Торік корпорація International Business Machines (IBM) встановила рекорд, створивши найбільшу квантову обчислювальну систему на базі власного процесора Osprey, який містив 433 кубіти, одна нині націлена на ще більш вражаючу мету – будівництво квантової машини на 100 000 кубітів протягом наступних 10 років, повідомляє MIT Technology Review.
Про свої амбіційні плани IBM оголосила на самміті G7 у Хіросімі, Японія, та заявила, що співпрацюватиме з Університетом Токіо та Університетом Чикаго в рамках проєкту вартістю $100 млн. IBM каже, що система на 100 000 квантових кубітів об’єднає у роботі «найкращі класичні суперкомп’ютери» для здійснення важливих відкриттів у фармакології, виробництві добрив, продуктивності акумуляторів тощо.
Квантові комп’ютери – це машини, які використовують властивості квантової фізики для зберігання даних і виконання раніше неможливих обчислювальних завдань. Якщо класичні комп’ютери кодують інформацію в бінарній системі з нулів та одиниць, то у квантових – основною одиницею пам’яті є квантовий біт або кубіт.
Однак поки квантові комп’ютерні не досягли створення бодай чогось корисного, що роблять стандартні суперкомп’ютери, оскільки системи легко порушуються будь-якими крихітними збуреннями, які фізики зазвичай називають «шумом». У перспективі більша кількість кубітів у таких комп’ютерах дозволить подолати ці проблеми.
IBM – не перша компанія, яка поставила собі за мету створити реальну потужну квантову систему з великою кількістю кубітів. В планах Google – отримати мільйон кубітів до кінця десятиліття, схожу ідею розглядає PsiQuantum із Пало-Альто. IonQ, що базується в Меріленді, прагне до 2028 року створити систему з 1024 «логічних кубітів», кожен з яких буде сформований зі схеми виправлення помилок із 13 фізичних кубітів.
Згідно з власною дорожньою картою IBM, квантові комп’ютери, які вона будує, можуть масштабуватись лише до 5000 кубітів, а для більшої потужності – необхідні нові технології, у чому й мають допомогти університети (Google, схоже, вважає так само, тож виділила $50 млн на фінансування досліджень квантових обчислень в тих самих університетах Токіо та Чикаго).
Саме тому протягом останніх кількох років IBM працювала над тим, щоб зробити свої системи доступними для академічних дослідників: квантові процесори компанії можна запустити в роботу через хмару за допомогою спеціально створених інтерфейсів, які вимагають мінімального розуміння технічних особливостей квантових обчислень (за даними Reuters в IBM наразі є 20 квантових комп’ютерів по всьому світу, до яких клієнти можуть отримати доступ через хмарний сервіс). Нині вже написано близько 2000 дослідницьких статей про експерименти з використанням квантових пристроїв компанії.