This image, taken with the Atacama Large Millimeter/submillimeter Array (ALMA), in which ESO is a partner, shows the young planetary system PDS 70, located nearly 400 light-years away from Earth. The system features a star at its centre, around which the planet PDS 70b (highlighted with a solid yellow circle) is orbiting. On the same orbit as PDS 70b, indicated by a solid yellow ellipse, astronomers have detected a cloud of debris (circled by a yellow dotted line) that could be the building blocks of a new planet or the remnants of one already formed. The ring-like structure that dominates the image is a circumstellar disc of material, out of which planets are forming. There is in fact another planet in this system: PDS 70c, seen at 3 o’clock right next to the inner rim of the disc.
Європейська південна обсерваторія ESO опублікувала знімок системи зірки PDS 70, який має потенціал стати першим доказом можливості існування двох планет на одній орбіті за межами Сонячної системи. Інструментом зйомки став Atacama Large Millimeter/submillimeter Array (ALMA) — відомий телескоп, розсташований в Чилі.
Науковці виявили хмару уламків біля іншої планети на одній обріті. Вони можуть бути «будівельними блоками» на етапі планетотворення, або навпаки — залишками вже існуючої.
Близько двох десятиріч тому теоретики передбачили можливість співіснування пари планет на єдиній орбіті навколо зірки. Їх називають коорбітальними, або троянськими планетами. Найбільш відомим прикладом таких тіл є троянські астероїди Юпітера — близько 12 тис. кам’янистих тіл, які обертаються навколо Сонця тим самим шляхом, що і газовий гігант.
Система зірки PDS 70 містить дві гігантські планети, схожі на Юпітер: PDS 70b і PDS 70c. Троянці займають так звані точки Лагранжа — області де гравітаційні сили планети й зірки урівноважуються, і речовини здатні утримуватися. Вивчаючи ці дві області орбіти PDS 70b, астрономи виявили слабкий сигнал у одній із них. Це вказує, що там може перебувати хмара уламків масою приблизно як два Місяці.
Для підтвердження відкриття слід дочекатися 2026 року, коли запланована наступна спроба ESO розгледіти PDS 70b та її хмару уламків за допомогою ALMA. Ще більше можливостей з’явиться після 2030-го, коли відбудеться модернізація телескопа.