Читацькі дописи
IT Community

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Ще в 2000-х і на початку 2010-х років українська, російська та білоруська ігрові індустрії були частиною єдиного простору. Багато студій співпрацювали, орієнтувалися на спільний ринок і часто працювали з одними й тими самими видавцями.

Наприклад, GSC Game World розробляла S.T.A.L.K.E.R., а видавцем виступала російська GSC World Publishing. Білоруська Wargaming випускала World of Tanks, який став популярним у всьому СНД. А такі російські компанії, як 1С та Mail.Ru, активно підтримували проєкти з України та Білорусі.

Однак після 2014 року цей ринок остаточно розділився. Українські розробники почали більше орієнтуватися на Захід, працювати з міжнародними партнерами і використовувати сучасні технології. Водночас російський геймдев почав більше замикатися на внутрішньому ринку, стикаючись із санкціями, відтоком кадрів і технологічними обмеженнями.

Сьогодні українська ігрова індустрія за своїм підходом ближча до польської та західноєвропейської. Студії, такі як GSC Game World, 4A Games, Frogwares, активно співпрацюють з європейськими та американськими видавцями, використовують сучасні технології та працюють на міжнародну аудиторію.

Основні причини швидкого розвитку українського геймдеву

1. Орієнтація на міжнародний ринок

Українські студії випускають ігри, які продаються по всьому світу, тоді як російські компанії здебільшого орієнтовані на внутрішній ринок. Наприклад, Metro Exodus та Sherlock Holmes: Chapter One та S.T.A.L.K.E.R 2, мали успіх у Європі та США, а такі російські ігри, як Atomic Heart чи Смута, майже не мають популярності за межами Росії.

2. Сучасні технології та міжнародна співпраця

Українські розробники активно використовують Unreal Engine 5, новітні технології освітлення, анімації та фізики, а також співпрацюють з іноземними інвесторами та студіями. Російські ж розробники через санкції часто змушені працювати на застарілих технологіях або розробляти власні рушії, що обмежує їхній потенціал.

3. Активна підтримка інді-розробників

В Україні багато незалежних студій та індивідуальних розробників, які випускають якісні проєкти на Steam та інших платформах. Наприклад, Stasis: Bone Totem, This War of Mine (спільна робота з польськими розробниками), The Serpent Rogue отримали визнання у світі. Також варто згадати Sherlock Holmes: The Awakened, який є ремейком класичної гри Frogwares і показує високий рівень українського геймдеву.

4. Розвиток IT-сфери та талантів

Україна має сильну IT-спільноту, яка допомагає розвитку геймдеву. Багато розробників починали з аутсорсу, працюючи з великими західними компаніями, що дало їм можливість здобути досвід і створювати власні проєкти. Українські фахівці працювали над такими іграми, як Crysis, Far Cry, Assassin’s Creed, що суттєво підвищило їхній рівень компетенції.

Чому російський геймдев відстає?

• Російська ігрова індустрія стикається з багатьма проблемами:
• Санкції обмежують доступ до сучасних технологій та рушіїв.
• Відтік кадрів – багато розробників покинули країну після 2022 року.
• Відсутність міжнародного ринку – більшість нових російських ігор продаються лише всередині країни.
• Пропагандистський ухил – багато російських проєктів (Смута, Atomic Heart) більше нагадують політичні заяви, ніж конкурентоспроможні ігри.

Спроба компенсувати втрати китайським ринком – деякі російські студії намагаються працювати з Китаєм, але цей ринок жорстко регулюється державою, і російські ігри там не отримують великого успіху.

Atomic Heart: гра чи інструмент пропаганди?

Гра Atomic Heart, яка презентувалася як “російська відповідь BioShock“, викликала хвилю критики через активне використання радянської символіки та романтизацію СРСР. Хоча автори намагалися подати гру як нейтральний науково-фантастичний проєкт, її наратив та естетика явно спрямовані на ностальгію за “великою імперією”.

Західна преса та гравці сприйняли це негативно, що вплинуло на репутацію гри за межами Росії. Багато стримерів відмовилися її транслювати, а великі західні студії відмовилися від співпраці з її розробниками.

---

Смута – гра для внутрішнього споживання

Гра Смута, що мала стати історичною RPG про події XVII століття, фактично перетворилася на державний пропагандистський продукт. Гра отримала підтримку російської влади, а її сюжет і механіки більше нагадують історичну казку про “велич Росії”, ніж реалістичний проєкт для міжнародної аудиторії.

Очевидно, що така гра не зацікавить західного гравця, а її успіх обмежиться лише внутрішнім ринком.

Висновок:

Українська ігрова індустрія за останні десять років зробила великий ривок у розвитку, наблизившись до польської та західноєвропейської моделей. Вона відкрито співпрацює із західними компаніями, використовує сучасні технології та випускає продукти, які цікаві глобальній аудиторії.

Водночас російський геймдев стає все більш ізольованим, стикається з технологічними обмеженнями та втрачає конкурентоспроможність. Пропагандистські тенденції та внутрішня цензура лише погіршують ситуацію, перетворюючи російські ігри на продукт “для своїх”.

Тому немає нічого дивного в тому, що українські студії зараз розвиваються значно швидше, ніж російські.

 

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.