У перспективі рішення допоможе декарбонізувати централізоване теплопостачання та промислові процеси, а також зменшити нафтогазову залежність від росії.

На кліматичній конференції COP28 у Дубаї 22 країни підписали угоду про потроєння глобальної атомної енергетики вже за 27 років. Серед підписантів — Україна, США, Франція, Велика Британія, Канада, Японія, Південна Корея та інші.

Знадобилося близько 70 років, щоб довести світову ядерну потужність до нинішнього рівня в 370 гігаватів, і тепер галузь має обрати технології, залучити фінансування та розробити правила, щоб побудувати ще 740 ГВт за удвічі менший час.

Ініціатива передбачає продовження терміну експлуатації існуючих АЕС (близько 200 із 420 реакторів у всьому світі, які планували вивести з експлуатації до 2050 року); підтримує будівництво малих модульних реакторів (SMR) та інших передових рішень; а також ширше промислове застосування для декарбонізації, наприклад у виробництві водню або синтетичного палива.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що атомна енергетика, включаючи малі модульні реактори, є «незамінним рішенням» у боротьбі зі зміною клімату. Франція, найбільший виробник атомної енергії в Європі, отримує близько 70% власної електроенергії з атомних станцій.

Ядерні потужності зросли у 1980-х роках, особливо в Європі та Північній Америці, але різко впали в наступні роки після аварій на Три-Майл-Айленд у Пенсільванії в 1979 році та в Чорнобилі в 1986 році. Відтоді були введені нові технології та жорсткіші правила.

Минулого місяця в США скасували проєкт з будівництва малих ядерних реакторів, який, як очікувалося, стане частиною нової хвилі електростанцій. Вартість будівництва стала непомірною — оскільки зросла майже вдвічі, до $9,3 млрд, через підвищення процентних ставок та інфляцію. На конференції лідери країн закликали Світовий банк і міжнародні фінансові установи допомогти фінансувати ядерні проєкти.

За даними Міжнародного енергетичного агентства, усі з 31 реактора, будівництво яких розпочато з 2017 року, крім чотирьох, були розроблені росією або Китаєм, і останній готується стати провідним виробником ядерної енергії до 2030 року. Цього року Німеччина закрила останні три атомні станції.