Читацькі дописи
IT Community

Давно вже хотів зробити на неї огляд, але часу не було. Та й настрою не було. А тут дізнався, що вийшов рімейк Ninja Gaiden 2 Black і дуже сильно захотілося в нього пограти. А восени Ninja Gaiden 4 вийде! А тему Sekiro я все ще не закрив. Тому й час мініогляду настав!

Особливий японський геймдизайн

За що всі ми любимо (чи не дуже) японців в іграх? Правильно, бо хто знає що робити з тим, що вони вигадають 🙂 Ті ж японські камери не просто звуться «японськими». І Sekiro прекрасно передає цей дух… в хорошому сенсі звісно.

Найпростіший приклад: Відбивання ударів. На початкових етапах гри вас ніхто не змушує повноцінно відбивати удари. Вас (як і всю гру) буде рятувати Блок. Так, шкала витривалості буде витрачатися, щоб ви «втупу» не стояли в ньому. Однак, ви потихеньку будете звикати до всього цього. Ті ж постріли з мушкетів ви навряд будете відбивати навіть після всієї гри, проте блок рятує від випадкової втрати багатьох НР.

Якщо ви грали чи лише спробували, то лише завдяки натисканню 2-х клавіш, ви зможете пройти гру: Атака та Блок (Відбивання). І ВСЕ! Проте розробники подумали, що це якось занадто легко. Тому вигадали Символ Смерті (з відповідним звуковим сигналом; далі СМЕРТЬ) та ще 2 клавіші в бойовій частині: протиудар Мікірі та звичайний Стрибок. І якщо зі стрибком все ясно і логічно (вчасно підстрибнути), то ось з Мікірі треба розібратися.

Протиудар Мікірі — це захист від смертельних прийомів. Коштує в першому дереві скілів всього 2 поінти на початку гри. Дозволяє елегантно відбити атаку ворога, якщо вчасно її натиснути. На перших годинах він навряд вам знадобиться. Проте коли вперше побачите білого монаха зі списом та вічним знаком СМЕРТЬ — Мікірі збереже вам багато нервів. Та й проти усіх списоносців та «червоних лицарів» готуйтеся натискати Мікірі чи Стрибок.

Порада: є мінібоси в темних чи фіолетових нарядах, які бʼють ногами, а над Вовком зʼявляється Смерть. Такий удар Ноги блокуйте Мікірі!

Перейдемо до мінібосів. Насправді вони виконують важливу функцію, яку назвемо: «Не в той район потрапив!». Вони перевіряють скіли/характеристики гравця. Ти можеш бути дуже крутим гравцем, але якщо недостатньо НР — вмираєш з 1 удару. Якщо ж Сили атаки — довго бʼєш. Хтось скаже: «Фу, це ж відстій!». Проте розробники дають не зовсім очевидний вибір: «Йди в іншу сторону!».

Наприклад, бос «Я не жирний, це кістки широкі». Він буде вас зносити з 1-2 ударів. І це натяк для вас, що треба йти іншим шляхом. Інакше витратите як я, більше 30 хв на спроби його прибити. Як виявляється, після того, як я його зустрів мені потрібно було повернути до реального світу та зустріти кінника Гобу. Він якраз зі списом, тому він навчить вас хоч якійсь протидії списоносцям.

Звісно, бувають моменти, коли два мінібоса пʼють усю кров і далі йти нікуди. Проте з холодною головою бачиш, що характеристик вистачає, просто треба більше тренуватись. Тому на деяких мінібосах я вмирав більше, чим на деяких справжніх босах. Я кажу про вас, Сестри з рушницями!!!!

Кілька слів за механіку воскресіння. Одна з найкращих та найпростіших ідей, що я зустрічав. Якщо ви померли, то у вас є 5-8 сек ПОДУМАТИ, що робити далі: воскресити себе з половиною НР або ожити на попередній точці. І ось ця механіка дає багато простору для роздумів. Саме головне, в ці секунди спробувати прийняти правильний вибір. Я особисто часто просто давав відпочити мозку під час цього таймеру і йшов битися вперед.

Перейдемо до босів

Насправді тут досить просто – «Боси бувають двох видів: Дід та інші». Що що, а фінальним босом гри повинен бути той, хто дасть прочуханки гравцю і на якому доведеться сидіти не одну годину! Особисто я витратив майже 7 год, щоб його перемогти. Але треба сказати кілька слів про інших.

Кінник Гобу — не дуже складний бос, проте може таким виглядати для початківців через механіку з конем та натисканням крюком в потрібний момент. Плюс спис, тому спочатку важко слідкувати за атаками.

Бабуся Butterfly – гарний супротивник для початківця. Досить швидка і часто стрибає, без Мікірі пройти можна, але буде важко. Дуже сильно допоможуть сюрикени для її падіння з невидимих ниток і подальшого мікростану. ДУЖЕ здивуєтесь 2 фазі та її початку 🙂

Генічіро Ашіна — наш головний ідейний супротивник протягом всієї гри. Навчить вас Відбиванню ударів. Спочатку може бути важко, проте буде весела фаза з блискавками. Не забудьте прочитати картину!;

Три мавпи – Monkeys! Дивний бос, доведеться побігати;

Велика Мавпа — Цікавий бос з великою кількістю випадкових ударів лапами та АоЕ під себе. Однак, у мене проблем не виникло, бо вже мав Меч Безсмертних і перша стадію закрив їм. Друга стадія не дуже важка, необхідно бігти від АоЕ-атак;

Дві Великі Мавпи — і тут така справа, що я їх пропустив 🙂 Як я писав вище, можна йти різними шляхами. Я пройшов пусту арену й зберігся вже далі по локації. Вони доступні після перемоги над Великою Мавпою. Взагалі, не те щоб складні. Просто треба їх обох тримати поряд, і вбити їх майже одночасно.

Великий Шинобі Сова — Класний супротивник з пристроями, що є у нас. На початку може сильно бісити своїм туманом та збиттям таргету. Добре, що тактика в такій ситуації – RUN навколо по всій арені 😀 За його молоду версію нічого не скажу — так і не зрозумів, як його активувати. Головна порада: НЕ затискайте клавішу атаки, БУДЕ БОЛЯЧЕ!

Дух Черниці та Повноцінна Черниця — З Духом проблем не було, тільки треба будо звикнути до кругових ударів спису. А ось на Повноцінній версії довелось 3 год посидіти. Все ж таки 3 фази і потрібно чітко рахувати ресурси. Основні проблеми у мене буди саме на 3 фазі, а не переходах між фазами (просте відбивання). Вона ставала дуже швидкою та зі списом – подвійна проблема.

 

Дракон — Прикольно, але не більше.

Емма та Дід Ішін — я не проходив на кінцівку Ашура, але про її філософію поговоримо нижче.

Генічіро + Дід Ішін — Ось з ними я і просидів всі ті 6+ години. Генічіро не є проблемою — його просто пройти без втрати НР. Проблема з Дідусем – 3 фази, різні патерни атак та зброя (меч, спис, пістолет, блискавка), бʼє боляче. Тому для його проходження потрібно 2 речі: вивчити патерн його атак та як від них відбиватися та Удача!!! Проходив їх БЕЗ допомоги протезу та меча безсмертних.

Про хейт (ненависть) цінителів Souls-like.

Особисто я не розумію, чому цю гру не люблять цінителі Souls-like. Складність? Є. Боси цікаві? Так. Бойова частина? Просто та Very Good! Так що ж не подобається? Одна з причин — немає варіативності у білдобудувані. WTF? Почнемо розбиратися.

Насправді у грі є білди. Проте вони завʼязані не на збиранні броні чи зброї, а на використанні скілів та протезу Вовка. Тобто, замість взяти якийсь швидкий удар, беремо 1 тяжкий (Ichimonji) чи його подвійну варіацію (Double Ichimonji). Чи взяти Ashina Cross для швидкого та крутого витягання меча.

Вовк може (та й треба) застосовувати приладдя з протезу. І брати можна не один протез, а відразу 3. Тільки не забувай перемикатися на потрібний! Сюрикени (Shuriken) хороші проти Бабці, Петарди (Firecracker) знадобляться протягом всієї гри для стану супротивників, а Топор (Axe) якщо захочеться сильно вжарити по одній цілі. Протез також прокачується для протидії різним ворогам, тому тут плюс. Всі винаходи за одне проходження не прокачати, тому доведеться починати NG+. 

Тому ниття від таких «любителів Соулсів» не враховується. Чи можливо вони не можуть перекачати НР і побити боса? Або 2 кнопки не вивчать правильно натискати?

Філософія кінцівки Ашура (Демон)

Однією з кінцівок гри є вибір всіх зрадити та почати вбивати всіх, поки не вбʼють тебе. І це цікава історія, як на мене, бо я себе зловив на цій думці.

Як каже Дідусь Ішін, коли ми даємо йому Мавпячу випивку:

І після цих слів я ловлю себе на думці: я, як гравець, йду вперед по грі у пошуках все сильнішого супротивника. Мені все одно, що це буде за ворог і чому він тут стоїть. Його завдання — розважити мене і змусити мене страждати. І після його смерті — йти далі у пошуках нового ворога. І так до нескінченності.

Так само як з гравцями Souls-like ігор. Вони також проходять всі ці ігри від From Software в пошуках все сильнішого боса не розуміючи одного — Чому і За Що повинен його знищити? В ігри Фромів не йдуть дивитися чи слідкувати за сюжетом (це зроблять «історики» на YouTube), а йдуть битися з босами. Видно, що розробники це розуміють і натякають цією цитатою та кінцівкою Ашура, в якій ми вбиваємо всіх важливих для нас людей, бо…. так захотілося.

 

Поки одні нили й плакали на Радана, інші перенесли його в Секіро ;)