Бізнес майнінгу криптовалют схожий на американські гірки — слідом за крутим підйомом може бути різкий спад. Причому це стосується не тільки вартості криптовалюти, а й умов ведення бізнесу. Саме так сталося у Казахстані. Деякий час у країні забезпечувалися привабливі умови для майнерів, але потім ситуація різко погіршилася.
Минулого року, коли Китай вкотре взявся за майнерів криптовалют, багато гравців цього ринку почали переносити своє обладнання до інших країн. Однією з найпопулярніших країн для міграції майнерів став сусідній Казахстан.
Він вабив китайських криптомайнерів своєю близькістю (невисокі витрати на перевезення обладнання), низькою вартістю електроенергії, великими обсягами виробітку енергії, порівняно прохолодним кліматом (менше витрати на охолодження обладнання). Та й влада Казахстану висловлювала свою прихильність до майнінгу криптовалют. Так, у 2020 році президент Касим-Жомарт Токаєв закликав залучати до країни більше компаній та інвестицій у майнінгову індустрію. Внаслідок масової міграції майнерів, у 2021 році Казахстан навіть став одним зі світових лідерів за часткою хешрейту Bitcoin.
Але незабаром ставлення влади Казахстану до майнерів різко змінилося. Ближче до кінця року через наплив майнерів Казахстан зіштовхнувся з енергетичною кризою. Вона виникла через «ефективне» керівництво місцевої влади. Спочатку заявлений профіцит електроенергії в результаті виявився лише на словах, а насправді в Казахстані, який ще експортував електроенергію до рф, став спостерігатися дефіцит. І коли через нестачу електроенергії почалися збої та відключення, влада знайшли винних в особі майнерів.
Легальним дата-центрам та майнінговим фермам почали обмежувати постачання енергії. У деяких випадках навіть спостерігалося повне відключення від енергопостачання. З 1 січня 2022 року набув чинності закон, який передбачає введення додаткової плати за діяльність з видобутку криптовалют (так званий податок на майнінг) – 1 тенге ($0,0022) за 1 кВт·год. Масові протести, що мали місце в Казахстані на початку року, також негативно позначилися на майнерах, оскільки в цей час влада зовсім відключила інтернет у країні.
Надалі влада Казахстану стала ще більше закручувати гайки. У лютому президент Касим-Жомарт Токаєв розпорядився знайти всі криптоферми в країні та підвищити податок на майнінг. Згодом Міністерство національної економіки запропонувало підвищити ставку податку вдесятеро — до 10 тенге ($0,022) за 1 кВт·год. Вже 14 квітня у Казахстані заговорили про чергове збільшення податкового навантаження на майнінг. Так, міністр національної економіки Алібек Куантиров повідомив про намір прив’язати ставку податку на майнінг до вартості криптовалюти. Таким чином, у разі зростання вартості криптовалюти місцевий бюджет зможе отримувати більше податків.
Крім того, депутати місцевої парламентської фракції «Ак жол» перейнялися тим, що деякі учасники технопарку Astana HUB під виглядом стартапів здійснюють майніінгову діяльність та отримують преференції від уряду, у тому числі звільнення від сплати податків. Зазначається, що 5 таких компаній отримали державні преференції на суму 8,5 млрд тенге (близько $18,7 млн). Таку ситуацію парламентарі вважають неприйнятною. Вони вимагають повернути до бюджету податкові преференції, незаконно одержані майнерами, а також усунути колізії у регулюванні діяльності Astana HUB.
Що цікаво, раніше криптомайнінгові компанії могли легально реєструватися в Astana HUB, і всі резиденти могли мати пільги. Але тепер, мабуть, політика партії змінилася. Наразі проводиться робота щодо зміни переліку пріоритетних видів діяльності, щоб виключити зі списку компанії, що надають інфраструктуру для майнерів. Після оновлення переліку Astana HUB виключить усі такі компанії з учасників технопарку, які отримують податкові пільги.
Редакція ITC.UA звернулася до експертів із Казахстану з проханням прокоментувати ситуацію, що склалася з майнінгом у країні.
Фінансовий експерт Андрій Чеботарьов висловив думку, що майнери стали жертвами політичних розбірок. Ще кілька років тому у Казахстані фіксувався великий профіцит електроенергії, яка частково продавалася до інших країн. Влада вирішила скористатися цим профіцитом і залучити до країни майнерів. Для цього було прийнято більш ліберальні закони щодо легалізації майнінгу. Ця діяльність стала цілком легальною у Казахстані як для іноземних компаній, так місцевих. Внаслідок цього в країну почали надходити інвестиції, будувалися об’єкти для майнінгу, завозилося необхідне обладнання. Це збіглося у часі із забороною майнінгу в Китаї, що залучило іноземних гравців до Казахстану. Таким чином Казахстан став входити до ТОП-3 країн з хешрейту мережі Bitcoin.
Але незабаром після цього виявилося, що компанії, що генерують і передають електроенергію, прикрасили інформацію про профіцит. І коли споживання енергії планово зросло, то наприкінці 2021 року вже почав спостерігатися її дефіцит, який вилився в аварійні та віялові відключення. Боротися з проблемою влада вирішила шляхом принесення майнерів у жертву, і почалися обмеження ферм в енергопостачанні. Як результат, у грудні 2021 року багато “сірих” майнерів почали виводити обладнання з Казахстану. Але легальним майнерам було складніше піти з країни, оскільки вони інвестували великі кошти в інфраструктуру. Отже, гоніння влади щодо них тільки посилилися, почалися розмови про підвищення податку на майнінг, пошук “нелегальних” майнерів в Astana HUB та інших локаціях. Андрій Чеботарьов вважає, що нинішні нападки на майнерів у Казахстані є політичними. У майнерів склалася не найкраща репутація, і завдяки “боротьбі” з ними влада заробляє собі політичні очки. У тому числі тривають політичні ігри всередині державних структур.
Експерт додав, що в Astana HUB діяльність вели легальні майнери, які заводили інвестиції в країну та готові були сплачувати податки у ній. Про їхню діяльність відпочатку було відомо. Але тепер їх нібито “розкрили”.
“Зараз майнінг – це політичне питання. І, на жаль, у Казахстані це не актуальна галузь”, – підсумував Андрій Чеботарьов.
Ситуацію також прокоментував Денис Русинович – співзасновник CMG Cryptocurrency Mining Group та Maveric Group AG. Він також вважає першоджерелом проблеми – систему управління в енергетичному секторі Казахстану. Компанії, що реєструвалися в Astana HUB, були офіційними учасниками ринку майнінгу. Хоча на загальну ситуацію в країні справді могли впливати нелегальні майнери.
“Наразі це, на жаль, може перетворитися на “полювання на відьом”, – вважає він.
Денис Русинович вважає, що ситуація (відключення енергопостачання, зміна правил) може відштовхнути міжнародних учасників ринку, які раніше розглядали Казахстан як перспективний майданчик для розвитку майнінгу. Він зазначає, що наразі подальший розвиток та інвестиції зупинилися. Ще з другої половини минулого року Казахстан почав втрачати свої позиції серед лідерів з хешрейту. Попередні прогресивні досягнення (чіткі процедури оподаткування, формування офіційного реєстру зареєстрованих майнерів у рамках Astana HUB тощо) повністю нівельовані останніми діями влади.
“Зараз велике питання, якою буде фінальна позиція щодо сектора Bitcoin-майнінгу в країні, і як повернути інвесторів або прогнати офіційних учасників ринку, що залишилися”.