Depositphotos
Верховна Рада підтримала законопроєкт №13600, який деанонімізує використання дронів у цивільному повітряному просторі — через обов’язкову реєстрацію, облік у поліції та ідентифікацію операторів. Голова Нацполіції Іван Вигівський в інтерв’ю Censor.net дав роз’яснення.
Вигівський наголосив, що потреба у таких правилах зростає через використання безпілотників у злочинах. Мова йде не лише про технічний контроль польотів, а й про відповідальність за правопорушення, вчинені із застосуванням БпЛА. Він зазначив, що якщо дрон використовують для пошкодження майна чи спричинення шкоди людям, такі дії мають тягнути за собою покарання, а тяжкість подібних інцидентів зростає. За статистикою, у 2022-2024 роках безпілотники частіше фігурували у схемах контрабанди цигарок, доставленні заборонених предметів у місця позбавлення волі або в провокаціях із “замінуваннями”, але нині з’являються випадки вимагань із залякуванням бойовими дронами та навіть спроби вбивства.
“FPV-дрон – це найкращий спосіб для злочинців, щоб когось ліквідувати чи пошкодити майно. Тому ми маємо бачити детекцію дронів, які злітають, і знати, хто ними керує”, — пояснив Вигівський.
Вигівський нагадав, що з 2023 року поліція отримала повноваження запобігати, виявляти та припиняти порушення правил використання повітряного простору експлуатантами БпЛА. Правоохоронці можуть застосовувати спеціальні засоби для перехоплення сигналів дистанційного керування та нейтралізації безпілотників і їхніх складових. Він також звернув увагу на масштаби поширення безпілотників: за його оцінкою, їх в Україні вже мільйони, і їх виготовляють не лише приватні виробники — Нацполіція, зокрема, друкує FPV-дрони на 3D-принтерах для своїх бойових підрозділів, оскільки це дешевше, ніж закупівля.
“Якщо із застосуванням дрону буде пошкоджено майно, завдано тілесні ушкодження людям, за це має бути адміністративна і кримінальна відповідальність”, — підкреслив Голова Нацполіції.
Законопроєкт №13600 пропонує обов’язкову реєстрацію безпілотників із внесенням до Державного реєстру повітряних суден, а також окремий облік у підрозділах Національної поліції. Логіка ініціативи полягає в тому, щоб держава могла швидко встановлювати оператора у разі інцидентів або правопорушень. Крім того, передбачають ідентифікацію користувачів, узгоджені правила польотів і перелік документів, які підтверджуватимуть право керувати дроном у цивільному повітряному просторі. Окремий блок стосується відповідальності. Документ передбачає адміністративні санкції за експлуатацію незареєстрованих БпЛА, польоти без належних документів або керування у стані сп’яніння. Якщо ж порушення спричинять шкоду людям чи значні матеріальні збитки, відповідальність може бути вже кримінальною.
“Відповідальність буде чітко розмежована. Незалежно від того, чи є дрон власним, службовим або позиченим, відповідальність за політ несе той, хто ним керував”, — додав Вигівський.
Водночас радник міністра оборони з питань безпілотників Сергій “Флеш” Бескрестнов вважає, що після війни Україна може поступово перейти до моделі, близької до міжнародної практики: легкі міні-дрони залишаться доступними для побутового використання, а комерційні апарати більшої ваги потребуватимуть реєстрації та ідентифікації операторів. Окремі зони для польотів можуть бути закритими, а частина саморобних FPV-рішень — обмеженою для цивільного ринку, щоб зменшити ризики зловживань і спростити розслідування інцидентів.
Джерело: Censor.net
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.