Видання Watchers Media розкрило деталі давньої справи щодо удару по аеропорту Івано-Франківська, в якій було замішано досить дивне тріо — у складі айтішника, вчительки та блогера, яких ще до повномасштабної війни завербувало ФСБ.

На момент суду (він відбувся на початку березня 2022 року) речник не вважав належним розкривати імена — але нині відомо, що йдеться про блогера з Харкова Дмитра Кузнецова, айтішника Олександра Віхляєва та вчительку математики Галину Кришталь (обидва з Києва).

Удар по аеропорту

24 лютого 2022 року в пам’яті кожного українця назавжди залишиться фатальним днем — коли Росія підступно вдарила по ключових військових та інфраструктурних об’єктах України, розпочавши загарбання чужих і, на той час, подекуди беззахисних територій.

Один з ударів прийшовся й по Івано-Франківському аеродрому. Велика «заслуга» в цьому лягла на плечі блогера та вчительки, які збирали та надсилали необхідну окупанту розвідувальну інформацію, тоді як айтішник мав забезпечити передачу даних і згодом вивести «колег» за кордон.

Легенда про «блогера-мандрівника»

За словами Кузнецова з ФСБ його звів колега по секті з російським походженням під назвою «Школа ДЕІР», а безпосередньо з агентом він зустрівся, перебуваючи в російській церкві у Франції — там він отримав і першу винагороду у розмірі 700 євро. Решту надсилали на електронний гаманець криптовалютою, а вказівки роздавали через чат у Telegram.

Завдання Кузнецова полягало в тому, щоб він, під прикриттям образу блогера-мандрівника, який подорожує Україною, фіксував актуальне розташування певних об’єктів, зокрема й оборонних. Для цих цілей він придбав квадрокоптер та регулярно публікував фото з мандрів на сторінці в Instagram, де мав близько 30 тисяч підписників.

Протягом листопада-грудня Кузнецов відзняв мости через Дніпро у Києві, сфотографував комплекс будівель «Держпрому» у Харкові (атакований у жовтні 2024-го) та морський торгівельний порт в Одесі. Далі блогер поїхав на захід України, де фотографував обʼєкти у Трускавці, Львові та Рахові, а на початку лютого прибув до Івано-Франківська, де заселився у готель неподалік військового аеродрому.

За день до вторгнення Кузнецов забрав у технічного фахівця оновлений квадрокоптер, який з того моменту отримав опції, корисні для використання у заборонених для польотів зонах, а також придбав два пристрої імітування опромінення засобами ППО — один з них він розмістив в аеропорту проти ночі 24 лютого, а зранку після удару опублікував знімок з ураженням аеродрому у своєму акаунті з підписом: «Не доброе утро, товарищ Путин».

Зоре світова

Галина Кришталь, яка працювала вчителькою математики в Києві, окрім фото мала передавати росіянам ще й координати (через того самого айтішника Віхляєва). У грудні вона оселилась в орендованому будинку в районі посадкового курсу (глісади) літаків, зокрема винищувачів Повітряних Сил ЗСУ, і отримала від Віхляєва 13 500 гривень.

Слідчим Кришталь заявила, що її шантажували, і вона не знала, куди підуть знімки, передані зв’язківцю. Водночас вона, як і вищезгаданий блогер Кузнецов, навчалась близько трьох років в школі «ДЕІР» у Києві.

З цікавого — у Кузнецова та Кришталь вдома під час обшуків виявили порошок та шоколад з мухоморів, тоді як до бібліотеки матеріалів на сайті російського ДЕІР входить книга «Магічний гриб мухомор» (так само теги про мухомор можна побачити в скриншоті першого допису з фото Кузнецова).

Айтішник-зв’язківець

Відомо, що у Кришталь та Віхляєва насправді була «давня історія зв’язку» — у 2014 році вона познайомилась з його сім’єю та надавала їм послуги репетиторства протягом двох років.

Айтішник Віхляєв був зв’язківцем, і до його головних завдань входило перевезення Кришталь та передача отриманої від вчительки інформації невстановленому представнику ФСБ РФ. До дня повномасштабного вторгнення він так само оселився на Заході України й мав забезпечити нелегальний перехід кордону України на територію Західної Європи учасникам групи після виконання завдання, але у березні 2022-го його затримали закарпатські правоохоронці.

Слідчі зазначали, що у затриманні фігурантів неабияку допомогу надали пильні місцеві мешканці: до Кришталь, до прикладу, заїжджав місцевий сільський голова з метою перевірити документи, але та його не пустила в дім і він доповів на неї правоохоронцям. Інший свідок, який допоміг затримати блогера Кузнецова, розповів, що його насторожила харківська прописка чоловіка і переважно російська мова в спілкуванні.

Зрештою суд визнав усіх трьох фігурантів винними у держзраді, призначивши кожному по 13 років увʼязнення з конфіскацією майна.