Останній аналіз зображень глибокого космосу, «знятих» космічним телескопом ім. Джеймса Вебба (JWST), показує, що переважна більшість давніх галактик обертається в одному напрямку, і одне з пояснень цього явища — те, що Всесвіт міг вже народитись обертовим, і, можливо, є внутрішньою частиною чорної діри в більшому «батьківському всесвіті.
Команда дослідників під керівництвом Ліора Шаміра виявила у даних Вебба, що близько двох третин із 263 зафіксованих ним галактик обертаються за годинниковою стрілкою, тоді як лише третина — проти.
«Дослідження проводилось шляхом кількісного аналізу, але різниця настільки очевидна, що будь-яка людина, дивлячись на зображення, зможе це побачити», — каже Шамір. «Немає потреби в спеціальних навичках чи знаннях, щоб зрозуміти, що цифри відрізняються».
У випадковому Всесвіті кількість галактик, які обертаються в одному напрямку, має бути приблизно такою ж, як і кількість галактик, які обертаються в іншому напрямку — тому висновок команди видається досить несподіваним. Утім найпростіше пояснення в цьому випадку — те, що Всесвіт початково й був обертовим і народився в обертовій чорній дірі.
«Одне пояснення полягає в тому, що Всесвіт народився обертовим і воно узгоджується з теорією “космології чорних дір”, яка каже, що весь Всесвіт є внутрішньою частиною чорної діри. Однак якщо Всесвіт справді народився обертовим, це означає, що існуючі теорії про космос є неповними».
Чорні діри — двері в інші світи
Космологія чорних дір (інші назви — «космологія Шварцшильда», «космологічна модель „чорна діра“») — це космологічна модель, згідно з якою Всесвіт (або метагалактика), що спостерігається, знаходиться всередині чорної діри. Ідею вперше представили фізик-теоретик Радж Кумар Патрія та математик І. Дж. Гуд, і вона передбачає те, що «радіус Шварцшильда», більш відомий як «горизонт подій» (межа, через яку ніщо не може уникнути чорної діри, навіть світло) також є горизонтом видимого Всесвіту.
Це несе за собою й інші наслідки: кожна чорна діра в нашому всесвіті може бути дверима в інший всесвіт, для якого наш буде материнським. Утім, якби вони дійсно існували, то були б недоступними для нас, оскільки теж знаходяться за горизонтом подій — односторонньою точкою уловлювання світла, з якої воно не може вийти (тобто інформація ніколи не може потрапити з внутрішньої частини чорної діри до зовнішнього спостерігача).
Чумацький шлях нас заплутує
Інше можливе пояснення полягає в тому, що обертання нашої галактики може впливати на те, як ми бачимо давні галактики. Раніше вчені вважали, що швидкість обертання Чумацького шляху надто повільна, щоб мати незначний вплив на спостереження, зроблені телескопом Вебба. Але якщо теорія вірна, то в цьому випадку коригування потребуватимуть наші нинішні методи вимірювання.
«Перекалібрування вимірювання відстаней також може пояснити кілька інших нерозв’язаних питань у космології, таких як відмінності у швидкостях розширення Всесвіту та великі галактики, які згідно з наявними вимірюваннями відстаней мають бути старшими за сам всесвіт».
Дослідження команди було опубліковано в Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
- Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба — інфрачервоний космічний телескоп, призначений для широкого спектра спостережень в астрономії й космології, зокрема, спостереження найвіддаленіших об’єктів і подій у Всесвіті, як-от утворення перших галактик.
- Апарат вартістю $10 млрд з 2022 року спостерігає за космосом і вже надав купу цікавої інформації астрономам — зокрема підтвердив існування трьох найдавніших з відомих нам галактик, провів нові спостереження гейзерів Енцелада, зробив дивовижні зображення Сатурна, виявив нову сполуку вуглецю в космосі, а також джерело вуглекислого газу на крижаній поверхні Європи тощо.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: