали «по-старому», але на початку повномасштабної війни зрозуміли, що ресурси тільки дорожчають і треба шукати спосіб їх оптимізувати. На різноманітних агроконференціях ми дізналися про точне землеробство та переконалися, що воно ефективно працює.

Техніку, якої потребувало впровадження цієї технології, ми вибирали та купували тривалий час. З тих речей, яких потребувало точне землеробство, це самохідний обприскувач Horsch, розумний розкидач добрив Kverneland, сівалка точного висіву Kinze. І тепер ще поставили картографування врожайності на комбайни, тому що комбайни в нас трошки старенькі.

Впровадження FieldView та експерименти

Почати працювати із Climate FieldView було просто. Під будь-яку техніку, яка нам була потрібна, відразу вже були привезені кабелі, перехідники, все допомогли підключити. А служба підтримки Bayer була фактично 24/7 на зв’язку. Коли було потрібно терміново проконсультуватися, то я дзвонив навіть вночі – і мені допомогли.

Карта врожайності відповідає на запитання щодо всіх наших експериментів. Вона показує продуктивні та непродуктивні ділянки поля, ділить його на різні зони. І тоді ми розуміємо, що певна активна ділянка дасть кращий врожай при більших інвестиціях.

Ми любимо вчитися, любимо експериментувати на своїх полях. Раніше, коли Climate FieldView у нас ще не було, для якогось експерименту треба було добре нотувати в зошиті всі свої дії, а потім порівнювати й рахувати. Це займало дуже багато часу. Завдяки Climate FieldView ці процеси відбуваються фактично автоматично.

Зараз ми більше впевнені в тому, що робимо, і знаємо, що можемо точно зафіксувати результат. Ми постійно сіємо різні демоділянки, вибираємо сорти чи гібриди культур, які підходять саме для наших полів, під наші системи оброблення ґрунту й умови. Плюс завжди з’являються нові препарати, які хочеться спробувати, але в ефективності яких не до кінця впевнений.

Щоб перевірити економічну доцільність застосування препарату, фіксуєш у Climate FieldView один-два проходи посередині поля. А коли збираєш врожай, то чітко бачиш результат на карті й розумієш, що оброблення ефективне, або не помічаєш різниці й усвідомлюєш, що очікуваний результат не отриманий.

Чи інакший приклад: ми тестували препарат на кукурудзі. На двох полях частину обробляли, частину – ні. На одному полі препарат показав серйозний плюс, на другому – мінус. Якби тестували лише на одному полі, мали б хибне уявлення про ефективність.

Детальніше про платформу Climate FieldView можна дізнатись на сайті

Юрій Лисак, головний агроном групи компаній «Агрорегіон»

У нашої компанії близько 40 тис. гектарів землі в Київській, Чернігівській, Житомирській і Хмельницькій областях. Ми вирощуємо кукурудзу, соняшник, сою, пшеницю та ріпак.

Особливість нашого господарства в тому, що ми працюємо на дуже різних ґрунтах. У Чернігівській і Київській областях переважає земля менш продуктивна і строката за своєю якістю, тобто ґрунтовий покрив неоднорідний. На одному полі може бути п’ять-шість ґрунтових відмінностей. Це все накладає свої особливості на технології обробляння землі та потенціали полів.

Щобільше, не кожен тип ґрунту дозволяє вирощувати все, що нам хочеться. Тому ми розміщуємо культури за кластерами. Наприклад, є частина полів, на яких ми не вирощуємо сою, оскільки це дуже вибаглива культура. Те саме стосується кукурудзи. Її ми не вирощуємо на бідних за своїм потенціалом ґрунтах. У межах одного поля може бути ділянка, яка може давати 12–14 тонн кукурудзи, а інша – усього 4 тонни. Очевидно, що тут не можна використовувати одну технологію.

Впроваджуємо точне землеробство із 2016 року

Наш шлях до точного землеробства почався приблизно 10 років тому. Те, що наші господарства знаходяться в різних умовах, я зрозумів наприкінці 2016 року. Строкатість ґрунтів на Київщині та Чернігівщині стала для мене відкриттям – до того я в таких районах не працював.

Хоча ми запустили першу систему автоматичного керування сільськогосподарською технікою за допомогою GPS-навігації 2015-го, лише за два роки реалізували диференційованетехнологія змінної норми внесення добрив залежно від потреб різних ділянок поля внесення добрив.

Спочатку ми проаналізували ґрунт у двох кластерах, де в мене були запитання до їхньої якості. А далі закупили перші машини, які обладнані GPS-навігацією та системами автоматичного регулювання, щоб змінювати норму внесення добрив по ходу руху. При цьому ми опирались на попередньо завантажені карти завдань. Це дозволило нам експериментувати на всіх напрямах.

Я зрозумів, що точне землеробство варте уваги, коли вперше побачив карту врожайності. Вона відкрила нам очі на багато речей. Раніше ми аналізували супутникові знімки, NDVI і бачили, що десь ситуація краща, а десь – гірша. Але ми не розуміли, наскільки гірше чи наскільки краще «працює» та чи інша ділянка.

А тепер просто уявіть, що таке врожайність для агронома. Ти проживаєш з культурою рік і бачиш результат своїх трудів, який оцифровано. Коли щось змінюєш у технології, можеш оцінити результат по карті врожайності. Саме валідована карта врожайності додає впевненості у висунутих гіпотезах.

Climate FieldView дозволяє ефективно використовувати ресурси

Climate FieldView – це інструмент, який дозволяє користуватися диференційованими технологіями. Він дуже зручний для аналітики, має зручний інтерфейс і працює з великим спектром різноманітної техніки: комбайнами, сівалками, розкидачами добрив, обприскувачами тощо. Щобільше, цю систему легко впроваджувати й вона постійно поліпшується.

Якщо у вас є сівалка з датчиком, який фіксує проліт насіння, рахує кількість прольотів на певний відрізок відстані або часу, то у вас з’являється карта густоти, або карта акуратності посіву, або карта помилок і пропусків. І це все можна потім порівняти із врожайністю.

Це один з інструментів, який дає оцифровувати всі наші рішення: зміни в технології, те, що ми впроваджуємо, дає оцінити, наскільки ефективним воно є. І потім уже приймати рішення.

Завдяки Climate FieldView там, де не потрібно, ми уже не «лупаємо». А в іншій частині поля, де є потенціал, можна додати ресурсів. З ділянок, де вони зайві, перерозподіляємо їх туди, де можна отримати більший ефект.

Детальніше про платформу Climate FieldView можна дізнатись на сайті

Розумне землеробство у тренді серед українських фермерів

За останні 4–5 років кількість користувачів платформи Climate FieldView в Україні зросла майже вдвічі. У Bayer це пояснюють тим, що Україна відрізняється від інших європейських країн. Тут зазвичай великий розмір сільськогосподарських господарств, і водночас вони досить прогресивні та фокусуються на точному землеробстві.

Команда CFV бачить і те, що зростає коефіцієнт використання платформи. Тобто партнери зараз картографують більше операцій, використовують більше функцій для аналізу, загалом частіше використовують Climate FieldView.

Згідно з дослідженням Voice of Farmer (2024 рік), виконане незалежним провайдером на замовлення Bayer, 79% українських фермерів використовують цифрові рішення проти 67% в інших країнах. Серед українських користувачів 88% застосовують їх для підвищення врожайності, 85% – для оптимізації ресурсів, а 84% – для покращення якості врожаю.

«Наразі українські фермери розуміють, що впровадження цифрових інструментів – це інвестиція, яка допомагає економити або заробляти більше. Цифрові технології дозволяють зменшити витрати на посівний матеріал, добрива та засоби захисту рослин, а також ефективно розподіляти ресурси для кращого врожаю», – пояснює Роман Бица, провідний фахівець технологічного супроводу продукту CFV.

Крім того, технології дають можливість контролювати й аналізувати результати в поточному сезоні, не очікуючи наступного року.

Фахівці Climate FieldView консультують фермерів з усіх питань щодо системи

Підтримка фермерів під час використання Climate FieldView – ключовий напрям роботи Bayer. Компанія має операційних фахівців, технічну підтримку та польову команду диджитал-фахівців, які виїжджають на місце.

Зазвичай такий супровід розпочинається з аудиту техніки господарства, після чого фахівці Bayer проводять навчання, у тому числі польове. Вони допомагають:

• під’єднати й налаштувати техніку;
• створити спільно з фермерами карти завдань;
• здійснювати підтримку під час збирання даних;
• проводити спільний скаутинг і моніторинг на основі супутникових знімків;
• аналізувати зібрані дані та на основі них уже приймати рішення на наступний сезон.

Як Bayer підтримує фермерів під час війни

Спільно із благодійним фондом «Твоя Опора» компанія Bayer запустила Digital4UA – донорську ініціативу, що покликана підтримати малих фермерів України в умовах повномасштабної війни.

Команда Digital4UA вже отримала понад 800 заявок від фермерських господарств з усіх областей України. Працівники Bayer відвідали понад 300 господарств, спільно з БФ «Твоя Опора» відібрали 160 фермерів для участі у програмі, з яких 123 господарства вже під’єднали до програми.

За словами Романа Бици, разом із цифровими технологіями дрібнішим фермерським господарствам стають доступні рівні ефективності, які зараз мають лише великі господарства. А в майбутньому вони можуть допомогти їм уникнути багатьох помилок, які впливають на їхні прибутки і врожайність.