Зонди NASA «Вояджер-1» та «Вояджер-2» зайшли у космосі далі, ніж будь-який створений людиною об’єкт, але їх подорож може обірватися у будь-який момент (і, судячи з останніх новин, це може статися раніше, ніж очікувалось). Пропонуємо пригадати найреволюційніші знімки Сонячної системи, надіслані на Землю найтривалішою місією американського космічного агенства.
Місія «Вояджер», із початковою назвою «Mariner», була запущена у 1977 році – 5 вересня стартував перший «мандрівник», і трохи раніше, 20 серпня, було запущено другий, але з повільнішою траєкторією.
Планувалось, що місія триватиме 4 роки, однак зонди перевищили усі очікування науковців. Зараз агенція щосили намагається подовжити життя «Вояджерів» найрізноманітнішими способами, однак останні новини свідчать про те, що подорож зондів-близнюків наближається до свого логічного кінця: перший вже почав надсилати помилкові дані, через несправність обладнання, а з другим днями втратили зв’язок через неправильну команду.
Утім 46-річна робота «мандрівників» у космосі й так була надзвичайно продуктивною.
Зонди були розроблені для відвідування Юпітера і Сатурна, і першого вони досягли у 1979 році. Пролітаючи повз планету «Вояджер-1» та «Вояджер-2» зробили близько 50 000 знімків, які надали вченим важливі факти про атмосферу, магнітні сили та геологію найбільшої планети Сонячної системи.
Ось, що побачив «Вояджер-1» під час наближення до планети:
Зонди також виявили два нових супутники, що обертаються навколо Юпітера: Фіву і Метіду.
І виявили кільце у Юпітера. Це помилкове кольорове зображення, надіслане «Вояджером» було зроблене, коли зонд дивився на планету, освітлену Сонцем.
«Вояджер-1» також побачив вулкани на поверхні Іо, одного із супутників Юпітера.
У 1980 і 1981 роках зонди досягли Сатурна, надавши вченим безпрецедентне розуміння кільцевої структури, атмосфери та супутників планети.
Щоб зробити цю фотографію, NASA використало три знімки «Вояджера-2», зроблені через ультрафіолетовий, фіолетовий і зелений фільтри:
Зонди зняли кільця Сатурна детальніше, ніж будь-коли раніше. Ось фото в штучних кольорах, надіслане 23 серпня 1981 року:
І також розкрили таємниці Енцелада — найбільш геологічно активного супутника Сатурна.
16 листопада 1980 року «Вояджер-1» подивився на Сатурн, щоб показати унікальну перспективу його кілець, частково вкритих тінню:
До 1986 року «Вояджер-1» завершив свій великий тур Сонячною системою, однак «Вояджер-2» продовжував досліджувати найближчі до нас планети, пройшовши за 80 000 кілометрів від Урана в січні 1986 року.
«Вояджер-2» виявив два додаткових кільця навколо Урана та 11 раніше небачених супутників планети. Ось фото Міранди — шостого за величиною супутника Урана:
Зонд також став першим космічним апаратом, який спостерігав Нептун з близької відстані.
У 1989 році, через 12 років після запуску, «Вояджер-2» пройшов на відстані 5000 кілометрів від Нептуна.
Він зафіксував Тритон, супутник Нептуна, у безпрецедентних деталях.
Та виявив кільця Нептуна, пролітаючи повз планету:
Прощальний знімок «Вояджера-2» — світло на південному полюсі Нептуна. Оскільки під час своєї подальшої подорожі він не мав зустріти іншу планету, NASA вимкнуло камери, щоб зберегти енергію для інших інструментів.
Останніми знімками «Вояджера-1» були 60 зображень Сонячної системи, зняті з відстані 6 мільярдів кілометрів. Ось, наприклад, Земля:
Нині камери обидвох «мандрівників» не працюють для економії енергії, однак зонди все одно продовжують надсилати важливу інформацію з космосу.
У 2012 році «Вояджер-1» став першим інструментом, створеним людиною, який перетнув межу між нашою Сонячною системою та рештою Всесвіту, яка називається геліопаузою. «Вояджер-2» повторив це у 2018-му та виявив за межами геліосфери ще один шар.
У цей час зонди продовжували надсилати дані вимірювань із міжзоряного простору, схожі на дивні дзижчання, які, ймовірно, походять від коливань сусідніх зірок. Утім, якщо врешті-решт з «Вояджерами» буде втрачено зв’язок назавжди, вони зможуть виконати ще одну важливу місію — зонди несуть золоті платівки з важливою інформацією про людство, і якщо розумне позаземне життя існує, вони могли б використати цю інформацію, щоб зв’язатися з нами.