До жовтня поточного року планується підготувати законопроєкт про віртуальні активи в Україні із розподілом повноважень регуляторів. До технічної роботи над документом, що базуватиметься на європейській директиві MiCA, залучать міжнародних партнерів. Про це заявила перша заступниця голови Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова.

Рожкова зазначила, що MіCA передбачає, що фінансове забезпечення будь-яких токенів, навіть якщо це стейблкоїни, повинно знаходитись у ЄС. До речі, саме з цієї причини вже найближчим часом там може припинитись підтримка навіть таких гігантів, як USDT від Tether.

Рожкова уточнила, що регулювання крипторинку в країнах ЄС зазвичай таке: центральні банки концентруються на токенах, які забезпечені валютами чи грошима, а регулятори ринку цінних паперів або міністерства фінансів – на усіх інших.

Вона додала, що Україна разом з міжнародними партнерами чітко визначить, хто з регуляторів за що відповідатиме, але це точно не буде Мінцифри, оскільки МВФ проти цієї ідеї.

Перша заступниця голови Нацбанку розповіла, що після ухвалення закону про віртуальні активи НБУ розроблятиме свої внутрішні нормативно-правові акти, щоб врегулювати залишкові питання.

Рожкова наголосила, що регулювати та обмежувати криптогаманці буде складно, а також є ризик легалізації та ухиляння від оподаткування. Наприклад, у порівнянні з 2022-м роком, в 2024-му вдвічі більше українських чиновників задекларували криптовалюти. При цьому деякі з них вказали, що загубили токенів на мільйони доларів.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) України розробила модель розподілу повноважень регуляторів на ринку віртуальних активів та нещодавно презентувала її місії МВФ та Раді з фінансової стабільності. НКЦПФР пропонує виступати регулятором всіх віртуальних активів, пов’язаних з матеріальним активом, або asset-referenced token (ART), тоді як НБУ регулюватиме money token, для яких базовим активом є фіат.

Джерело: Інтерфакс-Україна