Зонди NASA «Вояджер-1» та «Вояджер-2» зайшли у космосі далі, ніж будь-який створений людиною об’єкт, але їх подорож може обірватися у будь-який момент (і, судячи з останніх новин, це може статися раніше, ніж очікувалось). Пропонуємо пригадати найреволюційніші знімки Сонячної системи, надіслані на Землю найтривалішою місією американського космічного агенства.
Космічні мандрівники
Місія «Вояджер», із початковою назвою «Mariner», була запущена у 1977 році – 5 вересня стартував перший «мандрівник», і трохи раніше, 20 серпня, було запущено другий, але з повільнішою траєкторією.
Планувалось, що місія триватиме 4 роки, однак зонди перевищили усі очікування науковців. Зараз агенція щосили намагається подовжити життя «Вояджерів» найрізноманітнішими способами, однак останні новини свідчать про те, що подорож зондів-близнюків наближається до свого логічного кінця: перший вже почав надсилати помилкові дані, через несправність обладнання, а з другим днями втратили зв’язок через неправильну команду.
Утім 46-річна робота «мандрівників» у космосі й так була надзвичайно продуктивною.
Наближення до Юпітера
Зонди були розроблені для відвідування Юпітера і Сатурна, і першого вони досягли у 1979 році. Пролітаючи повз планету «Вояджер-1» та «Вояджер-2» зробили близько 50 000 знімків, які надали вченим важливі факти про атмосферу, магнітні сили та геологію найбільшої планети Сонячної системи.
Ось, що побачив «Вояджер-1» під час наближення до планети:
Зонди також виявили два нових супутники, що обертаються навколо Юпітера: Фіву і Метіду.
І виявили кільце у Юпітера. Це помилкове кольорове зображення, надіслане «Вояджером» було зроблене, коли зонд дивився на планету, освітлену Сонцем.
«Вояджер-1» також побачив вулкани на поверхні Іо, одного із супутників Юпітера.
Зустріч із Сатурном
У 1980 і 1981 роках зонди досягли Сатурна, надавши вченим безпрецедентне розуміння кільцевої структури, атмосфери та супутників планети.
Щоб зробити цю фотографію, NASA використало три знімки «Вояджера-2», зроблені через ультрафіолетовий, фіолетовий і зелений фільтри:
Зонди зняли кільця Сатурна детальніше, ніж будь-коли раніше. Ось фото в штучних кольорах, надіслане 23 серпня 1981 року:
І також розкрили таємниці Енцелада — найбільш геологічно активного супутника Сатурна.
16 листопада 1980 року «Вояджер-1» подивився на Сатурн, щоб показати унікальну перспективу його кілець, частково вкритих тінню:
Уран і Нептун
До 1986 року «Вояджер-1» завершив свій великий тур Сонячною системою, однак «Вояджер-2» продовжував досліджувати найближчі до нас планети, пройшовши за 80 000 кілометрів від Урана в січні 1986 року.
«Вояджер-2» виявив два додаткових кільця навколо Урана та 11 раніше небачених супутників планети. Ось фото Міранди — шостого за величиною супутника Урана:
Зонд також став першим космічним апаратом, який спостерігав Нептун з близької відстані.
У 1989 році, через 12 років після запуску, «Вояджер-2» пройшов на відстані 5000 кілометрів від Нептуна.
Він зафіксував Тритон, супутник Нептуна, у безпрецедентних деталях.
Та виявив кільця Нептуна, пролітаючи повз планету:
Прощальний знімок «Вояджера-2» — світло на південному полюсі Нептуна. Оскільки під час своєї подальшої подорожі він не мав зустріти іншу планету, NASA вимкнуло камери, щоб зберегти енергію для інших інструментів.
Останніми знімками «Вояджера-1» були 60 зображень Сонячної системи, зняті з відстані 6 мільярдів кілометрів. Ось, наприклад, Земля:
Нині камери обидвох «мандрівників» не працюють для економії енергії, однак зонди все одно продовжують надсилати важливу інформацію з космосу.
У 2012 році «Вояджер-1» став першим інструментом, створеним людиною, який перетнув межу між нашою Сонячною системою та рештою Всесвіту, яка називається геліопаузою. «Вояджер-2» повторив це у 2018-му та виявив за межами геліосфери ще один шар.
У цей час зонди продовжували надсилати дані вимірювань із міжзоряного простору, схожі на дивні дзижчання, які, ймовірно, походять від коливань сусідніх зірок. Утім, якщо врешті-решт з «Вояджерами» буде втрачено зв’язок назавжди, вони зможуть виконати ще одну важливу місію — зонди несуть золоті платівки з важливою інформацією про людство, і якщо розумне позаземне життя існує, вони могли б використати цю інформацію, щоб зв’язатися з нами.
