Європейська південна обсерваторія ESO опублікувала знімок системи зірки PDS 70, який має потенціал стати першим доказом можливості існування двох планет на одній орбіті за межами Сонячної системи. Інструментом зйомки став Atacama Large Millimeter/submillimeter Array (ALMA) — відомий телескоп, розсташований в Чилі.
Науковці виявили хмару уламків біля іншої планети на одній обріті. Вони можуть бути «будівельними блоками» на етапі планетотворення, або навпаки — залишками вже існуючої.
Близько двох десятиріч тому теоретики передбачили можливість співіснування пари планет на єдиній орбіті навколо зірки. Їх називають коорбітальними, або троянськими планетами. Найбільш відомим прикладом таких тіл є троянські астероїди Юпітера — близько 12 тис. кам’янистих тіл, які обертаються навколо Сонця тим самим шляхом, що і газовий гігант.
Система зірки PDS 70 містить дві гігантські планети, схожі на Юпітер: PDS 70b і PDS 70c. Троянці займають так звані точки Лагранжа — області де гравітаційні сили планети й зірки урівноважуються, і речовини здатні утримуватися. Вивчаючи ці дві області орбіти PDS 70b, астрономи виявили слабкий сигнал у одній із них. Це вказує, що там може перебувати хмара уламків масою приблизно як два Місяці.
Для підтвердження відкриття слід дочекатися 2026 року, коли запланована наступна спроба ESO розгледіти PDS 70b та її хмару уламків за допомогою ALMA. Ще більше можливостей з’явиться після 2030-го, коли відбудеться модернізація телескопа.
