
Дані космічної обсерваторії Gaia Європейського космічного агентства (ESA) засвідчили, що галактикою Чумацький Шлях суне велетенська хвиля невідомого походження, зміщуючи мільярди зірок.
Галактична хвиля була помічена у картографічних даних Gaia. Телескоп із високою точністю відстежував положення та схеми руху мільйонів зірок до виведення з експлуатації на початку цього року.
Подібно брижам у ставку, ця хвиля впливає на зірки, розташовані на відстані 30-65 тис. світлових років від центру галактики. Це значна частина Чумацького Шляху, діаметр якого складає близько 100 тис. світлових років.
Астрономи не знають, що стало причиною цієї хвилі. У ESA заявляють, що однією з причин могло бути зіткнення з меншою карликовою галактикою. Однак для точної відповіді необхідні додаткові дослідження.
Gaia складала карти швидкості та траєкторій руху зірок протягом майже 12 років. У 2020 році телескоп зафіксував дивні коливання Чумацького шляху. Загадкову хвилю дослідили внаслідок відстеження руху та положення молодих гігантських зірок, а також групи цефеїд — зірок з передбачуваною, але змінною яскравістю.

“Оскільки молоді гігантські зірки та цефеїди рухаються разом із хвилею, вчені вважають, що газ у диску також може брати участь у цій великомасштабному русі. Можливо, молоді зірки зберігають пам’ять про хвильову інформацію, отриману від газу, з якого вони народилися”, — зазначається у повідомленні ESA.
Астрономи Європейського космічного агентства порівняли цю хвилю з тією, що створюють спортивні вболівальники на стадіоні. Схожий тип хвильового руху видний під час спостережень за нашою галактикою у горизонтальній площині.
Нещодавно виявлена хвиля також може бути пов’язана з набагато меншою хвилею у Чумацькому Шляху, вже відомою вченим як хвиля Редкліффа. Її видно приблизно в 500 світлових роках від Сонця і вона простягається на 9 тис. світлових років у просторі.
“Однак хвиля Редкліффа набагато менша, розташована в іншій частині галактичного диска порівняно з хвилею, яка вивчається в нашій роботі. Ці дві хвилі можуть бути пов’язані, а можуть і не бути. Саме тому ми б хотіли провести додаткові дослідження”, — зазначає провідна авторка дослідження з Національного інституту астрофізики в Італії Елоїза Поджо.
Результати дослідження опубліковані у журналі Astronomy & Astrophysics
Джерело: LiveScience
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: