Зенітні дрони – новий ешелон ППО. Як вони покращать захист енергетики? Розбираємо на прикладі WIY STRILA

Останні події у світі та досвід України показують, що енергетична інфраструктура дедалі частіше стає мішенню для атак ударних дронів. Зокрема вночі та на низьких висотах. Під удар потрапляють підстанції, ТЕС, розподільчі вузли, магістральні мережі та гідроелектростанції. Їхнє пошкодження одразу відчувають мільйони людей, адже страждає електропостачання, економіка й загальна безпека країни.

За даними міжнародних звітів, від початку війни російські сили здійснили тисячі атак на енергетичні об’єкти в Україні. Унаслідок цього сотні тисяч домогосподарств залишалися без світла, а відновлення інфраструктури коштує мільярди. Тому захист енергосистеми сьогодні набуває стратегічного значення та вимагає інноваційних підходів.

У партнерському тексті розповідаємо деталі. 

Як зараз захищають енергетичні об’єкти в Україні  

Основою захисту є традиційні засоби, такі як РЕБ та зенітно-ракетні комплекси. Однак вони не завжди повністю перекривають останні кілометри підльоту БпЛА, особливо на низьких висотах – там дрони використовують рельєф місцевості для маскування. 

Під час масованих атак використовувати дорогі зенітні засоби проти великої кількості невеликих цілей складно – це обмежено і ресурсами, і тактикою. Тому навіть наявність класичних систем ППО не гарантує, що всі напрямки будуть повністю перекриті.

Саме тут зенітний дрон-перехоплювач формує новий ешелон оборони, забезпечуючи мобільне фізичне нейтралізування повітряних загроз. Ці системи доповнюють існуючі технології, створюючи багатошарову архітектуру ППО, яка включає виявлення, придушення та фізичне знищення.

Чому традиційні засоби ППО обмежені 

Захист енергетичної інфраструктури від БпЛА ґрунтується на багатошаровій системі, але має певні обмеження, які підкреслюють необхідність інноваційних рішень:

• Ефективність РЕБ. РЕБ ефективна проти цілей, залежних від каналів управління або супутникової навігації. Однак сучасні БпЛА, такі як Shahed-136, можуть адаптуватися – для цього вони перемикають частоти або використовують автономні режими на основі інерційної навігації. За даними українських розробників, РЕБ може змінити траєкторію дрона, але не гарантує його повної зупинки, особливо під час масованих атак.
• Ресурсність ЗРК. Наприклад, Patriot або S-300, призначені для широкого спектра цілей, включаючи крилаті ракети та літаки. Проте використовувати їх проти малорозмірних БпЛА є економічно неефективним – вартість ракети може перевищувати $1 млн, тоді як дрон коштує в сотню раз менше. Крім того, обмежені ресурси вимагають пріоритизації загроз.

Реальний сценарій захисту підстанції від БпЛА

У типовому сценарії атаки БпЛА на підстанцію радари фіксують загрозу з затримкою через рельєф, РЕБ частково впливає на навігацію, але ціль продовжує рух. 

Час на реагування у момент таких атак обмежений хвилинами, а вночі ситуацію ще більше ускладнює погана видимість. Тому важливу роль відіграє перехоплення за допомогою тепловізійних систем та систем, інтегрованих з радарами. Саме вони допомагають швидко навести засіб ураження на ціль. 

Масовані атаки на українську енергетику у 2026 році показали, що потрібні швидкі та відносно недорогі інтерсептори. Значна їх частина уже сьогодні ефективно реалізується та захищає інфраструктуру саме у вигляді зенітних дронів-перехоплювачів.

Яку роль грає дрон-перехоплювач на фінальній дистанції

Зенітний дрон-перехоплювач – це спеціалізований БпЛА для боротьби з повітряними цілями на коротких відстанях, що доповнює ППО енергетики. Його переваги:

• швидко розгортається без стаціонарної інфраструктури, що ідеально для віддалених підстанцій;
• інтегрується з радарними даними (наприклад, через SkyMap) для отримання координат;
• автоматично виходить у сектор перехоплення, а далі його можна донавести вручну.

Практичний приклад: українська розробка WIY STRILA

Зенітний дрон-перехоплювач WIY STRILA розробила компанія WIY DRONES. Він орієнтований на нейтралізацію малорозмірних повітряних цілей, як, наприклад Shahed-136. До складу комплексу входить наземна станція керування з інтеграцією даних радарів, що відображає цілі у реальному часі та автоматично розраховує точку зустрічі. 

Навігаційну стабільність дрона додатково підтримує система позиціонування Sinelink, яка працює в умовах відсутності GPS.

Технічні характеристики WIY STRILA:

• Максимальна швидкість: понад 350 км/год;
• Корисне навантаження: до 700 г;
• Миттєва зміна відеоканалу в польоті;
• Операційний режим: день/ніч з тепловізійним модулем;
• Безпечна БЧ з трьома рівнями захисту та можливість повернення без детонації, якщо місія скасована.

Після отримання координат дрон запускається, автоматично виходить у сектор перехоплення та розвиває необхідну швидкість завдяки комплексній роботі силової установки, систем керування польотом і загальної конструкції платформи. 

На фінальному етапі оператор точно донаводить WIY STRILA  та влучає в ціль. Завдяки регулярним оновленням програмного забезпечення функціонал залишається актуальним. А серійне виробництво дозволяє масштабне постачання перехоплювача для захисту енергетики.

Ключові фактори ефективності та додаткові технології

Ефективність перехоплювача забезпечує поєднання кількох технологічних рішень.

Насамперед ідеться про мобільність комплексу: систему можна швидко розгорнути на новій позиції, що дозволяє гнучко змінювати конфігурацію ППО.

Важливу роль відіграє і швидкість підготовки до запуску. Конструкція дрона та процедура підготовки розраховані так, щоб забезпечити мінімальний час розгортання і готовність до старту.

Окремий елемент – програмні алгоритми наведення. Вони допомагають автоматично виводити дрон у сектор цілі, скорочуючи час реакції та спрощуючи роботу оператора. Висока швидкість і маневреність платформи дозволяють ефективно переслідувати повітряні цілі навіть якщо вони різко змінюють свою траєкторію.

Модель роботи в ППО енергетики

Процес складається з етапів:

1. Виявлення загрози радарами.
2. Супровід і передача координат через інтегровані платформи.
3. Перехоплення з фінальним донаведенням.
4. Оцінка ефективності та коригування системи.

Такий підхід створює додатковий рівень захисту, не замінюючи наявні системи, і підсилює загальну ефективність протидії повітряним загрозам.

Чому зенітні дрони – новий ешелон ППО енергетики

Енергетичні об’єкти залишаються одними з головних цілей повітряних атак, а збитки від пошкоджень обчислюються мільярдами. Традиційні системи ППО необхідні, але зенітні дрони-перехоплювачі, такі як WIY STRILA, можуть додатково посилювати захист і працювати на критично близькій дистанції.

Поєднання радарів, засобів РЕБ, зенітних комплексів і дронів-перехоплювачів підвищує стійкість енергетичної системи та зміцнює рівень її захищеності в умовах сучасних загроз. Тому зараз доцільно розвивати і впроваджувати такі технології для підсилення системи охорони критичної інфраструктури. 

Зенітний дрон доповнює РЕБ та ЗРК, закриваючи останні кілометри підльоту, зменшуючи навантаження на дорогі системи та підвищуючи щільність оборони. Для України це означає перехід до гнучкої моделі, де комбінація інтерсепторів і пасивного захисту мінімізує збитки від атак. Майбутні розробки, такі як інтеграція ШІ для автоматичного розпізнавання, ще більше підвищать ефективність.

Більше про розробку

 

Це партнерський матеріал. Інформацію для цього матеріалу надав партнер.
Редакція відповідає за відповідність стилістики редакційним стандартам.
Замовити матеріал про вас у форматі PR-статті ви можете тут.