Європейський закон про чипи («European Chips Act») спрямований на те, щоб допомогти блоку конкурувати з США та Азією в технологічному плані, а також забезпечити контроль над галуззю.
Торік у лютому Єврокомісія схвалила закон, а 18 квітня 2023 року його попередньо погодили Парламент ЄС і 27 країн-членів. У заяві вони сказали, що мета нових правил — подвоїти частку ЄС на світовому ринку напівпровідників з 10% до 20% до 2030 року.
Європейський закон про чипи передбачає залучення державних і приватних інвестицій у розмірі 43 мільярдів євро і спрямований на забезпечення ланцюжків постачань, запобігання дефіциту напівпровідників у майбутньому та сприяння інвестиціям у галузь.
Основні цілі закону:
Згідно з заявою Європейської комісії, 6,2 млрд євро державних коштів передбачені для сприяння індустріалізації інноваційних технологій, створення центрів компетенції для розвитку навичок і забезпечення доступу до фінансування. Це, своєю чергою, стимулюватиме до інвестицій у виробничі потужності та забезпечить основу для створення виробничих потужностей і відкритих ливарних цехів в ЄС.
Держави-члени також координуватимуть моніторинг постачань і прогнозування будь-якого дефіциту, повідомила комісія. Повідомляється, що з моменту першого оголошення про закон минулого року інвестиційні плани для промислового впровадження вже сягнули 90-100 мільярдів євро державних та приватних зобов’язань.
Мікросхеми — це фактично «мозок» електронних пристроїв. Вони використовуються в усьому: починаючи від смартфонів та ігрових консолей, і закінчуючи автомобілями та холодильниками.
Напівпровідникова галузь та ланцюги постачань, які здебільшого зосереджені у Східній Азії, стали гострою проблемою для світових урядів після того, як глобальний дефіцит призвів до проблем з постачанням для великих автовиробників і виробників електроніки. А пандемія Covid-19 ще більше проявила надмірну залежність від виробників напівпровідникових компонентів із Тайваню та Китаю (тайванський TSMC — найбільший виробник мікросхем на сьогодні).
Тож Європа тепер намагається контролювати більшу частину свого ланцюга постачань, щоб зменшити свою залежність від іноземних гравців на ринку. Цей крок також є частиною ініціативи ЄС з досягнення так званого «цифрового суверенітету».
Водночас блок розуміє, що сам не зможе досягти такого нарощування виробництва (оскільки європейських виробників чипів фактично не існує), тож планує залучити до себе іноземні компанії — у цьому числі американська Intel, яка збільшує свої інвестиції й виділила понад 33 мільярди євро на розвиток виробництва мікросхем в Європі (британські виробники чипів погрожували залишити країну, якщо уряд Великої Британії не надасть подібну підтримку).
Однак Європа є домом для титана в області напівпровідників — голландської фірми ASML. Ультрафіолетові літографічні машини компанії використовуються для гравіювання мікроскопічних елементів на кремнієвих пластинах. Проте власних мікросхем компанія не виробляє.
Джерело: CNBC