Вечір п’ятниці. Я вмостився на канапу, взяв до рук геймпад і натиснув кнопку PS. Пролунав різкий «пік!», PlayStation 5 засвітилася блакитним кольором, а на екрані 4К телевізора переді мною з’явилося зображення головного меню. Лівим стіком я перейшов зі значка God of War Ragnarök на S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl та натиснув кнопку Х. Почалася знайома музика, на екрані змінилися декілька картинок, а далі запустився трейлер з автівкою, що вибухає, та появою Сидоровича. На вулиці був 2024 рік. Я лежав на канапі та грав в «Сталкерів» на PlayStation 5.
Зранку 6 лютого з’явилася інформація про перевидання оригінальної трилогії S.T.A.L.K.E.R. на консолях Sony. Ця новина була ніби з паралельного всесвіту та здавалася для мене, «сонібоя», фантастичною. Але в останні роки я звик до шаленого зсуву реальності, тому надія пограти в культовий український шутер на улюбленій консолі почала жевріти в моєму серці.
В той же день GSC Game World та польська студія Mataboo, яка займалася портуванням трилогії на консолі, повідомили, що на Xbox та PlayStation вийшла S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone — ремастер S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl, Clear Sky та Call of Pripyat. Наступного дня я шукав можливості взяти ключа, який отримав від компанії ERC, за що їм велика подяка. Але дістатися до трилогії в мене вийшло тільки ввечері 8 березня.
Звичайно, я не пройшов усі три частини на консолі, а лише потроху побігав в кожну з них, проте вже почав перепроходження S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl, а далі настане черга двох інших ігор. Тому це не огляд, а думка або враження від початку смакування цими проєктами саме в консольній ітерації, про порт на ігрові приставки, про ситуацію загалом. Також поговоримо про доцільність випуску, наявні та вигадані проблеми тощо.
Зміст
S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl вийшла у 2007 році, Clear Sky у 2008, а Call of Pripyat ще через рік. Тобто найстаршій грі в трилогії сьогодні вже 17 років (!), а наймолодшій 15 (!). Технічно це одна й та сама гра, створена на власному рушії X-Ray Engine. Тільки в першій частині це була версія 1.0, а далі 1.5 та 1.6.
Я не просто так згадав вік культової української трилогії, тим паче яку випустили на консолях через стільки років. Річ у тім, що шутери не витримали іспит часом і для сучасної авдиторії майже не грабельні. Це не проблема саме «Сталкерів», а просто прикрий факт багатьох відомих у минулому проєктів. Саме тому пішла мода на римейкі, бо ностальгії хочеться усім, але водночас подавай сучасний ігролад, інтерфейс, анімації, текстури тощо. Але в нас тут саме ремастер, який майже не відрізняється від оригіналів.
Звісно, графіка тут максимальна, таку колись видавав найпотужніший комп’ютер, а небо дотепер вражає своєю реалістичністю та деталізацією. Також допомагають 60 фпс та 4К телевізор, але якщо ходити, рухатися, досліджувати світ можна без проблем, то стріляти буде боляче. Особливо новачкам та ПК-панам.
В усі частини додали помічника в прицілюванні. І навколо нього в Інтернеті виникла справжня бійня. Одні кажуть, що він реально допомагає, інші, що навпаки, робить тільки гірше. Я належу до перших, бо пробував без нього та з ним і він справді допомагає стріляти, але все ж певним чином обмежує діі геймера.
З ним чи без нього цілитися та стріляти в S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy дуже складно та незручно. І це мені, який грає в шутери тільки з геймпадів і легко валить в онлайн-іграх людей на клавіатурах. А в нас тут я нагадую шутер, тому саме оцей момент буде відлякувати левову частину нових гравців. Заради них, принаймні частково, цю трилогію випустили на консолях, щоб показати що це таке та підсадити на «голку» сталкерства молоді покоління. Але я даю вам гарантію, що з наявною стрільбою в S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy, ці хлопці та дівчата будуть пищати та плакати, а потім тікати якомога далі від цих шутерів.
Зауважу, що не легко стріляти в цих іграх і на ПК. Я спеціально завантажив одну частину зі своєї колекції в Steam та виявив, що стріляти навіть на клавомиші в «Сталкері» виявляється теж складно. Приціл так само скаче, мов навіжений, віддача дуже сильна, а вороги постійно рухаються та змінюють положення. Тому це проблема не скільки консолей, хоча на них іспит часом провалився найбільше, скільки усієї франшизи через давність розробки.
Інтерфейс кожній частині залишили свій, але усім додали нове кругове меню предметів та зброї, що значно спростило та осучаснило керування. Також це повноцінний консольний інтерфейс, де немає псевдострілочок, якими треба водити стіком по інтерфейсу. Таке часто буває в тих же останніх частинах Assassin’s Creed чи інших іграх Ubisoft.
Новим гравцям напевно не сподобається й спілкування з NPC. В діалогах дуже багато тексту, що зараз актуально лише для повноцінних RPG. Хоча добре, що усе дублюється голосом. Проте зазначу, що в цьому випадку такий спосіб спілкування з героями та персонажами все ще подобається мені більше, бо максимально занурює в гру та створює відповідну атмосферу.
Ще однією суттєвою проблемою виявився звук гри та озвучування загалом. GSC Game World однозначно забазували, коли прибрали русняву озвучку. Проте звуки в цих шутерах дуже голосні, часто різні по гучності між собою, обриваються в найнесподіваніших місцях тощо. Наприклад, ви підійшли до торговця, над яким висить гучномовець. NPC починає говорити, але музика над ним лунає так потужно, що його майже не чутно, тому доводиться читати його текст. І якщо для мене це не проблема, то для тих самих нових поколінь геймерів, напевно, нею стане.
Також складно розібратися з КПК, хоча за годинку я усе згадав та втягнувся. Проте ті ж підлітки чи молодь будуть в щоці від недружності цього розділу. І це ще тут наче щось доробили.
Проте квести дотепер чіпляють та викликають цікавість. Є тут класичні «принеси» та «дізнайся», але NPC створює навколо цих завдань такий наліт сталкерської романтики, що хочеться відразу бігти за цими артефактами чи хвостами мутантів. Але більшість місій все ж зроблені якісно навіть на сьогодні.
S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy йде при повноцінних 60 кадрах на секунду. Також є можливість перемикатися на 30 fps. Я намагався знайти різницю між картинкою на 60 та 30 fps, логічно подумавши про таку ж ситуацію із сучасними іграми, коли вони йдуть або в 4К при 30 кадрах, або у 60 fps, але у 2К. Можливо так само зробили й тут, але фактичної різниці в зображенні я не помітив. Порівняння графіки можна подивитися на відео нижче.
Судячи з цього відео та враховуючи власні враження, картинку не змінили зовсім. Але її покращила збільшена роздільна здатність, принаймні якщо грати в 4К. Також усі частини точно стали світліші, а от з тінями та освітленням як були проблеми на ПК, та і залишилися на консолях.
Ні текстур, ні фігурок, ні будь-що інше не оновлювали. Але вогонь, небо та вода до цього часу мають гарний вигляд. Ба більше. Я певен, що в деяких сучасних відносно бюджетних іграх усе це має суттєво гірші текстури.
Проте боляче дивитися на текстури та зовнішній вигляд персонажів. Особливо застаріли їх рухи та анімація. Також мають поганий вигляд трава та дерева, а ще зброя. Проте пошкодження, подряпини, сколи та інші деталі дотепер вражають, хоч загальна якість вже давно не витримує конкуренції.
GSC Game World обіцяла випустить патч для нового покоління консолей, який принесе додаткові графічні покращення та інші функції. Не знаю що то буде, але це обов’язково потрібно робити. Усе це буде до кінця 2024 року. Також очікуємо підтримку модів через mod.io, і ось після цього вже трилогія точно отримає повноцінне друге життя на консолях. На мою думку.
Головна причина випуску S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy, принаймні з офіційної заяви, познайомити геймерів зі світом S.T.A.L.K.E.R. до виходу STALKER 2: Heart of Chornobyl. Чи спроможна трилогія на це зараз? Ні. В теперішньому вигляді це зайде лише таким олдам, як я, що грали в ці ігри в дитинстві чи молодості.
S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy дає можливість влягтися на канапу та запустити ці ігри на великому телевізорі. Для нас, хто проходив їх горблячись на табуретках перед громіздкими моніторами з мінімальною графікою, це неймовірний стрибок вперед. Навіть коли пізніше з’явилася можливість запустити «Сталкерів» на сучасних ПК з максимальною графікою, досвід гри на консолі, на канапі, з чашкою чаю чи чогось міцнішого, це досвід нового, космічного рівня, за який я дякую GSC Game World та Mataboo.
Проте нове покоління гравців не знає про усі ці наші страждання та досвід. Вони вже грали на адекватних збірках, мали консолі, для них ти вже безхатько, якщо в тебе Xbox One чи PlayStation 4. Вони розбещені сучасними рушіями, 4К, деталізованою графікою, ексклюзивами Sony тощо. І це добре. Чудово, що вони живуть краще, ніж ми тоді. Але саме це блокує для них S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy. Це просто портований на консолі динозавр, від якого штиняє пристарілим батьком чи дядьком.
Але. Мені здається, що молоді треба почекати оновлення з покращенням графіки та моди. І ось коли найкращі з них переїдуть на консолі, а графіку, можливо текстури, трохи підтягнуть, тоді вже можна даті цій трилогії справжній шанс. Бо це неймовірні ігри, які варті кожної витраченої на них години. Просто не зараз. Треба потерпіти.
S.T.A.L.K.E.R.: Legends of the Zone Trilogy вже зараз дає змогу увірватися в культову трилогію шутерів лежачи на канапі. До стрільби доведеться звикати навіть затятим консольщикам, але воно того варте. Проте в теперішньому вигляді «новинка» зацікавить лише олдфагів та вже зафанатілих від неї геймерів. Усім іншим раджу поки не грати, а почекати покращень та додавання модів. І от вже після цього обов’язково спробуйте «Сталкерів».
