Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Цей матеріал відкриває серію регулярних публікацій у форматі такого собі “нотатника ентузіаста”. Вони будуть знайомити читачів з тими нюансами свідомого вибору периферійних пристроїв, що зазвичай виходять за межі звичайного огляду і не попадають у типові поради перед покупкою. А підтримка з боку українського бренду HATOR дозволить у цих статтях зазирнути за лаштунки галузі і донести знання, які часто залишаються в межах професіональних кіл. І почнемо ми з дуже гарячої теми.

Сучасний ринок ігрової периферії переживає хвилю інновацій, зосереджену на підвищенні частоти опитування пристроїв. Від традиційних 1000 Гц виробники перейшли до 4000 Гц, а тепер активно просувають і 8000 Гц як новий стандарт якості. Але чи завжди більше значення корисне і чи завжди користувачі отримують те, що обіцяно?

Чому це взагалі важливо?

Частота опитування (polling rate) визначає, як часто пристрій передає дані комп’ютеру. При стандартних для USB 1000 Гц оновлення відбувається кожну мілісекунду (1 мс). Через Bluetooth, де частота обмежена всього 125 Гц, оновлення відбувається взагалі кожні 8 мс.  А от підвищення частоти опитування до 4000 чи 8000 Гц теоретично зменшує затримку (latency) до 0,25 та 0,125 мс відповідно. Залежність лінійна і простіше всього відображається ось такою таблицею:

Частота опитування, Гц	Мінімальна затримка, мс
125	8
250	4
500	2
1000	1
2000	0,5
4000	0,25
8000	0,125

Технічна задача “досягти частоти 8000 Гц” сама по собі ніяк не звучить чимось складним для індустрії, що рутинно оперує мегагерцами та гігагерцами, от тільки практична реалізація і в миші, і в клавіатурі виявляється значно складнішою за просте збільшення частоти.

Перед тим, як почати розбиратися в деталях, варто ще раз зафіксувати термінологію:

1. Частота опитування (polling rate) вимірюєтся в герцах (Гц) і відповідає за фізичну частоту передачі інформації від пристрою до комп’ютеру
2. Затримка (latency) вимірюється в мілісекундах (мс) і показує мінімальний час, потрібний пристрою для того, щоб інформація про дію користувача, тобто рух сенсору чи натискання кнопки, потрапила до комп’ютеру.

Оскільки частоту також можна виміряти в мілісекундах (1 Гц = 1 с, тобто 1000 Гц = 0,001 с = 1 мс), то є два наслідки. По-перше, ці два поняття іноді плутають і це погано. По-друге, вони справді пов’язані: частота опитування є одним з факторів, що впливає на затримки і, в ідеальному світі, вона також визначає абсолютно мінімальну можливу затримку реакції на дію користувача без урахування всього іншого, бо це час, потрібний на передачу сигналу. Але треба бачити всю картину, причому й за межами клавіатури чи миші. Наприклад, якщо користувач грає в онлайн-гру з пінгом 50 мс, то саме ці 50 мс буде мінімальною реальною затримкою, а ніяк не 1 мс, що забезпечується клавіатурою з частотою 1000 Гц…

Технічна реалізація в клавіатурах

Робота клавіатури з високою частотою опитування — комплексне технічне завдання. Основою є сканування матриці клавіш, яке відбувається порядково. У типовій повнорозмірній клавіатурі може бути 6 рядів, і за один такт опитується лише один ряд. Це створює природну затримку: навіть якщо клавіша спрацювала миттєво, сигнал може “чекати” обробки до п’яти тактів сканування. Час сканування одного ряду в різних виробників суттєво відрізняється: від 1 до 8 мс. Тому заяви про “підтримку навіть 1000 Гц USB” часто виглядають сумнівно, адже це передбачає обмін даними кожну мілісекунду, тоді як само сканування триває довше.

Особливу роль у реалізації високих частот відіграє LED-контролер. У простіших клавіатурах підсвітка та опитування працюють за одним алгоритмом, тому спроба підвищити частоту сканування призводить до проблем з програмним ШІМ підсвітки. Для справжньої високочастотної роботи потрібен окремий LED-контролер, аналогічний тим, що використовуються в ARGB-кулерах. Це одна з причин, чому лише серйозні виробники можуть дозволити собі якісну реалізацію високих частот — розробка та виробництво таких рішень потребує значних інвестицій. Доречі, нескладний ідентифікатор: всі клавіатури, що підтримують налаштування через QMK/VIA, мають окремий LED-контролер.

Високі частоти опитування особливо важливі для розкриття потенціалу сучасних оптичних та магнітних перемикачів з їх мінімальним дебаунсом (debounce, тобто час після натискання перемикача, який потрібно зачекати для попередження подвійного кліку). Механічні перемикачі мають природні обмеження через довжину ходу (від 3 мм), точку спрацьовування десь посередині та особливості зворотного руху. Досягти реальної затримки нижче 10-15 мс на механічних перемикачах дуже складно. Саме тому професійні геймери часто віддають перевагу оптичним рішенням на кшталт Razer Huntsman або магнітним перемикачам (що популярізовані брендом Wooting), де можна налаштувати спрацьовування на відстані 0,1-0,2 мм та отримати дійсно найшвидший клік – і от у поєднанні з підвищеною частотою опитування це має вже сенс хоча б для змагальних гравців.

Проблематика високих частот у мишах

Сучасний ринок ігрових мишей демонструє цікавий феномен “чесних” та “нечесних” реалізацій високих частот. Деякі виробники реалізують генерацію потрібної частоти, але не передають з нею реальні дані, заповнюючи сеанси зв’язку пустими пакетами. Тобто, наприклад, формально зв’язок з ПК встановлено на частоті 8000 Гц, що означає одну передачу кожні 0,125 мс – але при цьому сім з восьми передач підряд несуть в собі тільки нулі, а змістовна інформація про рух сенсору все так само надходить один раз на 1 мс, як й при звичайній частоті оновлення 1000 Гц. Через це виявляється неможливо увімкнути технологію Motion Sync, яка в нормальних умовах працює на сучасних сенсорах виробництва PixArt (3395/3350). Точніше, увімкнути можна, але рух курсору буде зі стрибками, що помітні неозброєним оком (як то кажуть, “сенсор зриває”). Тобто, без справжньої високої частоти неможлива пряма синхронізація між сенсором миші та точкою курсору на моніторі.

Щоб вже точно встановити істину, потрібно відкрити саму мишку та її бездротовий адаптер і подивитися на елементну базу. Показовим прикладом є використання HiSpeed-чіпсетів Realtek RTL8762GKH або Beken: інструкції мишей на його базі часто рекомендують “вимкнути Motion Sync” для уникнення помилок при переході на підвищену частоту опитування. Фактично це викриває неспроможність пристрою працювати на заявленій частоті. Для забезпечення реальних 4000/8000 Гц потрібен відповідний чіпсет, наприклад Nordic nRF528xx.

Але самого чіпсета недостатньо: для роботи в дротовому режимі потрібна додаткова мікросхема, здатна працювати в режимі USB HiSpeed (480 Мбіт/с замість звичайних 12 Мбіт/с). Якщо її немає в конструкції миші, то вона зможе передавати дані з підвищеною частотою тільки через бездротове з’єднання, а при підключенні через дріт максимумом залишиться 1000 Гц. Саме так на ринку з’являються продукти, що заявлені як “1К/4К” і тому подібне. Нічого страшного в цьому немає, але таке обмеження теж треба розуміти.

З передачею в бездротовому режимі теж все не так просто, бо для отримання сигналу від миші на підвищеній частоті потрібна специфічна HiSpeed-мікросхема у USB-ресивері. Зараз це або CH32V303/305/307, або AT32F405/402. Обидва варіанти мають досить великий корпус і не поміщаються в популярні ресівери так званого “нано-формату”. Тому коли виробник показує мишку з нано-ресівером і заявляє підтримку 4К/8К, виникають серйозні технічні питання щодо реальності такої реалізації.

Крім цього, реальне (а не тільки у вигляді активованого пункту меню налаштувань) досягнення частоти 4000/8000 Гц можливо лише при дотриманні користувачем вимог до підключення:

1. 1. Ресівер потрібно підключати до виділеного USB-порту материнської плати без використання USB-хабів.
2. Сам USB-порт має працювати у швидкісному (High-Speed, 480 MB/s) режимі.
3. Ресівер має знаходитися якнайближче до миші чи клавіатури, а не просто позаду системного блоку в метрах від пристрою.

Останнім часом до цього списку додається ще одна вимога: за їхньої наявності, не використовувати режим підключення “два пристрої на одному ресівері”, який дозволяють деякі виробники. Бо цей режим, хоча він зручний, обмежує частоту на рівні 1000 Гц. Більше того, якщо в системі є два пристрої з підвищеною частотою опитування USB, то бажано підключати їх на порти, що відносяться до різних контролерів на материнській платі!

Нарешті, є ще один сюрприз: це вимоги до монітору. Повноцінно відкрити роботу миші на 8000 Гц можливо тільки з монітором, що підтримує частоту оновлення вище 240 Гц (бажано 360 Гц). Для частоти оновлення 4000 Гц достатньо більш розповсюджених моніторів – 144 Гц чи більше. При цьому рекомендується деактивувати популярні технології синхронізації NVIDIA G-SYNC чи AMD FreeSync, тому що вони фокусуються на максимальній стабільності картинки замість найнижчого відгуку і це може зашкодити відчути ефект. Зі свого боку, ентузіасти дослідження поведінки зображення стверджують, що у мишей зі стандартною 1000-герцовою частотою мікрозатримки в русі починають бути помітними на сучасних моніторах вже від від 120 Гц та вище, що є аргументом для переходу на кращу мишу.

Тестування

На жаль, не все так просто заміряти та перевірити, особливо в клавіатурах. Всі онлайн-інструменти, які можна знайти по ключовим словам типу “keyboard polling rate tester” чи “keyboard latency tester”, є дуже абстрактними. Скоріш за все, єдине корисне, що вони справді наочно показують при користуванні – наскільки звичайному користувачу важко досягти рівня, коли обмеження апаратної частини будуть впливати на його враження від клавіатури. Адже з людського боку різниця між частотою 125 Гц та 8000 Гц у миші чи клавіатурі означає, що у випадку Bluetooth-пристроїв комп’ютер отримує інформацію максимум про 125 дій користувача за секунду, а від найкращіх сучасних пристроїв – 8000 раз на секунду. У миші це очевидно важливо, бо рух сенсору є постійним і передаючи його в рази частіше, досягається більш чіткі та плавні рухи. А от в клавіатурі навіть 20 натискань клавіш в секунду є винятковим рівнем для ритмічних ігор… Однак, не все так просто і тут у користувачів, навпаки, може бути хибне уявлення про свої потреби. Адже питання стоїть не тільки про кількість натискань, а й час між ними: наприклад, якщо кнопка “A” була натиснута всього через 1 мс після кнопки “D”, то при частоті опитування 1000 Гц (та вище) цю інформацію пристрій передасть вчасно, а от Bluetooth-клавіатура (завжди обмежена 125 Гц) затримує передачу даних аж до 8 мс. Саме тому, доречі, не рекомендується використовувати з’єднання по Bluetooth для ігор.

З мишами й простіше, й складніше. Саму по собі частоту можна перевірити за допомогою простої та безкоштовної програми Razer Polling Rate Tester. Так, при тестуванні HATOR Quasar 2 Ultra 4K Wireless у бездротовому режимі демонструє стабільну частоту 3900-4000 Гц, що підтверджує заявлені характеристики. Razer Viper V3 Pro з HyperPolling Dongle показує ще вищі результати, досягаючи стабільних 8000 Гц. Проте така продуктивність можлива лише з використанням спеціалізованого донгла, що підкреслює технічну складність реалізації справжніх високих частот у бездротовому режимі.

Перевірка ASUS Harpe Ace Extreme показала наступне:

• -при підключенні через USB-хаб монітору, неможливо отримати частоту вище 5500 Гц
• просте підключення ресіверу напряму до USB-порту материнської плати підняло частоту до 7500 Гц
• і от, нарешті, розмістивши ресівер на килимку (за допомогою зручної защіпки в комплекті), вдалося побачити чесні 7900+ Гц!

Прикрий висновок тут в тому, що повноцінно скористатися одночасно високою частотою роботи та підключенням через KVM-свіч (наприклад, в моніторі) не вийде.

Втім, все вищеописане є перевіркою тільки номінальної реалізації підвищеної частоти. Технологія Motion Sync виявляється ключовим індикатором справжності високочастотного режиму. При тестуванні різних реалізацій спостерігаються два принципово різні сценарії роботи. У першому випадку частота опитування залежить від швидкості пересування курсора — чим швидше рух, тим вище передача даних. Часто користувачі купують мишу з заявленою підтримкою 4000/8000 Гц, але не використовують реальні можливості через недостатню швидкість рухів для досягнення максимальної частоти. Другий сценарій, характерний для пристроїв з справжньою підтримкою високих частот та Motion Sync, забезпечує постійну частоту опитування незалежно від швидкості руху. Саме тут проявляються проблеми неякісних реалізацій: при заповненні пакетів нульовими даними курсор починає помітно “стрибати”. І саме тому деякі виробники попереджають про вимкнення Motion Sync у поєднанні з високою частотою – щоб приховати проблему.

Тестування на різних системах виявило суттєвий вплив високих частот на завантаження CPU (тестування проводилося на Intel Core i9-12900K). Особливо показовим є стрибок навантаження між 4000 та 8000 Гц, що ставить під сумнів взагалі доцільність максимального режиму.

Режим, Гц	Завантаження відносно простою, %
125	0
250	0
500	0-1
1000	1-3
2000	3-4
4000	5-6
8000	9-11

В більшості випадків падіння швидкодії в іграх через навантаження від миші начебто несуттєве і скоріше “лабораторне”, втім є свідоцтва, наприклад, гравців у Valorant, що при перемиканні у режим 8000 Гц лічильник FPS падає з ~600 кадрів/с до ~500 кадрів/с. Падіння вражаюче, але наскільки критичне для геймплею – питання дискусійне. У клавіатур, доречі, такої проблеми з завантаженням процесору немає, що й нагадує про меншу кількість інформації, яку передає пристрій під час роботи.

Вплив високих частот на час роботи від батареї виявився майже лінійним. Тестування Razer Viper V3 Pro демонструє чітку залежність: від 95 годин при 1000 Гц до лише 17 годин при 8000 Гц. Подібну картину показує й перевірка ASUS ROG Keris II Ace: тиждень роботи на 1000 Гц скорочується до 2-3 днів при 4000 Гц. Особливо важливо розуміти, що ця залежність не є технологічним недоліком — це фундаментальне обмеження, пов’язане з необхідністю частішої активації радіопередавача та обробки даних. Допомогти може тільки батарея більшої ємності, але в часи, коли ще одним трендом є все менша вага миші, виробники неохоче підуть на цей крок…

Практичне значення

У кіберспорті високі частоти опитування набувають особливого і абсолютно практичного значення. При цьому важливо розуміти специфіку різних дисциплін. Для шутерів на кшталт Counter-Strike 2 чи Valorant критично важлива точність позиціонування, але навіть тут професійні гравці часто обирають 4000 Гц замість максимальних 8000 Гц, віддаючи перевагу стабільності та передбачуваності. У MOBA-іграх та стратегіях, де важлива точність кліків, але не настільки критична мікроточність позиціонування, перехід навіть на 2000 Гц може виявитися цілком достатнім покращенням порівняно зі стандартними 1000 Гц.

Для більшості геймерів оптимальним виявляється режим 2000 Гц, який забезпечує помітне покращення плавності без надмірного впливу на систему та автономність. Суб’єктивні тести показують, що саме перехід з 1000 на 2000 Гц дає найбільш відчутне покращення, тоді як подальше підвищення частоти приносить все менш помітні переваги.

У контексті професійного використання, наприклад, для графічного дизайну чи відеомонтажу, високі частоти опитування виявляються менш критичними. Тут важливіша точність позиціонування на низьких швидкостях та стабільність роботи, що з сучасними пристроями цілком досяжно і на стандартних частотах. Тож, якщо на комп’ютері не грати – то підвищена частота опитування миші та клавіатури взагалі не буде помітною.

Висновок

Майбутнє високих частот опитування залежить від двох головних факторів: як виробники впораються з енергоспоживанням пристроїв та як оптимізують передачу даних через USB. Не менш важливою залишається й підтримка з боку ігор — хоч більшість сучасних ігор нормально працюють з частотами вище 1000 Гц, деякі проекти все ще потребують оновлення для повної сумісності. Окремо варто згадати розвиток технології Motion Sync, яка вже зараз допомагає ефективніше використовувати високі частоти без зайвого навантаження на комп’ютер.

Якщо відкинути маркетинг, високі частоти дійсно можуть покращити ваш ігровий досвід. Але тут важливо не гнатися за максимальними цифрами. Для більшості геймерів найкращим вибором стане пристрій з частотою 2000-4000 Гц. Такий діапазон забезпечує помітно кращу точність, але не вимагає космічних ресурсів процесора, не садить батарею за два дні та нормально працює з більшістю моніторів та USB-портів.

Обираючи новий пристрій, дивіться не лише на заявлені характеристики в рекламі. Звертайте увагу на реальні тести, наявність підтримки Motion Sync та загальну якість технічної начинки. Пам’ятайте, що сама по собі висока частота опитування не зробить вас кращим гравцем — це лише один з багатьох параметрів якісного ігрового пристрою.

З точки зору розвитку індустрії, перехід на високі частоти — це важливий, але не революційний крок уперед. Це радше закономірне вдосконалення технологій, яке має сенс лише коли воно правильно реалізоване та поєднується з високою якістю всіх інших компонентів пристрою.

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.