Планета та всі її мешканці страждають від пластикових відходів. Його дрібні фрагменти можна зустріти як у океанах, так і в арктичних льодах. Мікропластик знаходять навіть у питній воді. Але при цьому ВООЗ не вважає її небезпечною для здоров’я людей.

Нещодавно мікропластик виявили у людській крові, а отже, він може потрапляти у внутрішні органи. Дослідники їх Нідерландів вивчили зразки крові 22 анонімних здорових добровольців і виявили мікропластик майже у 80% з них. Робота вчених опублікована у журналі Environment International.

У половині зразків крові було виявлено сліди ПЕТ-пластика, застосовуваного виготовлення пляшок. Також більше третини проб містили полістирол, який використовують для виготовлення одноразових харчових контейнерів та упаковок для різних продуктів. Загальна концентрація пластикових частинок у крові 22 добровольців склала в середньому 1,6 мкг/мл, що можна порівняти з чайною ложкою пластику на 1000 літрів води (десять великих ванн).

«Це перший випадок, коли нам справді вдалося виявити та кількісно визначити мікропластик у крові людини. Це доказ того, що в нашому тілі є пластик, а його не повинно бути», — заявив агентству AFP Дік Ветхаак, екотоксиколог з Амстердамського вільного університету.

Наразі дослідники хочуть з’ясувати, як це може вплинути на здоров’я.

«Куди він прямує у вашому тілі? Чи може бути видалено? Виводиться із організму? Або він затримується в певних органах, можливо накопичується, або він навіть здатний долати гематоенцефалічний бар’єрФізіологічний гістогематичний бар'єр між кровоносною системою та центральною нервовою системою. Він захищає нервову тканину від циркулюючих у крові мікроорганізмів, токсинів, клітинних та гуморальних факторів імунної системи, які сприймають тканину мозку як чужорідну.?», — зазначив вчений.

У дослідженні говориться, що мікропластик міг потрапити в організм багатьма шляхами: через повітря, воду чи їжу, а також через певні зубні пасти, блиск для губ та чорнило для татуювань.

«З наукового погляду можливо, що частки пластику можуть потрапити до органів через кровообіг», — йдеться у роботі нідерландських учених.

Ветхаак також додав, що у крові можуть бути інші види мікропластику, які його дослідження не виявило.