Рубрики Огляди

«Страх мудреця» Патріка Ротфусса: найкраще фентезі?

Опубликовал
Павло Чуйкін

На ITC.ua вже виходила рецензія на книгу «Ім’я вітру» — це перший том популярної фентезійної трилогії «Хроніки вбивці Короля» американського письменника Патріка Ротфусса. Тоді ще не вийшла оновлена друга частина «Страх мудреця», але згодом, наприкінці 2023 року, її випустили у видавництві «КСД» й тепер вона також доступна для купівлі. Я вже її прочитав і готовий ділитися враженнями. А розповідати тут є про що — 1264 сторінки неймовірно затишного читва, бестселер New York Times, лавреат декількох відомих літературних премій та, на мою думку, найкраще фентезі.

«Страх мудреця» / The Wise Man’s Fear

Автор Патрік Ротфусс
Видавництво КСД
Мова Українська
Переклад Пухлій Марія
Обкладинка Тверда
Сторінок 1264
Формат 150×220 мм
Ілюстрації Немає
Рік видання 2023
Рік видання оригіналу 2011
Сайт bookclub.ua

Події роману «Страх мудреця» розгортаються відразу після фіналу «Ім’я вітру». Фактично на другий день у таверні «Путь-камінь» Хроніст продовжує записувати історію легендарного Квоута Королевбивці. На цей раз географія оповіді набагато різноманітніша, подій тут ще більше, як і пригод, музики та любові. Також підвезли який не який екшен, сутички, навчання бойового мистецтва тощо.

Як бачимо, структура другого роману не змінилася. Оповідання так само ведеться у двох часових проміжках. У сьогоденні Квоут ховається від світу в таверні та стає звичайним шинкарем. Позаду нього неймовірне життя та пригоди, слава та безліч подій, а ще розбите серце та тягар знань, тому усім цим головний герой ділиться з Хроністом, в деталях розповідаючи про минуле. Це й складає основну частину книжок, та другий часовий проміжок історії.

Англійська для початківців від Englishdom.
Для тих, хто тільки починає вивчати англійську і хоче вміти використовувати базову лексику і граматику.
Реєстрація на курс

«Страх мудреця» не міняє формулу успіху першого роману «Ім’я вітру». Це ще більше за розміром, класичне та максимально затишне фентезі, з глибоким пропрацьованим світом, детальною системою магії, та цікавезними другорядними героями. Проте тут набагато більше подій, вони різноманітніші та об’ємніші.

Про головного героя взагалі окрема історія. Квоут — один з найприємніших книжкових персонажів, до якого виробляється максимальна емпатія. Він розумний та наївний, він принциповий та швидко спалахує, він вдумливий, але іноді робить дурощі, після яких страждає. Він знає та вивчає багато наук, але деякі йому не даються зовсім. Він любить книжки та знання, він сором’язливий з жінками, але вони люблять його. Він музикант та боєць, йому розбили серце, але й він вміє це робити з іншими. Тобто це найзвичайніша та водночас найкрутіша людина-персонаж. Він це ми, читачі, якими ми б хотіли бути в реальності, а ми — це він, наше уособлення ідеального книжкового героя.

Квоут дорослішає, але продовжує вчитися в Університеті. Цьому процесу та різним темам навколо присвячена перша частина роману. Проте далі головний герой тимчасово покидає навчання, мандрує світом, поступає на службу до дуже впливової людини, потрапляє через це в серію небезпечних та цікавезних пригод. А ще Квоут стає лідером групи найманців, потрапляє у світ дивний магічних створінь, вчиться битися та володіти мечем, а також більше уваги приділяє жінкам та відносинам з ними.

Якщо перший роман був сучасним поєднанням класичного епічного та героїчного фентезі, тільки в головного героя замість меча була лютня, то у другому поруч з музичним інструментом дійсно з’явилася зброя, яку герої дуже рідно та з неохотою, але використовує.

Автору вдалося неможливе, бо ця книжка вийшла ще цікавішою, ніж перша, хоча я не думав, що таке реально, бо поставив роману «Ім’я вітру» найвищу оцінку. Це не означає, що тепер він її не заслуговує, але просто круто знати, що у Патріка Ротфусса вийшло ще краще. Сторінки гортаються як скажені, а велетенська книжна на 1264 сторінки тане на очах.

Це той самий випадок, коли звертаєш увагу на номер сторінки не для тощо, щоб подивитися, скільки ще залишилося до кінця, а для того, щоб із жахом усвідомити, що ти все ближче до завершення, але так не хочеться розлучатися із цим світом.

«Страх мудреця» як і «Ім’я вітру» не ідеальні романи. І це точно комусь не сподобається. На Goodreads є безліч найтепліших відгуків, але є й негативні (зазначу, що їх ну дуже мало). Проте ніщо не може подобатися усім і книжки Ротфусса не виключення.

Тут можна поскаржитися на повільний темп оповіді, але я скажу, що це найкращий варіант для класичного лампового фентезі. Інші зазначать, що головна мета героя знайти та знищити Чандріян, скоріше за все, не втілиться, бо у двох романах оповідь торкнулася лише пари років із життя героя, а на момент подій в таверні він суттєво старший. Тобто автор сам загнав себе в скрутне становище, з якого повинен вибратися всього за одну останню книжку. І яким він не був би майстерним, зробити це філігранно, або логічно, напевно, не вийде.

На це я скажу, що так скоріш за все і буде, але мені все одно, бо усе це написано неймовірно круто, та читається дуже захопливо. Від книги «Страх мудреця» буквально не можна відірватися, тому я, як і мільйони фанатів у світі, просто хочу нарешті прочитати третій роман, яким би він не був. Бо якщо Ротфусс нарешті його завершить, це буде щось неймовірне. Я в цьому впевнений. Залишилося тепер лише дочекатися, бо автор вже понад десять років обіцяє, але все ніяк не може дописати.

Головний недолік роману «Страх мудреця» для мене — його розмір. Це фізично складно читати, бо книжка велетенська та важкезна. Особливо важко на початку та в кінці, коли з однієї сторони трохи сторінок, а на іншому боці товстезна фіговина. Тому якщо ви можете обійтися без фізичної версії книжки та читаєте електронні книжки, то раджу купляти саме її. На сайті «КСД» вона також є, тому збережете місце вдома та трохи грошей. Але якщо ви фанат паперових видань, то будете мучитися, як я, але роман точно того вартує. Просто будьте готові до фізичних навантажень. Особливо якщо читаєте лежачи, як я. Відмічу, що за столом буде простіше.

Disqus Comments Loading...