15 січня на HBO Max вийшла телеадаптація популярної гри студії Naughty Dog «Останні з нас». Перший епізод проєкту подивилися 4,7 млн глядачів і це другий результат з 2010 року після «Дому дракона».
Ми вже подивилися цей старт і готові зробити деякі висновки, щось невдоволено пробурмотіти й обов’язково похвалити. Після фінального епізоду в березні буде рецензія на повний сезон. А нижче ділимося враженнями від першої серії одного з найочікуваніших серіалів 2023 року.
Епізод стартує у 2003 році. Будівельник Джоел Міллер (Педро Паскаль) дбає про свою доньку-підлітка Сару (Ніко Паркер). В цьому герою допомагає брат Томмі (Габріель Луна). Одного дня все йде шкереберть і країною шириться пандемія, що перетворює людей на зомбі. При спробі втечі Сара гине.
20 років потому людство ще існує, але жевріє в закритих містах-фортецях, якими керують військові диктатури. В Бостоні, де живе головний герой, замість валюти ходять талони на їжу. Щоб додатково заробити Джоел зі своєю жінкою Тесс (Анна Торв) займаються контрабандою. Остання угода пішла не за планом, тому герої залишились без акумулятора та автівки. А Джоелу треба дістатися у Вайомінг, щоб знайти брата Томмі, який давно не виходить на зв’язок.
Він укладає угоду з Марлін (Мерл Дендрідж) — лідеркою місцевої ланки руху опору під назвою «Цикади». Вона просить доставити 14-річну дівчину Еллі (Белла Рамзі) в одне безпечне місце в обмін на багато припасів. Той погоджується і герої залишають Бостон. Джоел ще не знає, що ця пригода переверне його життя та долю усього людства догори дриґом.
В екранізації гри геймерів цікавить чи наближений серіал, чи фільм, до проєкту по якому його знімають. Це дуже важливо, бо гравці вже не раз пізнавали розчарування після ще одної екранізації, де від гри залишалася лиш назва та деякі головні елементи.
У випадку «Останніх з нас» все складається якнайкраще — перша серія повторює пролог та знайомство Джоела с Еллі в Бостоні буквально по кадрах. Також сюди додали трохи більше видовищності та спецефектів, але всі хто грав, без проблем впізнають майже кожну сцену телешоу.
Трохи змінили час подій в серіали. В грі це були 2013 і 2033 роки, а в серіалі 2003 і 2023 відповідно. Скоріш за все, так зробили, щоб зберегти автентичність проєкту та речей навколо. Водночас проєкт максимально наблизили до сьогодення і провели певні паралелі з пандемією коронавірусу.
Також наче змінили спосіб розповсюдження заразного грибка кордицепса, що робить з людей монстрів. Хоча тут я не певен, бо з першого епізоду не до кінця усе зрозуміло. Наче в серіалі зараза розповсюджується не через спори, а за допомогою якихось відростків біля рота заражених. Як це пояснять надалі, бо зі спорами в грі є дуже багато моментів, не ясно. Можливо я щось не так зрозумів і тоді це недолік розповіді. Бо якщо не зрозуміло гравцю, що проходив кожну з двох частин двічі, то, напевно, не второпає і глядач не геймер.
Тепер стосовно підбору та відповідності акторів до своїх прототипів в грі. Образ дочки Джоела Сари зовсім інакший, бо в грі вона була білошкірою білявкою, а у серіалі її роль віддали темношкірий Ніко Паркер з довгими чудовими кучерями. Попри це, актриса чудово впоралася з невеликою, але важливою роллю, тому на її невідповідність прообразу увага не звертається.
Дуже схожі серіальні та ігрові образи подружки Джоела Тесс та лідера місцевої ланки «Цикад» Марлін. Також непогано підібрана та підігнана гримом зовнішність Педро Паскаля до Джоела Міллера. Але тут головне оце саме «підігнана». Бо актор не виглядає так само брутально, як ігровий Джоел, тому його в серіали хоч і залишили таким само небезпечним, але трохи пом’якшили характер та мотивацію вчинків.
Белла Рамзі чудово підійшла під образ та манеру поведінки ранньої Еллі, але її зовнішність мені все ж таки здається не відповідною. Еллі у виконанні Ешлі Джонсон була більш гарненькою. Не те що це надважливо, але різниця все ж таки помітна і вона мені сильно впадала в око. Принаймні в першому епізоді. Думаю чим далі, тим більше ця різниця буде стиратися, бо гра Белли Рамзі на досить високому рівні.
«Останні з нас» чудово зайде не гравцям. Прикол з принципом розповсюдження грибка, скоріш за все, пояснять у наступних епізодах, а усе інше в серіали зроблено за канонами НВО: неспішно подана деталізована історія, поступове знайомство з героями та їхньою мотивацією, розкриття світу, чудова акторська гра, увага до дрібниць, дорогезна графіка та атмосферна музика. Остання майстерно робить завершальний акорд у максимальне занурення в проєкт.
На момент написання цього матеріалу у The Last of Us від НВО на IMDb стоїть оцінка 9,4 з 10. По першому епізоду я б не дав такі високі бали, але це вже безумовно одна з найкращих, а може й краща, екранізація відеогри в історії. Також це потенціально найкращий фантастичний серіал 2023 року, який точно посуне «Ходячих мерців» та інші подібні проєкти та збере коло себе нову величезну армію фанатів.