Соціальні мережі, нескінченні рилси й дешевий дофамін поволі розпорошують нашу увагу. Ми втрачаємо фокус. День закінчується не читанням книжки, а «ще одним відео перед сном». А починається не зі співу птахів, а з набридливого нагадування скільки всього треба встигнути за день. У певний момент я відчув, що пора натиснути на паузу.
Декілька тижнів тому я відклав смартфон, поставив на беззвучний, і на два дні зник із поля зору інформаційного шуму. Ретрит серед природи — ось чого справді прагнула моя менталочка. Разом із сім’єю ми вирушили в Карпати — до комплексу «УЛІС» у Ворохті.
Ця подорож — не про готелі й вечірки. Вона про тишу. Про гори, що дихають у вас за спиною. Про світанки, коли перші промені торкаються вершини, і про корів, які — несподівано для мене — виявилися кращими скелелазами, ніж я сам.
Зміст
Оренда авто
Одразу порада: якщо їдете потягом, то обов’язково беріть білети до Ворохти. Так, є такі потяги й ні, я не знав про це, тому в мене були білети до Івано-Франківська 🙂
Ввечері, коли ми вже мали виїздити з Києва, я зрозумів, що від Івано-Франківська до «УЛІС» потрібно їхати добрих дві години автобусом з пересадкою. Ми їхали з собачкою, тому це точно був не варіант. Єдине рішення — каршеринг. Декілька дзвінків — і я щасливий володар останнього на весь Франківськ авто. Скажу чесно: було лячно, адже правил «не подряпай», «не виїжджай на бездоріжжя» і тому подібних було вдосталь, а гори — це, знаєте, не парковка біля супермаркету.
Перші враження
Коли ми звернули на останній гірський серпантин, стало зрозуміло: краєвид із будиночка точно буде неймовірним. І він таки був.
Ще не встигли припаркуватись, як нас зустрів привітний чоловік із команди комплексу. Сам підійшов, допоміг із багажем. І це при тому, що до нашого будинку — якихось 50 метрів. Турбота вже відчувалась!
Переступили поріг і перші враження: ВАУ! Це саме те місце, де хочеться залишитися на кілька днів — без планів, без поспіху, просто побути. Навіть якби весь час за вікном лив дощ — це були б не зіпсовані вихідні, а справжній подарунок. Бо коли поруч теплий камін, затишна літня тераса й гарна книжка, — більше нічого й не треба. Особливо, якщо ти втомився від нескінченного міського нонстопу.
Мапа скарбів для душі
Побачивши залишену нам мапу комплексу, ми, не розбираючи речі, одразу вирушили досліджувати околиці. Територія обмежується лише вашою фізичною підготовкою 🙂 Тут немає парканів чи заборон. Ви в самому серці Карпат, навколо вас безмежжя гір, лісів та дикої природи. Сам комплекс пропонує декілька маршрутів та туристичних принад в пішій доступності, серед яких «Інста Бук» та сироварня.
Детальніше про «УЛІС» можна дізнатись на сайті за посиланням
Краса у дрібницях
Трошки поблукавши околицями, ми повернулись до нашого А-фрейму (до речі, це саме той тип будиночка, який я завжди мріяв орендувати під Києвом. Але, на жаль, вони заброньовані на місяці вперед).
Облаштовуючись, ви одразу помічаєте приємні сюрпризи, які залишила дбайлива команда «УЛІС»: іменна записочка, маршмелоу для приготування на багатті, ідеї та поради, як провести вільний час, книги, настільні ігри, «магазинчик» з десятками смаколиків прямо у вас на кухні та ще купа всього! Одним словом, ПРИЄМНО, коли про вас піклуються! І це відчувається!
Неочікувані гості
Вечір ми вирішили провести біля багаття з барбекю — смачним і, скажімо так, майже не спаленим 🙂 Черговий раз перевертаючи шампур, я раптом помітив рух неподалік. Подумав: гості. І справді — до мене вийшов зацікавлений відвідувач: рогатий, спокійний і, очевидно, місцевий.
Після короткої бесіди (я говорив — він жував) мій новий знайомий неквапливо попрямував далі по схилу, скубучи травичку з виглядом місцевого господаря.
До речі, неочікувано, але факт: корови — відмінні скелелази. Я дізнався про це ще в Одеській області й тепер в черговий раз побачив, як спритно (набагато краще, ніж я) вони долають гірські перевали.
Фаєрспот
Київський «УЛІС» пропонує можливість розпалити багаття поруч з вашим будиночком — там є спеціально облаштоване місце. У Ворохті ми з подивом з’ясували, що такого немає, та вчасно згадали про мапу локації. Я дістав її з кишені, розгорнув — і ось він, хрестик із написом «Фаєрспот», зовсім неподалік.
Написали в чат-бот комплексу (до речі, дуже зручна штука — миттєво відповідають на будь-яке запитання) і дізнались, що потрібно взяти з собою дрова, які вже чекали на нас у будиночку.
Трішки поблукавши лісовою стежкою, ми вийшли до кількох облаштованих місць для багаття. І не просто десь — а з панорамою 360° на ліси та вершини Карпат. Це було саме те, чого ми шукали: вечір, багаття, сім’я поруч, теплі розмови і сонце, що повільно сідає за найближчий пагорб.
Щоб краще відчути атмосферу — просто подивіться фото нижче. Слова тут уже зайві.
Пошуки гірської річки
Поруч із комплексом — не лише стандартні туристичні атракції, які активно пропонують у Ворохті чи Яремче. Тут є дещо набагато цінніше — жива природа, не зіпсована натовпами й рекламою. Така, що лікує. Єднання з нею — це як натиснути кнопку «перезавантажити», і вже за годину відчуваєш прилив сил, хоч наче нічого для цього й не робив.
Нашою місією на той день було знайти гірську річку. На Google-мапі вони, здавалося б, усюди. Але на ділі — десь це струмочок завширшки з долоню, а десь — справжня гірська ріка з камінням, стрімкою течією і мініводоспадами. Тут без машини не обійтися. Ми зробили кілька зупинок — і вже на третій знайшли те, що шукали: чудове місце лише за 5 км від комплексу.
Порада: обов’язково беріть гумове взуття. Серйозно. Бо місцями берега просто немає — і йти доведеться прямо по воді. Але цей кайф вартий мокрих штанів. Стояти в холодній, кришталево чистій воді серед гір — це той самий момент, коли нічого не потрібно додавати. Просто бути.
Песикам тут завжди раді
Наостанок не можу не згадати про ще одну важливу річ — комплекс дійсно pet-friendly (без обмежень по розмірах або вазі). І це не просто гасло на сайті, а реальна турбота.
В магазинчику на вашого улюбленця очікують смаколики, а в будиночку QR-код в якому дають поради, як весело та з користю для улюбленця провести час. Тож якщо вагаєтесь, брати улюбленця із собою чи ні — однозначно беріть. Він гасатиме горами й точно у свій чудернацький спосіб скаже вам «Дякую».
Моє враження від Уліс.Ворохта — ХОЧУ ЩЕ!
Карпати — це місце сили. Місце тиші, де нарешті можна почути себе. І саме це відчувається в усьому, що створили в «УЛІС»: у краєвидах за вікном, у затишку будиночка, у записочці, залишеній на столі. Кожна деталь ніби прошита турботою.
Це не просто відпочинок. Це — перезавантаження. І, якщо коротко: я точно повернусь.
Це партнерський матеріал. Інформацію для цього матеріалу надав партнер.
Редакція відповідає за відповідність стилістики редакційним стандартам.
Замовити матеріал про вас у форматі PR-статті ви можете тут.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: