Дослідницька група Національної астрономічної обсерваторії Японії під керівництвом астрофізика Доріс Арзуманян дослідила ізотопи, знайдені в стародавніх метеоритах, знайшовши можливі докази бурхливої смерті масивної зірки, який стався просто під час зародження Сонячної системи.
Вважається, що зірки утворюються в ділянках де стикаються одна або більше «ниток» молекулярного газу. Масивні зірки, розташовані поблизу місця формування ранньої Сонячної системи, могли загрожувати їй вибухом наднових — однак молекулярна хмара, яка виникла під час утворення нашого Сонця, виступила своєрідним «броньовиком» для молодих планет.
Метеорити, які дослідили вчені, містили невеликі кам’яні грудки з високим рівнем ізотопів, отриманими внаслідок розпаду радіонуклідів (SLR), згенерованих надновими. Ці грудки мали приблизно такий самий вік, як і наша Сонячна система. Цілком імовірно, що такі високі рівні SLR також могли виникнути через дуже інтенсивні зоряні вітри під час утворення масивних зірок.
Розмір гіпотетичної наднової або новонародженої зірки, яка загрожувала Землі та іншим планетам вченим досі невідомий. Арзуманян і команда підрахували, що ударній хвилі наднової зорі знадобилося б приблизно 300 000 років, щоб розбити щільну нитку, яка захищала новонароджену Сонячну систему.
«Цей сценарій може мати кілька важливих наслідків для нашого розуміння формування, еволюції та властивостей зоряних систем», – кажуть дослідники в статті, опублікованій в The Astrophysical Journal Letters.
Джерело: Ars Technica, Space.com