Дописи

Я пишу ці рядки на борту літака Амстердам–Лас-Вегас. У салоні пахне кавою та чиїмись шкарпетками. Економклас — відстій, коли тобі треба сидіти в ньому 12 годин. Але, як сказав мудрий чоловік (ім’я не згадаю), навіщо платити втричі більше за перший клас, якщо ми все одно прибудемо в ту саму точку призначення одночасно, з різницею у хвилину?

Втім, у мене все одно немає грошей на перший клас. Він коштує приблизно 5000 доларів в один бік, а економ з Європи обходиться десь у 800 доларів туди-назад, якщо брати квитки хоча б за 2-3 місяці. Та й насправді усе це неважливо. Важливо, що попереду сім днів найбільшої виставки споживчої електроніки у світі — CES 2025. Мабуть, ви вже помітили, що ми почали писати про неї на сторінках ITC, і найближчими днями матеріалів стане ще більше. Адже більшість головних технологічних новин 2025 року оголосять саме в Лас-Вегасі.

Я їду сюди вдруге і сподіваюся, що ця поїздка вийде більш вдало спланованою, ніж попередня. Торік я у своєму фірмовому стилі вирішив розбиратися в деталях івенту «на ходу», і це було великою помилкою. Я ледь не загубився в десятках локацій, величезних, розміром зі стадіон, павільйонах і сотнях сайд-івентів, розкиданих по всьому Вегасу. Тоді я написав із десяток нотаток у стилі «Перший погляд на пристрій», і, на мою думку, вони вийшли досить нудними та формальними.

Цього разу я спробую писати в більш репортажному стилі, доповнюючи класичні огляди проєктів та пристроїв моїми особистими враженнями про те, як виглядає виставка очима учасника.

Сьогодні день 0 — прибуття. Якби не виставка, моєї ноги тут би не було. Зараз спробую пояснити, чому. Якщо ви не були особисто у Вегасі та дивилися фільми на кшталт «Похмілля у Вегасі», то вони й близько не передають атмосферу міста. Спойлер: піар хороший, але продукт так собі.

Уявіть собі місто, в центрі якого немає жодного житлового будинку. Посередині тягнеться багатосмугова магістраль під назвою Стріп, забита автомобілями 24/7/365. Тротуарами йде такий самий нескінченний потік пішоходів. Обабіч — місцеві «пам’ятки архітектури»: схожий на хмарочос Палац Цезаря, Ейфелева вежа майже в повний розмір, поруч із нею якось опинилася Тріумфальна арка (дуже схожа на справжню), канали Венеції та навіть Колізей. Звісно, все у фальшивому золоті. Американці у захваті, а мешканці Європи — дивні люди — замість слів захоплення давляться кавою і згадують маму «того мудака, який усе це вигадав».

Та все стає зрозумілим, якщо згадати історію Вегаса. Пам’ятаєте Пшонку? Хто ж його не пам’ятає. Звідки у прокурора з «трьома класами освіти» взятися культурному смаку? От і в інвесторів Вегаса, італійських мафіозі, його теж не було. Зате мали вони великі пушки й бажання заробити багато грошей.

До 1940-х років Лас-Вегас був невеличким містечком у пустелі Невади. Проте 1931 року штат Невада легалізував азартні ігри, що привернуло увагу італійських підприємців того часу, простіше кажучи — мафії. Завдяки їх інвестиціям та горезвісному забудовнику — Бенджаміну «Багсі» Сігелу, Вегас набув теперішнього вигляду.

У Сігела не було великого досвіду в будівництві, зате він дуже прагнув заробити на справі всього свого життя. Плани постійно змінювалися в бік максимально дорогих матеріалів і пафосної забудови, кошторис зростав, терміни зсувалися, а більша частина бюджету «інвесторів» — клану Лакі Лучіано — осідала в кишенях забудовника та його підрядників. Можливо, йому б це зійшло з рук, якби не те, що готель-казино Flamingo відкрився 26 грудня 1946 року в абсолютно недобудованому стані. У номерах у терміновому режимі доробляли оздоблення, а почесні гості були змушені ночувати на більярдних столах. Після такого позору казино довелося закрити. З другої спроби Сігелу все ж вдалося добудувати об’єкт, після чого його швидко застрелили «партнери», які не оцінили таких фінтів.

Але Сігел заклав основу «зухвалості» Лас-Вегаса: у 1950-х роках готелі-казино виросли до розмірів футбольних стадіонів, змагаючись один з одним у показній розкоші. На мармур і натуральні матеріали не завжди вистачало грошей, тож у хід пішов пластик — хто там розгледить здалеку. У середині — шоу 24/7, від Cirque du Soleil до Девіда Копперфілда (ага, він живий-здоровий і щоночі розважає публіку фокусами). Під землею — ще один Вегас, ігровий, де підземні казино та зали різних готелів перетинаються між собою, і можна пройти кілька кілометрів і жодного разу не вийти на поверхню. Власники міста з того часу також змінилися. Замість мафії зараз основними об’єктами Вегаса володіють інституційні фонди на кшталт BlackRock і Vanguard.

У такій атмосфері вже майже 50 років проходить CES. Перші конференції відбувалися в Нью-Йорку, але 1978 року подія переїхала до Вегаса. Логістика на самій конференції — це ще той квест, у якому доводиться поєднувати поїздки на таксі, Гіперлупі, монорейці та довгі піші прогулянки. Відстань між різними зонами в конференц-центрі Las Vegas Convention Center (LVCC) може сягати кількох кілометрів. А ще безліч сайд-івентів і виставок проходять у найбільших готелях-казино, як-от Mandalay Bay чи Venetian. Якось я переплутав вхід в один із таких готелів і пів години йшов пішки його коридорами, шукаючи потрібну мені пресконференцію.

Цього року штучний інтелект буде всюди: від кавоварок і порохотягів до сміттєвих баків та перекладачів із «собачої мови». Перший хайп навколо ШІ уже минув, і людство переходить до другої стадії — прийняття. Революція відбулася, ШІ з нами надовго, тепер треба зрозуміти, як він допомагатиме людям і співіснуватиме поруч із ними.

Нас точно чекають нові процесори з NPU. До двох вічних конкурентів Intel і AMD додався третій гравець — Qualcomm. І навіть якщо його перспективи в настільних процесорах сумнівні, то в мобільних пристроях це вже цілком серйозний суперник. Можливо, CEO Nvidia Дженсен Хуан анонсує нові чипи від Nvidia, але, скоріше за все, його презентація буде присвячена новій лінійці відеокарт GeForce RTX 50**.

Так, ви зараз можете написати мені в коментарях, що віз попереду коня, і навіщо нам той NPU, якщо він як треба ніде не використовується. І ви матимете рацію. Я обов’язково поставлю це питання як виробникам ноутбуків, так і самим процесорам. Цікаво, що вони скажуть.

Щодо ноутбуків, то я очікую параду нових кольорів і дизайнів: від описаного нами раніше кералюмінію в Asus Zenbook S 14 до вугільно-чорних пристроїв від Lenovo, скручуваних екранів і корпусів ПК, стилізованих під гоночні авто. Начинка в усіх буде приблизно однакова, тож виробники намагатимуться вирізнятися зовнішнім виглядом і софтверною частиною. На жаль, переважно цілком даремною, створеною заради гарної реклами. Також чекаємо купу нових консолей і різних «свистоперділок» до них.

Торік я промайнув повз зону з авто, але цього року намагатимуся не повторити цієї помилки. З одного боку, автовиробники та розробники ПЗ для них переконуватимуть нас, що повністю автономні авто вже «ось-ось» і вийдуть на ринок. З іншого боку, регулятори навряд чи поділяють їхній ентузіазм. Але принаймні глянути на це все цікаво. Уявляєте безпілотний трактор від John Deere, який сам сіє, жне, оре та розкидає добрива? Мрія будь-якого техаського хлопчика віком від 50 років.

Традиційно буде багато новинок для «розумного будинку». Як і раніше майже все це покажуть у форматі концептів, а на питання, де ж це все придбати, виробники скромно опускатимуть очі додолу. Поки Alexa чи Google Home не порозумнішають настільки, щоб об’єднати зоопарк пристроїв від різних виробників в інтуїтивно керовану ШІ-екосистему, я не чекаю кардинальних зрушень у цій галузі.

А ось де буде точно цікаво, так це у сфері носимих пристроїв із медичними функціями, під «капотом» яких працює все той самий ШІ. Такі девайси вже вміють вимірювати рівень кортизолу, який відповідає за стрес в організмі, глюкозу у діабетиків, тиск у гіпертоніків, визначати аритмію, не кажучи вже про просунутий моніторинг сну. Сто відсотків буде цікаво глянути на «розумні» окуляри Android XR, а там, дивись, і Meta зі своїм Orion щось покаже!

Поки я діставався на CES, я перечитав купу релізів про нові телевізори: усі ці OLED і microLED-панелі, моделі з діагоналлю на всю стіну і нові екранні технології з «розумною» рекламою (хочу собі такі окуляри, як у Тома Круза). Куди ж без вічно американського «купи-продай».

Шоу починається вже завтра. Залишайтеся з нами на зв’язку і пишіть у коментарях, про що б ви хотіли почитати в наступних матеріалах.