Привіт всім любителям фототематики! Ще починаючи з 2000-х років серед фанатів цифрового фотомистецтва не вщухали суперечки, що стосувалися максимально доцільної кількості пікселів у фотосенсорі. Читаючи старі коментарі на форумах 18-річної давності, ловлю мимовільну усмішку, адже хтось каже, що 5-6 мегапікселів вистачає з головою, комусь достатньо 8…
Зміст
Якість проти кількості
Божевільний експеримент?
Характеристики
Фотоможливості Fujifilm s6000fd
Фотоможливості Redmi Note 13 Pro+ 5G
Порівняння камер
Скільки мегапікселів потрібно для щастя?
Висновки
Нерідко кількість мегапікселів є ключовою характеристикою у підборі смартфона для не зовсім обізнаного споживача. Виробники прагнуть встановити в телефоні не тільки більше камер, а ще й наділити їх захмарними числовими показниками. Покупець готовий віддати чималі гроші в надії, що комбінація всіх цих характеристик зможе робити дивовижні знімки без зайвих зусиль. Дивлячись на камеру зі 100 чи навіть 200 Мп, хтось може припустити, що вона зніматиме в рази краще, ніж камера з сенсором на 12 Мп. Як насправді виглядає реальність, ми спробуємо розібратися у статті.
Коли йде мова про камери в смартфонах з захмарною роздільною здатністю фотосенсора, важливо розуміти, що сама по собі вона не гарантує ідеальної якості знімків. Очікування споживача від таких камер може сильно відрізнятись від реальності (може тому Apple і не поспішає комплектувати свої гаджети такими новинками та чекає, коли конкуренти самі “наступлять на свої граблі…”).
В попередніх своїх статтях, що стосувалися фототематики, я вже зупинявся на сучасних тенденціях та напрямках розвитку мобільного фото, тому не буду повторюватись ще раз.
Якщо вам цікаво детальніше зрозуміти “How it works”, то ось вам посилання:
У якийсь момент я згадав, що ще з далекого 2007 року залишився в живих фотоапарат-ветеран Fujifilm s6000fd. Так в мене народилася ідея перевірити наскільки велика різниця у фотоможливостях гаджетів середнього класу, між якими лежить не тільки мегапіксельна прірва, а ще й 17-річний проміжок часу.
Залишилося тільки підібрати опонента, який був би співвідносний до нього за ціною. Ним став середньобюджетний смартфон – Redmi Note 13 Pro+ 5G з камерою 200 Мп. Якщо врахувати ціновий діапазон і позиціювання серед інших конкурентів, то у свій час Fujifilm 6000fd також вважався середнячком, хоча й дуже незвичайним, про що пізніше…
В момент свого випуску основним гаджетом для фотознімання був все-таки фотоапарат, а не “мобілка”. Хоча вже з’явилися такі чудові камерафони, як Sony Ericsson Cyber-shot K850i чи Nokia N72, яким я мав щастя користуватися в свій час.
Детальніше з фотоможливостями пристроїв ви можете ознайомитися в нижченаведеній таблиці:
| Характеристики: | Fujifilm s6000fd | Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G |
| Рік випуску | 2007 | 2024 |
| Датчик зображення | SuperCCD HR 1/1.7” | Samsung ISOCELL HP3 1/1.4” |
| Число ефективних пікселів, Мп | 6.3 | Основна – 200 Ширококутна – 8 Макро – 2 |
| Світлосила | F 2.8 – 3.6 | F 1.65 |
| Діапазон фокусних відстаней, у 35-мм еквіваленті | 28 – 300 | 23 |
| Світлочутливість одиниць в ISO-еквіваленті | 100 – 3200 | 50-15000 |
| Процесор обробки зображень | Real Photo | MediaTek Dimensity 7200 |
| Зум | Оптичний 10.7 – кратний зум 28-300 мм (35 мм еквівалент) | Цифровий |
| Стабілізація | Відсутня | Електронна + оптична |
| Макрорежим | Присутній “макро” та “супермакро” | Окремий макромодуль на 2 Мегапікселі |
| Дисплей | 2.5” дисплей – 235 000 пікселів + додатковий цифровий видошукач сумнівної якості | 6.67 дюйм. 20:9, 2712 x 1220 px 446 пікселів/дюйм, Capacitive, OLED |
| Підтримка карток пам’яті | xD-Picture Card (до 2 Гб) | Внутрішня пам’ять – 256 Gb |
| Габарити, мм | 130,7 × 97,2 × 119,5 | 161.4×74.2×8.9 |
| Маса, грам | 660 | 204.5 |
| Ціна на момент виходу, $ | 500 | 600 |
Ледь кинувши оком на попередню таблицю, можна помітити основні недоліки фотокамери. Гість з минулого хоч і виглядає як “дзеркалка”, але насправді є “мильницею” і має значно менший сенсор – 1/1.7”, (7,6 мм на 5,7 мм). Для порівняння, навіть “кропнута” дзеркальна фотокамера з сенсором формату APS-C має розміри 23,6 мм на 15,6 мм.
6-мегапіксельний Fuji видає світлини з роздільною здатністю 2848×2136 пікселів.
Варто розуміти, що в додаток до так званого “темного” зум-об’єктива максимальне значення ISO складає 3200 одиниць. Тому бонусом до цього ми можемо отримати потенційні проблеми з шумами при недостатньому освітленні. Однак на допомогу нам приходить можливість фотографувати в RAW-форматі, що дещо згладить ситуацію.
Також ложкою дьогтю можна вважати нестандартну карту пам’яті xD-Picture Card з максимальним об’ємом до 2 Гб. Хоч її вистачає для звичайних JPEG зображень, але у форматі RAW цього буде недостатньо, тому потрібно носити з собою запасні карти.
З недоліків також варто зазначити відсутність стабілізації у Fujifilm s6000fd, тому зум при поганому освітленні вимагатиме додаткового збільшення ISO, а це зайвий шум на світлині..
Великим плюсом є не бутафорське механічне кільце масштабування — таке ж, як в об’єктивах для дзеркальних фотокамер. Такий підхід до управління трансфокацією дозволяє оперативно користуватися 10,7-кратним оптичним зумом, що значно зручніше, ніж у смартфоні.
Щодо додаткових мінусів — це дуже низька роздільна здатність екрана фотоапарата, яка не дозволяє нормально роздивитися деталі. Проте, в той далекий час — це була загальна проблема подібних гаджетів.
Смартфон Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G комплектується сенсором Samsung ISOCELL HP3 1/1.4” з хорошою світлосилою – F 1.65 та великим діапазоном ISO. Крім того, процесор MediaTek Dimensity 7200 надає додаткової переваги перед археологічним фотоапаратом, адже має кращу обчислювальну здатність порівняно з Fujifilm та здатний використовувати складніші алгоритми обробки HDR.
Якщо ж порівнювати цей процесор з адекватними моделями, то великої цінності він не має. Його швидкодії не вистачає навіть для того, щоб забезпечити запис відео у 4К (3840×2160) – 60 кадрів/с.
На жаль, в Redmi Note відсутній додатковий телевік, тому будь-яке наближення йому приходиться робити силами цифрового зуму основного 200-мегапіксельного модуля. Виробник заявляє, що Redmi Note здатний забезпечити цифровий 4х-зум без втрати якості. Наскільки це відповідає дійсності, подивимося у тестах… Камера у Xiaomi підтримує не лише електронну, а й оптичну стабілізацію.
Samsung ISOCELL HP3 у звичайному режимі поєднує кожні 16 пікселів матриці в один (так званий “Бінінг”). У звичайному режимі на виході ми отримуємо знімки 12.5 МП. Виробник заявляє, що об’єднання пікселів за схемою 16 до 1 забезпечує покращену світлочутливість за відсутності світла. Як це насправді, подивимося у тестах.
Основний об’єктив Xiaomi – більш ширококутний, його фокусна відстань складає 23 мм проти 28 у Fujifilm. Тому мені прийшлось дещо “кропнути” зображення для кращого сприйняття у композиції кадру. Якщо ж вам хочеться переглянути оригінали, то в кінці статті ви знайдете посилання.
У безхмарний сонячний день обидві камери видають непогане зображення. Xiaomi завдяки брекетінгу дещо “усереднює” картинку, та завдяки алгоритмам постобробки в міру її перенасичує. Але це загальна тенденція у більшості виробників смартфонів. Навіть без додаткового збільшення стає помітно, що Redmi Note 13 Pro+ 5G видає більш деталізовану світлину. Що і не дивно, враховуючи різницю в кількості зведених пікселів.
Наступна світлина виглядає дещо “темною” у виконанні Fujifilm. Але якщо відкрити файл у RAW-редакторі, то він без проблем “витягне” нам світло на декілька кроків експозиції.
В даний сюжет я додав ще й світлину зі смартфона Sony Xperia 1, оскільки в попередніх тестах він проявив еталонну передачу кольорів “зелені”. Після цього стає зрозуміло, що Xiaomi переходить у так звану “токсичну зелень” (як і деякі моделі Samsung, наприклад S21 FE, S23 і т.д.). Fujifilm також не зовсім коректно передає відтінки трави та листя. Проте, для середньостатистичного користувача навряд чи це має велике значення.
У хмарний день завдяки більшій світлосилі та розширеному діапазону ISO Xiaomi видає більш приємне зображення. Вдало використаний брекетінг дозволяє не “проспати” експозицію. А от Fujifilm трошки наплутав і втратив небо, що нерідко буває в подібних умовах з камерами того часу.
В цьому випадку світлина від Xiaomi теж деталізованіша за свого вікового колегу, але Redmi Note чомусь завищив теплоту зображення. Я помітив, що алгоритми “покращення” нерідко роблять такий ефект у похмуру погоду, можливо щоб підняти нам настрій?
В цьому випадку світлина зроблена у похмуру погоду. Обидва гаджети вибрали майже однаковий час експозиції – 1/200 секунди. Xiaomi підібрав 50 одиниць ISO, а Fujifilm – 200. Це наочно демонструє переваги світлосильної оптики. Проте цифровий зум ніколи не перевершить чесної оптики. В таких сценаріях s6000fd видає чітку і деталізовану картинку, на відміну від спроб алгоритмів “покращити” зведений 200-мегапіксельний “кроп”.
А ось спроба побачити більше у доволі комфортних умовах освітлення. Не дивно, що кількість деталей та передача кольорів знову краща у звичайної 17-річною оптики Fujifilm.
Ось наочний приклад, чому цифровий зум навіть при ідеальних умовах ніколи не замінить оптичного. У Fujifilm ми бачимо у дії ефект малої глибини різкості, що акцентує увагу на центральному персонажі — голубі. Крім того, у міру своїх можливостей Fujifilm реалізує чесний, хоч і невеличкий “ефект боке”.
Якщо кратність зуму не виходить за рамки 4-кратної величини, то результат на Xiaomi буде залежати від зовнішнього освітлення та текстури об’єкта. В такому сценарії ефект “шарпенінгу” буде особливо помітним, що доводить світлина з цим котиком.
Алгоритми-покращувачі у спробі “витягнути” кращу картинку перетворили шерсть пухнастого кота на персонажа з книги Стівена Кінга “Кладовище домашніх тварин”.
Якщо підсумувати результати у режимі звичайної предметної фотографії, яка не потребує надприродної деталізації, то, на мою думку, тут немає якогось явного лідера. Дивно, навіщо Xiaomi взагалі встановили окремий макромодуль на 2 мегапікселі? Однак, якщо обрати режим фото у 200 мегапікселів, то світлина буде значно деталізованішою.
Нарешті прийшов час дізнатися чи насправді 200 мегапікселів приносять додатковий “профіт” у користуванні пристроєм? Чи це всього-на-всього маркетинг? Спробуймо перевірити!
Як бачимо з “кропу” цієї світлини, в умовах середньої освітленості (адже фільмування велося під високими та густими деревами) помітна краща деталізація у порівнянні з 12-мегапіксельним режимом.
А ось протилежна ситуація — на вулиці хмарно. В такому випадку збільшення кількості мегапікселів не принесе такого суттєвого покращення у деталізації, адже закони оптики не обманеш.
Коли на дворі літає (чи коливається) достатня кількість квантів світла, ми можемо наочно побачити бонуси від підвищеної деталізації. Хоча я б не сказав, що 200 мегапікселів Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G візуально відрізняються від того ж iPhone 14 Pro у режимі 48 мегапікселів.
В нічному режимі користуватися Fujifilm s6000fd можна хіба що зі штативом і в статичних сценах. Витримка в цьому зображенні доходить до 2,5 секунд!!! Своєю чергою Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G справляється з завданням в 10 раз швидше.
А ось вам для прикладу фото з iPhone 14 Pro в цій самій локації, але за пів року до цього тесту. В цілому, там мало що змінилося, і можна наочно побачити, що в даному сюжеті смартфон-середнячок Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G відпрацював чудово.
Не втомлюсь повторювати, що прогрес “нічного фото” у масовому ринку просто дивовижний. Причина криється в збільшенні світлочутливості фотосенсора, кращій світлосилі мобільного об’єктива. Ну і куди ж без просунутих алгоритмів та швидкодійних (у порівнянні зі старими фотоапаратами) процесорів у смартфонах.
На самому початку статті я згадував про давні баталії на старих тематичних форумах. Тоді, 17 років тому, побажання у дискусіях коливались від 5 Мп до 12 Мп. Я ж своєю чергою просто викладу старі фотографії кінця 2000-х початку 2010-х років, виконаних моїм Fujifilm s6000fd на 6 Мп (суперзумом, який так хотів стати дзеркалкою).
Оригінали зображень ось ТУТ
Чекаю на вас в коментарях. А що ви думаєте про перегони мегапікселів? І скільки їх потрібно для щастя?
Дякую магазину Stylus.ua за наданий для статті Xiaomi Redmi Note 13 Pro+ 5G!
