Результати своїх досліджень Каталін Каріко та Дрю Вайсман вперше опублікували у статті 2005 року, яка не привернула тоді значної уваги — однак майже за 15 років їхнє відкриття допомогло створити вакцину, яка рятує світ від підступної хвороби.
«Завдяки своїм новаторським відкриттям, які докорінно змінили розуміння того, як мРНК взаємодіє з нашою імунною системою, лауреати зробили внесок до безпрецедентних темпів розробки вакцин під час однієї з найбільших загроз для здоров’я людини в наш час», — пишуть у пресрелізі члени Комітету Нобелівської премії.
Щеплення стимулює формування імунної відповіді на певний збудник, що дає організму фору у боротьбі з хворобою надалі. Вакцини, на основі мертвих та ослаблених вірусів використовуються вже давно — зокрема проти поліомієліту, кору чи жовтої лихоманки (вакцину проти останньої розробив Макс Тейлер, якого у 1951 році також відзначили Нобелівською премією з фізіології та медицини).
Нині нагородою відзначили й Каталін Каріко та Дрю Вайсмана, професорів з Університету Пенсільванії, дослідження яких слугувало основою для Pfizer та її німецького партнера BioNTech, а також Moderna, для створення вакцин, що використовують матричну РНК.
мРНК — це один ланцюг генетичного коду, який клітини можуть «читати» та використовувати для створення білка. У вакцині проти ковіду мРНК змушує клітини в організмі виробляти певну частину спайкового (S) білка вірусу. Імунна система його бачить, розпізнає як чужорідний і буде готова до атаки вже під час справжнього зараження. Цю конструкцію було обрано для вакцини проти пандемії, тому що вона виробляється швидко — все, що потрібно, це генетична послідовність вірусу, який викликає пандемію.
«Вакцини врятували мільйони життів і запобігли важким захворюванням у багатьох інших, дозволивши суспільствам відкритися та повернутися до нормальних умов», — кажуть у Комітеті.
Каріко та Вайсман отримають грошову винагороду у розмірі 11 мільйонів шведських крон (розмір премії на 2023 рік), з якої вони отримають дві рівні половини.
Торік Нобелівську премію з фізіології та медицини присудили шведському біологу Сванте Паабо, який розшифрував геном неандертальця. У 2021-му році лауреатами премії стали Девід Джуліус та Ардем Патапутян за відкриття рецепторів температури та дотику, а у 2020 – Харві Олтер, Майкл Хаутон і Чарльз Райс за відкриття вірусу гепатиту C.
Вже завтра, 3 жовтня, Комітет має присудити Нобелівську премію з фізики, 4 жовтня — з хімії, 5 жовтня — з літератури, а 6 жовтня — премію миру (серед кандидатів президент України Володимир Зеленський та російський опозиціонер Навальний). Премію Шведського центрального банку з економічних наук на честь Альфреда Нобеля вручать 9 жовтня.
Джерело: Nobel Prize, CNN