Греція нарешті погодилася передати Україні пакет радянських систем озброєнь, про що повідомляє грецьке видання Kathimerini. Це стало можливим після схвалення сенатом США продажу країни винищувачів F-35 на суму $8,6 млрд та фінансової допомоги на $200 млн. Зміст пакета не розкривається, але Греція має на озброєнні системи ППО С-300, «Оса», «Тор» та зенітні установки ЗУ-23-2. Розберемо історію питання допомоги від Греції, на що здатні ЗРК С-300 як такі та у поєднанні з сучасними технічними можливостями української ППО.
З початку повномасштабного російського вторгнення Греція передала Україні понад сто БМП, снаряди, зокрема для РСЗВ, ПЗРК Stinger та стрілецьку зброю. Також країна бере участь у програмі тренування українських пілотів на літаках F-16. Надання комплексів С-300 обговорювалося ще з 2022 року, проте Греція відмовлялася надавати їх, побоюючись щодо власної обороноздатності. Нагадаємо, у країни дуже напружені відносини з Туреччиною, які у минулому приводили до військових зіткнень.
У вересні 2022 року прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс заявив, що його країна не має наміру передавати Україні С-300. Відмову він пояснив тим, що підтримка України не має здійснюватися через послаблення оборони Греції.
У грудні цього ж року міністр оборони країни Нікос Панайотопулос заявив, що Греція все ж може надати Україні ППО С-300 за умови встановлення США систем Patriot на острові Крит, де розміщувалися радянські системи. Пізніше, у лютому 2023 року, міністр знов казав, що Греція не має планів передати С-300, але може це зробити у разі отримання заміни:
«Якщо ми дійдемо до того, що підтримувати ці системи буде неможливо, ми або розв’яжемо проблему їхньої підтримки, або замінимо їх. Ми ще не досягли цього моменту».
Схоже, зараз грецькі проблеми подолано. Країна може отримати від 18 до 24 літаків F-35 та 42 двигуни до них, а згодом матиме можливість закупити ще 40 винищувачів. Також Греція отримає 2 літаки C-130H, двигуни для літаків P-3 та 60 БМП Bradley. Пакет «додаткового фінансування збройних сил Греції на суму до 200 млн доларів» анонсував держсекретар США Ентоні Блінкен. Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс назвав 27 січня 2024 року важливим днем для національної оборони та дипломатії Греції.
Перший полк радянських ЗРК середньої дальності С-300 встав на озброєння у 1979 році. Залежно від типу установки та ракет-перехоплювачів максимальна дальність їхньої роботи становить 150-300 км. Комплекс підтримує спільну роботу в межах однієї модифікації та обмежену між різними моделями. задекларована здатність С-300 знешкоджувати балістичні ракети.
Зенітно-ракетна система (ЗРС)складається з командного пункту, радіолокатора виявлення (РЛВ), з яким зв’язані до 6 ЗРК. Пускова установка С-300 здатна супроводжувати кожним до 6 цілей, з наведення на них до 12 ракет. Пункти керування та радіолокатори виявлення здатні автоматично зав’язувати траси до 100 цілей. Це одна з перших систем, де було реалізована повна автоматизація бойової роботи.
Комплекс автоматично виконує усі задання, від виявлення цілей до оцінки результатів стрільби – оператор лише контролює роботу системи та безпосередньо здійснює пуск ракет. У складних ситуаціях за необхідності можливе ручне корегування процесу.
Завдяки вертикальному розташуванню пускової установки нема потреби розвертати її чи шасі в ту, чи іншу сторону. Сучасний повний комплекс С-300 здатний уражати до 36 аеродинамічних чи балістичних цілі та запускати по них до 72 ракет. Під час російсько-української війни російські окупанти використовували С-300 як балістичні ракети по наземних цілях.
На озброєнні Греції є 2 дивізіони (12 установок) С-300ПМУ1, станом на 2022 рік. С-300ПМУ1 – експортний варіант моделі С-300ПМ. Комплекси використовують покращені ракети 48Н6 з боєголовкою 143 кг. Ракета здатна вражати ціли, що рухаються зі швидкістю до 6450 км/ч на відстані до 150 км. Дальність ураження балістичних цілей – 40 км. У комплекті йдуть РЛС виявлення 64Н6, радіолокатор наведення 30Н6Е1 та система управління 83М6Е (є сумісність зі старішими системами).
Системи С-300ПМУ1 призначені для боротьби з масовим застосуванням літаків, крилатих та аеробалістичних ракет, цілодобово, у будь-яку погоду, пору року та будь-яких географічних обставин.
Пізніше для комплексу були представлені нові типи ракет: 5В55Р, 48Н6Е2, 9М96Е1 та 9М96Е2. Дві останні значно менші за розміром, ніж попередні ракети, важать 330 і 420 кг відповідно, при цьому несуть менші за масою (24 кг) боєголовки. 9М96Е1 має радіус ураження 1-40 км, 9М96Е2 – 1-120 км. Для маневрування вони використовують газодинамічну систему, яка значно підвищує ймовірність ураження, навіть попри меншу боєголовку.
У рамках американсько-українського проєкту FrankenSAM розробники поєднали західні та радянські системи ППО. Зокрема, радіолокаційну частину систем С-300 схрестили з комплексами Patriot. Наразі немає даних про використання пускових установок С-300 з якимось західними ракетами, як це було зроблено для установок БУК. Але відомо, що Польща пропонувала проєкт поєднання ЗРК «Оса», які теж може надати Греція, з німецькими ракетами для IRIS-T. У будь-якому випадку, навіть якщо Греція передасть наявні в неї ракети для С-300, рано чи пізно повстане питання їхнього вичерпання.