Оригінальний «Екзорцист» 1973 року досі вважається класикою жанру горор. Усе завдяки своєму підходу, який виводить на перший план не самих демонічних сутностей, а ірраціональну віру людини в те, що вона зможе впоратися з будь-якими труднощами. Утім, славу «Екзорциста» доволі сильно очорнили не надто хороші продовження. Новий фільм «Екзорцист: Вірянин» має на меті розпочати сиквельну трилогію про боротьбу демонів і віри. Розповідаємо в нашій рецензії, яким вийшов цей фільм.
Жанр горор
Режисер Девід Гордон Грін
У ролях Еллен Берстін, Енн Дауд, Лідія Джюетт, Дженніфер Неттлз, Рафаель Сбардж, Леслі Одом мл., Олівія Маркум
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2023
Сайт IMDb
Подружки Анджела (Лідія Джюетт) і Кетрін (Олівія Маркум) вирішують замість уроків провести особливий ритуал для зв’язку з потойбічним світом. У результаті вони пропадають на три дні, змушуючи хвилюватися батьків і знайомих. А коли їх усе-таки знаходять, то виявляються, що дівчатка нічого не пам’ятають про свою відсутність. Їхній психічний стан різко погіршується — і батьки починають підозрювати, що справа не тільки в посттравматичному розладі. І тепер їм доведеться зіткнутися з незвіданим, щоб врятувати своїх дітей.
Перша частина «Екзорциста» приваблює насамперед своїм прекрасним розумінням одного з головних правил хороших фільмів жаху. Воно полягає в тому, що авторам не потрібно все розжовувати та пояснювати глядачам, залишаючи найцікавіші подробиці індивідуальній фантазії. У новому фільмі такий підхід зберігся. Але проблема в тому, що самого «жаху» тут не так вже й багато.
Першу годину хронометражу тут практично нічого не відбувається. Справа навіть не в саспенсі або створенні атмосфери — «Екзорцист: Вірянин» буквально тупцює на місці.
Тут занадто багато штучно розтягнутих і не найдоречніших сцен, які не просто відволікають від суті фільму, а й можуть взагалі змусити вас забути, навіщо ви прийшли до кінотеатру.
Через це фільм провалюється як горор. Автори ніби забули, що вони мають хоча б трохи полоскотати нерви глядачів. А коли згадують, то роблять це максимально нудно. Це при тому, що свобода фантазії у них була цілковита, а деякі моменти справді виглядають цікаво. Але «цікаво» не означає «лячно».
Історії фільму намагається сильніше сконцентруватися на взаємодії людей і релігії, показати нам, як людина приходить до віри (або ж навпаки). Мотив не найнудніший, та й показаний він тут досить цікаво. Проблема в тому, що ці сюжетні лінії не отримують своєї кульмінації. Вони нібито полягають у пафосних і довгих монологах однієї з героїнь, яка пояснює сутність віри. Але варто лише трохи вслухатися в ці промови — і вони тут же перестають витримувати хоч якусь критику. Просто набір красивих слів, не більше.
Найкраще фільм проявляє себе у фінальному акті, коли розгортається безпосередня конфронтація з демонами.
Тут варто відзначити й акторську гру юних головних героїнь, і роботу гримерів, які перетворили дівчаток на доволі відразливих сутностей. Сама «битва» також реалізована на гідному рівні. І в цей момент хочеться, щоб фільм був саме про такі моменти.
Про все загадкове і незрозуміле, що виникає навколо нас. Що не потребує пояснення і раціоналізації. І про віру людей, яка долає всі негаразди. Це вічні теми, яким не обов’язково навіть мати зв’язок із релігією. І вони точно знаходять відгук у серцях людей.
На жаль, пів години з двох — це занадто мало, щоб отримати від фільму задоволення, яке в ньому точно ховається. Щоправда, до нього буквально доводиться прориватися через не найцікавіший основний сюжет і посередні у своїй більшості сцени. Заняття точно не найпривабливіше.
Зв’язки з першою частиною «Екзорциста» теж особливо плюсів новому кіно не додають. Вони тут реалізовані на рівні «Астралу» (хто дивився, той зрозуміє) і великого сенсу не несуть. А через п’ятдесят років різниці між першим фільмом і новим подібні ходи вдасться назвати фансервісом лише з великою натяжкою.
Та й у підсумку виходить, що перша частина «Екзорциста» в усьому краща за нову. Що багато що говорить і про оригінальний фільм, і про вкрай сумнівне продовження. Яке вже навіщось задумали робити трилогією. Можливо, після релізу продюсери все-таки передумають. Так буде краще для всіх.
