
З 17 липня в кіно стартував прокат кримінального трилера «Кривавий лідер», сюжет якого заснований першочергово на реальних подіях, що стосуються неонацистської терористичної організації The Order, а вже потім — на документальній книзі Кевіна Флінна та Гері Герхардта «Тихе братство» 1989 року. Світова прем’єра стрічки відбулася на 81-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де вона претендувала на головну нагороду — «Золотого лева». Про що і про кого тут йдеться, а також наскільки цікава ця розповідь — всі подробиці в огляді нижче.
«Кривавий лідер» / The Order
Жанр кримінальний трилер
Режисер Джастін Курзель
У ролях Джуд Лоу, Ніколас Голт, Тай Шерідан, Джерні Смоллетт, Елісон Олівер, Марк Марон, Одеса Янг, Філіп Левітскі, Себастьян Піжотт
Прем’єра кінотеатри
Рік випуску 2025
Сайт IMDb, офіційний сайт
У 1983 році явно побитий життям агент ФБР Террі Гаск в пошуках хоча б найменшого умиротворення прибуває у містечко Кор-д’Алейн, розташоване серед мальовничих гір штату Айдахо. Там він натикається на листівки, що сповіщають про вищість білої раси, а трохи згодом — на закопане у лісі мертве тіло одного з членів ультраправої організації, очолюваної Робертом Джеєм Метьюзом.
Ці рішуче налаштовані молодики систематично влаштовують теракти та пограбування банків, очевидно, готуючись здійснити щось більш масштабне і вкрай зловісне. Заручившись підтримкою колеги Джоани Карні, а також місцевого заступника шерифа Джеймі Бовена, Гаск щосили намагається вистежити злочинців та покласти край їхнім злодіянням.
В багатьох сенсах нова стрічка режисера «Креда вбивці» (2016) Джастіна Курзеля нагадує її протагоніста. Вона так само похмура, старомодна, як штани кльош, що красуються на головному герої, трохи неповоротка і повільна, однак певного очарування все одно не втратила.
Джуд Лоу бере приклад з нещодавнього Ліама Нісона та заводить пишні вуса, і неспроста — все у ньому кричить про архетипний образ досвідченого і безмежно втомленого правоохоронця, який на своєму віку багато чого бачив. Це прекрасно зрозуміло і без натяків на сумний бекграунд, пов’язаний з особистим життям героя, і без безуспішного полювання на оленя, і без демонстрації шрамів на його тілі, і без історії про вистежування мафії, що мала трагічний фінал.
В усіх сенсах на противагу персонажу Джуда Лоу виступає Метьюз у виконанні Ніколаса Голта, який знову постає у лиходійській ролі поряд з божевільним перфомансом у «Супермені». На перший погляд він — зразковий сім’янин, якщо не вважати за щось не зразкове життя на дві сім’ї, навчання свого сина стрільбі з автомата під час сімейного барбекю та читання малому на ніч «Щоденників Тернера» Вільяма Лютера Пірса. Цю червону книжечку ФБР схарактеризувало не інакше як «Біблією правих расистів», а на фінальних титрах глядачу промовисто сповіщають, що цим читвом надихалися і учасники штурму Капітолія у січні 2021 року.
Попри те, що продиратися крізь запропоноване Курзелем повільне оповідання — завдання не з простих, будь-яка тутешня сцена пограбування інкасаторської вантажівки куди напруженіша і захопливіша, ніж уся «Броня», цілком присвячена рівно тому самому. На жаль, екшн-сцен не так багато, як хотілося, але усі вони виконані пречудово, напруги в них більш ніж достатньо.
Дуже симпатичною виглядає і екранна взаємодія Джуда Лоу і Тая Шерідана. Якщо під час першого збройного зіткнення з прибічниками неонацизму молодий поліціянт буквально занімів від страху, що могло коштувати життя старшому напарнику, то згодом його було не зупинити, з чим пов’язана одна з найдраматичніших сцен фільму.
Єдині, напевно, кому абсолютно байдужі місцеві драми — це величні гори, що розкинулися над містечком Кор-д’Алейн. Та й загалом стрічка наповнена кадрами мальовничих пейзажів, які різко контрастують з суцільною похмурістю та невтішною обстановкою, спровокованою принциповим як ніколи конфліктом.
Назвати «Кривавого лідера» фільмом суто розважальним язик не повернеться, та водночас болюча, зокрема для Штатів, тема тут не розкривається з належною глибиною. Жанрові елементи сусідять із змістовно простим, але складним для сприйняття оповіданням, суть якого лежить на поверхні. Саме тому в багатьох моментах стрічка змусить понудьгувати.
Разом з тим схарактеризувати цей кримінальний трилер чимось поганим чи провальним також не можна. Центральний конфлікт спонукає вболівати за хороших хлопців, актуальність меседжу, як бачимо, аж ніяк не згасла, хороші актори впевнено почуваються у своїх ролях.
Та головне, ця історія вкотре нагадує, що будь-якого кривавого лідера рано чи пізно чекає заслужений, невтішний кінець — істина, прописана не сценаристами, а самим життям. Хоча, звісно, чим раніше, тим краще.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: