Китай мав шанси обігнати США у перегонах по запуску ракети на метановому паливі, однак перша спроба виявилась невдалою.
Ракета з киснево-метановим двигуном Zhuque-2 піднялася з нещодавно побудованих установок космодрому Цзюцюань у пустелі Гобі близько 3:30 ранку 14 грудня. Кадри, які зняли очевидці та опублікували у соцмережах, зафіксували не лише красивий момент зльоту ракети у небо у супроводі білих хмар вихлопних газів, а й проблеми з другим ступенем.
Про успішні запуски в Китаї зазвичай повідомляють одразу, але про цей поки мовчать. ЗМІ кажуть про проблеми з допоміжними двигунами, які не спрацювали після загоряння головного.
Zhuque-2 працює на газогенераторних двигунах і здатна доставляти корисне навантаження до 6000 кілограмів на 200-кілометрову низьку навколоземну орбіту, LEO, або 4000 кілограмів на 500-кілометрову сонячно-синхронну орбіту, SSO.
Ракета має діаметр 3,35 метра (такий самий, як і в ракет Long March), загальну довжину 49,5 метра, злітну масу 219 тонн і тягу 268 тонн.
Місія Zhuque-2 мала стати першим у світі орбітальним запуском ракети, що працює на метановому паливі. Низка компаній в США працюють над власними тестовими польотами подібних ракет-носіїв: Starship від SpaceX, ULA Vulcan, New Glenn від Blue Origin, Neutron від Rocket Lab і Terran 1 від Relativity Space.
Розробка метанових ракетних двигунів пов’язана з численними інженерними проблемами, але обіцяє переваги з точки зору можливості повторного використання, здатності, яка трансформує і робить менш витратним ринок запуску.
Zhuque-2 — розробка Landspace. Перший запуск, який компанія здійснила 4 роки тому (з набагато меншою та простішою твердопаливною Zhuque-1) також закінчився невдачею. У листопаді Landspace заявляла, що вже працює над другою льотною моделлю Zhuque-2. Наразі незрозуміло, як невдача вплине на терміни нової спроби запуску.
Під час спроби запуску в середу використовувалася одноразова ракета, але Landspace працює над тим, щоб зробити Zhuque-2 багаторазовою та останніми місяцями випробувала 80-тонний двигун TQ-12, який приводить в дію перший ступінь Zhuque-2. Компанія також працює над вдосконаленим двигуном другого ступеня, який не потребуватиме допоміжних.
Китайські фірми iSpace, OneSpace і Galactic Energy також випробували або здійснили запуски легких твердопаливних ракет, а також побічних продуктів гігантських державних підприємств CASC (China Rocket), CASIC (Expace) і Китайської академії наук (CAS Space).
Але й ці компанії спрямовують зусилля на розробку альтернативних версій: iSpace створює власну ракету з металоксовим двигуном Hyperbola-2, а Galactic Energy розробляє двоступеневу керосиново-кисневу Pallas-1 (призначену для транспортування 5000 кілограмів на LEO або 3000 кілограмів на SSO). Обидві можуть бути запущені у 2023 році.
Інша фірма, Deep Blue Aerospace, також випробовує свою багаторазову ракету-носій Nebula-1.
Головний космічний підрядник Китаю CASC також представив концепції багаторазових металоксових пускових установок і версію Long March 9, що працює на метані. Головний шанхайський ракетобудівний інститут також розглядає рішення для запуску металоксу.
Раніше Китай заявив, що планує побудувати свою першу місячну базу, яка, ймовірно, буде живитись атомною енергією, до 2028 року. ЇЇ базова конфігурація, що складатиметься з посадкового модуля, бункеру, орбітального апарату та марсохода, буде створена в рамках місій “Чаньє” 6, 7 та 8. Китайська база, ймовірно, буде побудована в південній полярній області Місяця. Згодом вона розшириться до міжнародної науково-дослідної станції, і астронавти з Китаю, росії та інших потенційних країн-партнерів інколи перебуватимуть там, але більшу частину часу вона працюватиме безпілотно.
Джерело: Space News