Лабораторія реактивного руху NASA створила автономного робота-змія Exobiology Extant Life Surveyor (EELS), призначеного для дослідження екстремальних позаземних територій. Спеціальна силова система допоможе «змію‎» побувати у місцях, куди раніше не міг добратися жоден з космічних апаратів.

Коли наприкінці 2000-х років місія «‎Кассіні» надіслала зображення Енцелада – одного з 83 супутників Сатурна – вчені виявили, що він активний і приховує під своєю крижаною корою солоний океан. Унікальність супутника полягає в тому, що він безперервно розпилює в космос клуби крижаних частинок, змішаних з водою та простими органічними хімічними речовинами. Можливість дослідження цих гейзерів та отворів, з яких вони виходять, і спонукала NASA до розробки EELS.

Прототип робота-змія почали створювати у 2019 році, а з 2022 року команда щомісяця проводить польові випробування системи для удосконалення апаратного та програмного забезпечення.

Довжина поточної ітерації EELS – 4 метри, а вага – близько 100 кг. Робот складається з 10 сегментів, що обертаються за допомогою спеціальних гвинтів. Розробники випробовували систему на різних місцевостях: на гірськолижному курорті в Південній Каліфорнії, на критому льодовому катку та в піщаній місцевості. Для нерівних поверхонь застосовували надруковані на 3D-принтері пластикові гвинти, а для льоду – гостріші металеві системи.

Враховуючи затримку зв’язку між Землею та глибоким космосом, EELS повинен працювати автономно і мати можливість відновитись під час проблем, не розраховуючи на допомогу людини. Для цього «‎змій» використовує чотири пари стереокамер і LiDAR (Light Detection and Ranging), за допомогою яких створює 3D-карту навколишнього середовища.

Минулого року для перевірки картографічних можливостей EELS команда помістила частину робота, яка містить камери та LiDAR, у вертикальну шахту на льодовику Атабаска в канадських Скелястих горах. У вересні вони повернуться на льодовик, щоб перевірити як «змій‎» впорався із завданням.

Фінальна версія EELS матиме 48 маленьких приводів, які забезпечать більшу гнучкість. Деякі з них міститимуть вбудований датчик сили та крутного моменту, який дозволить роботу «відчути», який тиск він чинить на місцевість. Це допоможе «змію‎» переміщатися по нерівних поверхнях у вузьких просторах.

Після перевірки автономних можливостей та мобільності EELS команда візьметься за впровадження наукових інструментів.

Адаптований робот крім Енцелада зможе, наприклад, досліджувати полярні шапки Марса або глибокі крижані ущелини Землі. Вчені сподіваються, що «‎змій» буде готовим до осені наступного року, однак доведеться чекати десятиліття доки апарат висадиться на супутнику Сатурна.

На чотирьох супутниках Урану, ймовірно, є океани із придатними для життя умовами

Джерело: NASA/JPL