Ця історія про мій найцінніший ноутбук з усіх. Я вважаю, що саме завдяки йому я почав свій шлях в айті, якщо детальніше, то починається ця історія в січні 2020 року, на наступний день після мого 14-го дня народження.
Відразу як гості пішли я зайнявся підрахунком всіх подарованих грошей. Після того як вся бухгалтерія була успішно зведена, я сів гортати розділ електроніки на OLX, у пошуках чогось цікавого. Через деякий час я натрапив на оголошення, про продаж зрілого, але такого привабливого красеня, із яблуком на задній кришці.
13-дюймовий сріблястий малюк, Apple Macbook Pro 2009 року випуску. На той момент йому було ±11 років, але мене це ані трохи не лякало. Я завжди мріяв про свій власний Macbook, та побачивши це оголошення, відразу зрозумів що — треба брати!
Я вже уявляв як замінив на нього свій старий Lenovo, але спустившись з небес на землю, я побачив, що мені не вистачає значної суми для того, щоб замовити омріяний ноутбук. Родичі відразу зазначили, що купувати на вторинному ринку 11-річний ноутбук — це погана ідея, тому ніхто не захотів докласти мені потрібну суму.
Зрозумівши, що не вдасться вициганити гроші, та і з неба вони скоріш за все не впадуть, я пообіцяв собі, що сам зароблю на свою мрію і почав активно шукати роботу. Перелазивши весь інтернет у пошуках підробітки для підлітка, я знайшов лише один варіант де мене погодились взяти. Потрібно було двоє хлопців, щоб розвантажити бус з будматеріалами. Я покликав з собою однокласника і ми поїхали на об’єкт. В решті решт, після того, як ми 8 годин тягали плитку на 5-й поверх і в результаті заробили рівно на дорогу додому, я вирішив, що не створений для тяжкої фізичної праці і вирішив спробувати попрацювати головою.
Річ у тому, що з дитинства мене цікавили комп’ютери, інформатика, і я навіть трохи вмів програмувати. Тоді я писав допоміжні скрипти для онлайн-гри SAMP, і мені це дуже подобалося. В будь-якому випадку, я розумів, що писати скрипти для гри на замовлення — це безперспективна справа. Тоді я почав швидко намагатися створювати Telegram-ботів. Ще під час навчання я опублікував пост на якомусь форумі про те, що можу написати будь-якого Telegram-бота недорого, і сталося диво!
До мене звернулася людина, надіслала завдання і сказала, що має бюджет 150 доларів, це приблизно стільки, скільки мені не вистачало на ноутбук. Ще не повністю розуміючи, що і як писати, я вирішив, що зрозумію під час роботи та взявся до роботи. Бот мав бути готовим через тиждень з моменту прийняття замовлення, і коли я сів працювати, я зрозумів, що дуже сильно ускладнив собі завдання, оскільки на той момент я не мав найменшого уявлення, як реалізувати поставлену задачу.
Нещодавно заспокоївшись і подолавши хвилювання, я почав відводити всі вільні години на навчання. Одночасно дивлячись уроки з розробки ботів, я намагався щось створювати, і, зрештою, у мене все вийшло. Ці емоції я вже ніколи не забуду. Перше приватне замовлення, перші зароблені гроші, перший позитивний відгук і перша велика покупка, мало того, все це сталося за один день.
Вперше, коли я взяв цей ноутбук у свої руки, він вразив мене з першого ж моменту. Я не розумів, як таке можливо: ноутбук, випущений у 2009 році, мав кращий вигляд, ніж 90% того, що випускають у 2020 році.
Тоді я на власному досвіді зрозумів, чому люди захоплюються Apple. Якість збірки, зовнішній вигляд, навіть швидкість роботи через 11 років з моменту виходу — все це було для мене чимось дивовижним.
Окремо хотілося б розповісти про macOS. Цей ноутбук підтримував MacOS El Capitan, і перші враження від неї були так само феєричні. Кожна деталь інтерфейсу була прекрасною, встановлення програм звичайним перетаскуванням, шикарна реалізація мультизадачності та неповторний тачпад із купою жестів.
Загалом, дійсно, Apple вміє чарувати та дарувати користувачеві емоції. Функціоналом ноута я був просто очарований, мені було абсолютно байдуже на те що я використовую застарілу у всіх розуміннях ОС, яка не підтримує половиною мого робочого ПЗ, все одно я був радий, мов шалена білка і просто не міг прийти до тями, я був готовий не помічати або миритись з будь-якими недоліками, немов закоханий школяр (хоча, мабуть так і було).
Однак, на цьому ноутбуці я почав займатися тим ділом, яким займаюсь і зараз — веброзробкою. Щиро кажучи, зараз у мене виникає лише одне питання: “Як мені вдавалося верстати сайти на основному екрані цього Мака з його роздільною здатністю 1280х800 пікселів?”.
Я наче пам’ятаю, що іноді мене турбувала низька роздільна здатність, але це не було якоюсь критичною проблемою… Зараз багато моїх колег взагалі вважають, що будь-які 13-дюймові ноутбуки зовсім непридатні для веброзробки, а я ще й у 1280×800 верстати примудрявся.
Зараз я точно можу сказати, що цей ноутбук не підійде для веброзробки або дизайну, загалом, ідея використовувати його як основний робочий інструмент сьогодні — точно не найкраща. Встановлений на борту процесор Core2Duo зараз може бути корисним хіба що як обігрівач, а 2 гігабайти пам’яті DDR3 будуть турбувати ваше психічне здоров’я й доводити до вас нервових зривів.
Після використання Мака як основної робочої машини близько пів року, мій фанатизм все ж покинув мене. Я прийняв рішення придбати комп’ютер, FullHD монітор і нарешті користуватися зручним для себе ПЗ.
Проте, ще якийсь час мак використовувався мною як другий пристрій. У разі, якщо я кудись виїжджав, він завжди був зі мною. Проте, як другий пристрій він довго не протримався.
Після переходу на сучасне залізо я все ж побачив, що мій старий яблучний друг був вже занадто старий. У нього раптово відмовила мережева карта, та й адекватно виконувати робочі задачі він вже не міг. Довелося підібрати заміну для старого друга, якою в результаті став вживаний Lenovo Thinkpad за 400$, який відправив пилитись на полицю легендарний Macbook, з якого я почав свій шлях в IT.
Вже кілька років старий друг виконує роль предмета інтер’єру, але головне — нагадує мені, що з відповідними зусиллями навіть те, що зараз може здатися неможливим, вже завтра може стати реальністю.
Оскільки ця розповідь в якомусь роді є ще й оглядом, я думаю, що не буде зайвим узагальнити свої думки про цей ноутбук.
В загальному, для мене цей пристрій є легендарним і дуже дорогим, але:
Купувати його зараз і сподіватись на щось більше, ніж перегляд Full HD відео на YouTube, однозначно не варто.
Мультимедійний пристрій – будь ласка! Ноутбук для роботи з Google Таблицями – без проблем! Але пограти у гру, яка вибагливіша ніж пасьянс у вас навряд вийде.
Дякую за вашу увагу! Сподіваюся, вам було цікаво прочитати цю історію і дізнатися трохи про мене і мій, хоч і старенький, але найцінніший пристрій серед усіх.
У мене є ще невелике прохання до вас, шановні читачі! Я створив свій Telegram-канал, де я ділюся веселими та цікавими моментами з життя та роботи. Мені буде дуже приємно, якщо ви підпишетесь на нього, а також буду радий почитати ваші коментарі з оцінкою публікації та з радістю відповім на будь-які ваші питання. Ще раз щиро дякую вам за увагу!