Цей матеріал – не редакційний
Це – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Ось і прийшов час підготувати добірку з п’яти фентезі-серіалів, які або вже стали культовими, або тільки завойовують наші серця. Якщо ви обожнюєте занурюватися в світи, де можливо все, — цей ТОП для вас, любителі магії, мечів і епічних пригод!
Зміст
Легенда про Шукача (Legend of the Seeker)
Якщо, починаючи дивитися цей серіал, ви сподіваєтеся на повноцінну екранізацію багатотомної саги Террі Гудкайнда, то, боюся, вас чекає розчарування. Досить близько до книги зняті, мабуть, лише перші дві серії. Що далі, то більше розбіжностей із сюжетом книжок, характерами персонажів і загальною історією.
Але це не означає, що “Легенда про Шукача” не принесе вам задоволення — головне, не ставити зависоких очікувань і не намагатися постійно порівнювати з оригіналом.
Якщо ж ви, як і я, любите легке розважальне фентезі й у дитинстві чи юності зачаровувалися “Дивовижними пригодами Геракла” та “Ксеною”, то цей серіал точно вам сподобається. Тут є весь знайомий набір: мальовничі новозеландські краєвиди, мечі, магія та захопливі історії, де добро завжди (ну чи майже завжди) перемагає — мало не в кожній серії. Ба більше, у епізодах навіть з’являються знайомі актори з тих самих старих серіалів. І це не дивно — у “Легенди” ті ж творці. Хіба що спецефекти тут на голову вищі.
А отримавши насолоду від перегляду, можна надихнутися й узятися за книги — це окремий, але не менш вартий досвід.
Володар перснів: Персні влади (The Lord of the Rings: The Rings of Power)
Коли Amazon анонсував “Володар перснів: Персні влади”, серця фанатів Толкіна затремтіли від передчуття. Це ж приквел до легендарної трилогії, який обіцяє занурити нас у Другу Епоху Середзем’я — час створення тих самих перснів.
Бюджет у мільярд доларів видно неозброєним оком: костюми, декорації, спецефекти — усе на найвищому рівні. Ми бачимо молоду Галадріель (Морфідд Кларк), яка тут не просто мудра королева, а воїтелька з жагою помсти. Елронд (Роберт Арамайо) — амбітний і дипломатичний, а Саурон ховається десь у тіні, тримаючи нас у напрузі. До цього додаються нові персонажі.
Але не все так гладко. “Персні влади” розділили фанатів на два табори. Найгучніше невдоволення — це відхід від канону Толкіна. Серіал не є прямою адаптацією “Сильмариліона” чи додатків до “Володаря перснів”, а скоріше вільною інтерпретацією. Наприклад, Галадріель тут — войовнича бунтарка, а не та, ким її знають із книг. Ще один камінь спотикання — стиснення часової лінії: події, які в книжках розтягнуті на тисячі років, у серіалі відбуваються майже одночасно, що бентежить знавців лору.
Та попри весь шум, “Персні влади” — це амбітний проєкт, який намагається вдихнути нове життя в улюблений світ. Якщо відкинути прискіпливість до деталей і сприймати серіал як окрему історію в рамках Середзем’я, він захоплює. Тут є інтрига (хто ж Саурон насправді?), харизматичні герої й обіцянка епічних битв у майбутньому. Для новачків це чудовий вхід у всесвіт Толкіна, а для фанатів — шанс побачити знайомі місця під новим кутом.
Гра престолів (Game of Thrones)
Коли у 2011 році на екрани вийшла “Гра престолів” від HBO, ніхто й уявити не міг, що цей серіал стане справжньою культурною революцією. Заснований на книжковій серії “Пісня льоду й полум’я” Джорджа Р. Р. Мартіна, він переніс нас у жорстокий і захоплюючий світ Вестеросу, де боротьба за Залізний Трон стала синонімом інтриг, зрад і епічних битв. За вісім сезонів “Гра престолів” встигла стати легендою, але не обійшлося без суперечок. Давайте зануримося в цю історію детальніше!
Серіал починається з повільного розгортання: ми знайомимося з Еддардом Старком (Шон Бін), чесним лордом Півночі, який стає Десницею короля Роберта Баратеона. Але не встигаємо ми прив’язатися до нього, як шоу демонструє свій фірмовий хід — ніхто не застрахований від смерті. Шокуюча сцена страти Неда в кінці першого сезону задала тон: у Вестеросі не буває “головних героїв” у класичному сенсі. Цей ризик зробив серіал унікальним — ти ніколи не знаєш, хто доживе до наступної серії.
Перші сезони “Гри престолів” — це золотий стандарт фентезі на ТБ. Сюжет тримав у напрузі: від Червоної весільної різанини, до битви бастардів, де Джон Сноу (Кіт Герінґтон) показав, хто тут справжній воїн. Додайте сюди харизматичних персонажів: Тиріон Ланністер (Пітер Дінклейдж) із його гострим язиком, Ар’я Старк (Мейсі Вільямс) із жагою помсти, і Серсея (Ліна Гіді), яку одночасно ненавидиш і захоплюєшся.
Візуальна складова — ще один козир. Знімали в Ірландії, Хорватії, Ісландії — пейзажі просто заворожують. Костюми, зброя, декорації — усе продумано до дрібниць. А саундтрек від Раміна Джаваді? Тема “Світло Сімох” чи головна мелодія досі викликають мурашки. Не дивно, що серіал зібрав 59 премій “Еммі” — рекорд, який важко побити.
Та не все так ідеально. Якщо перші шість сезонів трималися на книжковому матеріалі Мартіна, то сьомий і восьмий сезони пішли власним шляхом, адже Джордж досі не завершив свою сагу. І ось тут почалося: фанати звинуватили сценаристів Девіда Беніоффа та Д. Б. Вайса в поспіху й нелогічності. Темп прискорився, герої почали “телепортуватися” через континент, а діалоги втратили колишню глибину.
Ще одна претензія — недоопрацьовані сюжетні лінії. Що стало з Азором Ахайем? Чому Нічний Король був таким “простим” у фіналі? Глядачі чекали відповідей, а отримали красиве, але спірне завершення. Петиція про перезйомку фіналу зібрала мільйони підписів — це говорить саме за себе.
Попри критику, “Гра” – це явище. Воно змінило телебачення, підняло планку для фентезі-серіалів і подарувало нам персонажів, яких ми не забудемо. Так, фінал розчарував багатьох, але перші сезони — це шедевр, який варто пережити самому. Беріть вино (бажано з Дорну!), готуйтеся до емоцій і занурюйтесь у Вестерос.
Відьмак (The Witcher)
Серіал, заснований на культовій книжковій сазі польського письменника Анджея Сапковського (і частково натхненний однойменною відеогрою від CD Projekt Red), обіцяв перенести нас у похмурий світ Континенту, де відьмак Геральт із Рівії полює на монстрів.
Перший сезон, хоч і стрибає між часовими лініями (що спочатку бентежить), подарував нам кілька культових моментів: бійка в Блавикені, де Геральт показав, чому його називають “М’ясником”, чи пісня “Заплатіть відьмакові”, яка стала вірусним хітом.
Фанати книжок Анджея Сапковського (а їх мільйони!) із першого сезону почали бити на сполох: “Це не мій Відьмак!” І їх можна зрозуміти. Серіал, хоч і базується на сазі, часто відходить від канону — іноді до невпізнання. Наприклад, у книгах Йеннефер і Геральт знайомляться зовсім інакше, ніж у шоу, а історія з джином у першому сезоні викликала бурю обурення через спрощення й переписування ключових моментів.
Найгучніший скандал — це, звісно, відхід від духу книжок. Сапковський створив похмурий, саркастичний світ із глибокими моральними дилемами, де немає чіткого “добра” чи “зла”. Серіал же часто спрощує ці нюанси, додаючи голлівудського лоску й драматичних поворотів заради масового глядача. Фанати кричать: “Де філософія? Де колорит?” А коли Генрі Кавілл, який був чи не головним захисником канону на знімальному майданчику, оголосив про свій відхід після третього сезону (його замінить Ліам Гемсворт), обурення досягло піку. “Без Кавілла це вже не Відьмак!” — пишуть у коментарях.
Та попри весь цей галас, “Відьмак” має свої сильні сторони. Якщо ви не читали книжок і не грали в ігри, серіал може стати для вас крутим фентезі з харизматичними героями й захопливими пригодами. Але якщо ви затятий фанат Сапковського, готуйтеся до компромісів — або до того, що будете бурчати на кожному епізоді. Моя порада: сприймайте це як окрему інтерпретацію, а не пряму екранізацію. Тоді є шанс насолодитися шоу.
Колесо Часу (The Wheel of Time)
Якщо ви шукаєте фентезі, яке затягує в глибокий, продуманий світ із багатою історією, то “Колесо Часу” — ваш ідеальний вибір. Цей серіал від Amazon, який стартував у 2021 році, не просто чергова адаптація, а справжня любовна ода культовому книжковому циклу Роберта Джордана. І повірте, тут є за що закохатися!
“Колесо Часу” базується на однойменній серії романів Роберта Джордана, яка налічує аж 14 основних книг (плюс приквел!). Цикл, розпочатий у 1990 році з роману “Око Світу”, вважається одним із наймасштабніших творів у жанрі фентезі. Після смерті Джордана у 2007 році серію завершив Брендон Сандерсон, спираючись на детальні нотатки автора. Деякі з цих книжок, куплені 20 років тому, дотепер стоять на моїй книжковій полиці.
Це історія про вічний цикл часу, де доля світу залежить від Дракона Відродженого — обраного, який може як урятувати людство, так і знищити його. Додайте сюди магію, пророцтва, Темного і цілу армію харизматичних персонажів і отримаєте справжній епос.
Серіал бере за основу цей грандіозний світ і намагається передати його дух максимально близько до оригіналу. Шоураннер Рейф Джадкінс, який сам є фанатом книжок, обіцяв, що адаптація буде поважати першоджерело, і в цілому йому це вдалося. Звісно, деякі деталі скоротили чи змінили заради темпу телевізійного формату, але основа сюжету залишається доволі канонічною.
Магічна система Айз Седай, боротьба з Тінню, загадкові артефакти, усе це передано з повагою до книжкового лору. Візуально серіал — просто бомба: від мальовничих пейзажів до деталізованих костюмів. Так, фанати іноді бурчать через дрібні зміни (наприклад, у деталях про Логайна чи прокляте місто Шадар Логот), але в цілому “Колесо Часу” тримається канону краще, ніж багато інших адаптацій.
Це фентезі для тих, хто любить довгі історії з глибокими характерами й повільним розгоном. Якщо “Гра престолів” — це різкий адреналін, то “Колесо Часу” це марафон, де кожна деталь має значення. Канонічність сюжету робить його справжнім подарунком для фанатів Джордана, а новачкам він пропонує свіжий і багатий світ без необхідності читати тисячі сторінок (хоча я б радив заглянути в книги — вони того варті).
Чекаю в коментарях на вашу думку, що ще варто додати до списку вдалих фентезійних серіалів.
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: