Depositphotos
27 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15105, який забороняє учням користуватися смартфонами, планшетами та смарт-годинниками під час уроків. Винятки — лише освітні або медичні потреби. Ініціатором був нардеп від “Слуги народу” Георгій Мазурашу.
Документ пропонує внести зміни до статті 53 закону “Про освіту” — тієї, що регулює обов’язки учнів. Наразі тексту законопроєкту на офіційному сайті парламенту немає. Це не перша подібна ініціатива у Раді: у 2020 році аналогічний законопроєкт реєстрував нардеп Олексій Гончаренко, однак до голосування він так і не дійшов.
Міністерство освіти до законодавчої заборони ставиться стримано. Міністр Оксен Лісовий ще у лютому заявив, що питання вже обговорюється, але загальнонаціональних обмежень не готують:
“Таку дискусію потрібно провести з громадськістю. Сьогодні школа може укласти соціальний договір із батьками та запровадити відповідний підхід”. За його словами, у різних країнах телефони зберігають у локерах або боксах і повертають лише на перервах — “така практика існує і доводить свої позитивні результати”.
Лісовий також уточнив, що українські школи вже зараз можуть самостійно встановлювати правила користування гаджетами за погодженням із батьками та учнями — без жодної директиви МОН.
Є і правовий аспект. Адвокат, керівник об’єднання “Діксі Лекс” Вадим Заворітний нагадує: смартфон є приватною власністю, тому його вилучення школою перебуває в правовій сірій зоні.
“Повне вилучення пристрою суперечить законодавству та може розглядатися як перевищення повноважень”, — заявив він в коментарі РБК-Україна.
Натомість школи мають право вимагати вимкнути звук або обмежити використання без дозволу вчителя — і це вже не суперечить закону.
Шанси на швидке ухвалення законопроєкту — невисокі, і це пов’язано не лише з позицією Міносвіти. Мазурашу відомий у парламенті як рекордсмен за кількістю зареєстрованих ініціатив: за п’ять років каденції він став автором або співавтором загалом 887 ініціатив, проте лише 19% з них були проголосовані. За його власним визнанням, рідна фракція не підтримала жодного з понад 70 поданих ним особистих законопроєктів.
Голова комітету з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв коментував попередні ініціативи нардепа коротко:
“Законопроєкт не належить до пріоритетних, тому навіть складно спрогнозувати, коли депутати розглянуть його”.
Окрема проблема — воєнний контекст. Частина українських батьків категорично проти будь-яких обмежень:
“Я проти збору телефонів, тим більше зараз. Повітряна тривога під час заняття, діти збираються в укриття. Хто віддає телефони?” — запитує один з них.
Є й інший аргумент:
“Телефон в українського школяра повинен бути. Бо українські державні школи і до повномасштабного вторгнення не були безпечні, а під час цієї війни небезпека зросла ще більше”, — пише “Лівий берег”.
Законопроєкт передбачає медичний виняток, проте чіткого механізму для випадків повітряних тривог у ньому не прописано.
Дані про вплив таких заходів на успішність неоднозначні. Дослідження Лондонської школи економіки показало: у школах, де заборонили смартфони, результати тестів покращились на 6%. Проте заборона лише на уроках дає значно менший ефект — більш ніж половина учнів порушує її непомітно. Британські школи фіксували покращення на 7% серед старшокласників. За даними ЮНЕСКО, станом на кінець 2024 року близько 40% освітніх систем у світі вже ввели ті чи інші обмеження на телефони в школах.
У Великій Британії заборону запровадили у 2024 році — вчителі отримали право обшукувати рюкзаки й конфісковувати телефони при порушенні. Польща планує обов’язкову заборону для початкових шкіл із 1 вересня 2026 року. Аналогічні норми вже діють у Франції, Іспанії, Угорщині та Латвії. Окремі країни, зокрема Швеція, регулюють питання на рівні загальнодержавного закону, залишаючи школам право встановлювати додаткові вимоги.
Джерело: Korabelov
Контент сайту призначений для осіб віком від 21 року. Переглядаючи матеріали, ви підтверджуєте свою відповідність віковим обмеженням.
Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-06029.