Китайсько-американська письменниця Ребекка Кван вперше наробила ґвалту своєю фентезійною трилогією «Макова війна», яка отримала декілька престижних літературних нагород, а головне завірусилось по TikTok та YouTube. Далі авторка взялася за щось експериментальне, похмуріше та серйозніше і написала роман «Вавилон. Прихована історія». Книжка була на перших місцях бестселерів The New York Times, а далі взяла ряд важливих премій, включно з Nebula за «Найкращий роман». В Україні роман випускає видавництво «Жорж». В книги вже було декілька додруків, а це значить, що він чудово продається. А тепер його прочитали й ми, а нижче ділимося враженнями.
Плюси:
гарна якість видання; атмосферна обкладинка з деталізованим рельєфним малюнком; потужна складна історія про колоніалізм, силу мови та супротив імперіям; якісно виписані об’ємні герої; вміло написаний сюжет, що затягує
Купити в ЖоржМінуси:
дуже мало від фентезі та майже немає екшену; багато різних мов та академічних пояснень, що може відлякати певних читачів
Купити в Жорж«Вавилон. Прихована історія» / Babel, or the Necessity of Violence
Авторка Ребекка Кван
Перекладачка Ганна Литвиненко
Видавництво Жорж
Мова Українська
Кількість сторінок 584
Обкладинка Тверда
Рік видання 2023
Розмір 155×235 мм
Сайт instagram.com/zhorzhclub
1828 рік. Сім’я китайського хлопчика в Кантоні помирає від холери, а його самого рятує таємничий професор Ловелл. Він забирає юнака в Лондон, де той бере собі ім’я Робін Свіфт. Хлопця спочатку вчать вдома, а потім відправляють у Королівський інститут перекладу Оксфордського університету, який ще називають Вавилон. Це велетенська та височенна вежа, в якій англійці та представники інших народів вивчають мови та використовують їх для сріблярства.
Сріблярство — вид магії на срібних злитках. За допомогою однакових слів в різних мовах той чи інший злиток працює як посилення. Залежно від використаних пар слів срібні злитки дають людям більшу влучність, очищають воду, допомагають фабрикам, збільшують врожайність, прискорюють торговельні судна тощо. На сріблярстві побудована сила Британської Імперії та її загарбницька політика. А Робін Свіфт стає частиною цього, хоча сам китаєць. З часом герой розуміє, що своїм навчанням сприяє зміцненню Імперії, тому вирішує приєднатися до таємної організації «Гермес». Ця певність тільки зростає, коли Британія планує війну проти Китаю. Події, що стануться після назавжди змінять життя Робіна та його друзів.
Перед читанням «Вавилон» створює різні очікування. Це наче роман для підлітків у дусі «темної школи магії». Проте він отримав серйозні літературні жанрові премії, а це значить, що перед нами щось зовсім інше, ніж здається.
Після прочитання вже зрозуміло, що це і те, і інше, але роман точно позиціює себе, як глибоку, вдумливу альтернативну історію про рабство та расизм, про колоніальну політику Британії та інших країн, про Опіумні війни в Китаї, про верховенство білих людей, про революцію та гідність народів. І усе це просочене фентезі.
Це книжка про силу мови та слова. Про те, що мова — меч та найпотужніша зброя будь-якого народу. Саме завдяки словам з різних мов срібні злитки набувають магічних сил та творять справжні чудеса. На словах та їх значенні, тут буквально тримається уся Британська Імперія та її потужність. Зараз це дуже перегукується з нашою історією, з навалою руської в минулому та забороною української, зі спаленням наших книжок, шкіл та друкарень.
Правда, по ходу сюжету не дуже логічно пояснюється, чому тільки Британія спромоглася підкорити силу сріблярства, але цей мінус не сильно заважає зануритися в історію, бо вона виписана філігранно. Ребекка Кван безумовно вміє писати просто та водночас вишукано, цікаво та академічно, складно, але так, щоб було зрозуміло більшості.
Від цього «Вавилон. Прихована історія» читається легко та швидко. Але подолати цю книжку просто не вийде. Тут багато вставок з інших мов, які знають та вивчають герої: китайська, французька, німецька, давньогрецька, латина та багато інших. А ще маємо тонни виносок, де авторка пояснює ті чи інші вислови, значення, тлумачення слів тощо.
«Вавилон» отримав цікавих героїв-підлітків. Вони багатогранні та створюють емпатію з читачем, а ще вони постійно щось роблять, про щось думають та діють, діють, діють. А це неймовірно підживлює сюжет та плин місцевої історії.
Також роман можна похвалити за атмосферність та глибоке занурення в часи колоніалізму та великих географічних відкриттів. Якщо вам подобається епоха першої половини XIX століття та жанр фентезі загалом, то, скоріш за все, зайде і ця книжка. Проте класичних орків, гоблінів чи ельфів тут немає, бо епоха не та, та й з магічного тут тільки згадане вище сріблярство.
Найбільше задоволення від «Вавилону» отримають усі ті, хто мають філологічну освіту та усе, що з нею пов’язане. По факту, це епічне історично-альтернативне фентезі про перекладачів та філологів, які спочатку допомагають імперії в її темних справах, потім виступають проти рабства і колоніалізму та врешті-решт влаштовують революцію.
Книга також сповнена відчаю та безвідходністю, бо авторка робить висновок, що імперію не перемогти повстаннями. Також вона каже, що імперію не повалять інші менші сили, інші менші країни та навіть союзи. Але надія є — бо імперії завжди падають, але відбувається це через саморуйнування.
«Вавилон» максимально близький до «Хронік вбивці короля» Патріка Ротфуса (наші рецензії на першу та другу книгу тут і тут). Не за жанром та стилем оповіді. А за прославлянням сили слова та його магічних властивостей. А ще тут так само майже не має бійок та класичного екшена, але при цьому роман читається дуже бадьоро. Проте ця книжка точно не для всіх. Якщо для вас фентезі — це про умовне Середньовіччя з бійками, почварами та магічними артефактами, а ще ви не любите мови та усе, що з ними пов’язане, то ця книжка не для вас. Усіх інших запрошую в атмосферний світ могутності слова.
Задня сторона обкладинки сповіщає, що «Вавилон» — історичне епічне фентезі про студентські революції, колоніальний спротив та використання мови та перекладу як інструментів домінування імперії. В принципі, це влучний та достатньо близький загальний опис книжки, але я б точно прибрав би звідси «епічний». Бо епіка тут немає, а коли читач бачить поєднання слів «епічне фентезі», то точно не уявляє собі студентів-філологів, які цілий день сидять в бібліотеках та сперечаються про расизм та колоніалізм.
Окремо поговоримо про якість видання. «Вавилон. Прихована історія» має збільшений формат (155×235 мм), а ще є версія з чорними зрізами. Відзначу чудову обкладинку з рельєфним деталізованим малюнком та приємним на дотик матеріалом. Всередині маємо філігранні візерунки та мапи, різні герби та гарний шрифт. Це велике ефектне видання, яке можна не тільки поставити на власну книжкову полицю, а й подарувати.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: