Раніше ми писали про екранізації відеоігор, за які їхнім творцям може бути як мінімум не соромно, а також про найцікавіші майбутні кіноадаптації. Тепер настала черга подивитися на процес з протилежного боку та виявити десятку катастрофічно провальних проєктів, котрі світ не прийняв. Подейкують, що іноді ці фільми ввижаються у найстрашніших жахіттях як затятим геймерам, так і звичайним кіноманам.

За всю історію відносин кіно- та ігрової індустрії вже траплялось чимало випадків, коли стрічки за мотивами ігор викликали неабияке обурення з боку геймерської спільноти. Тож кидайте у коментарі назви тих робіт, котрі елементарно не вмістились у статтю, але, на вашу думку, просто мусять знаходитись на дошці ганьби.

«Супербрати Маріо» / Super Mario Bros.

Жанр: у світі екзотичних тварин
Дата випуску: 1993
Рейтинг IMDb: 4,1

«Супербрати Маріо» є першою спробою кінематографістів перенести персонажів відомої гри у площину кіноекрана. Але це той випадок, коли доречно згадати вислів «перший млинець нанівець». Стрічка за мотивами культової ігрової серії від Nintendo була розгромлена критиками та провалилася у прокаті, а виконавець головної ролі Боб Госкінс пізніше зізнався, що вважає цю роботу найгіршою у кар’єрі.

Фільм майже нічого не взяв від гри, а натомість запропонував глядачу якесь суцільне нагромадження маячні, ніби автори самі знаходились під впливом грибів під час творчого процесу. Однак серед багатьох шанувальників нінтендівської класики цей проєкт набув культового статусу.

До речі, відновити зіпсовану репутацію знаменитих водопровідників у кіно нещодавно вдалося новій анімаційній стрічці, котра назбирала у прокаті більше мільярда доларів. Та й прийняли її значно тепліше.

«Подвійний дракон» / Double Dragon

Жанр: підлітки-мутанти-ч̶е̶р̶е̶п̶а̶ш̶к̶и-ніндзя
Дата випуску: 1994
Рейтинг IMDb: 3,9

Адаптацію відомої beat ’em up іграшки родом з 80-х про двох братів-майстрів східних єдиноборств Біллі та Джиммі Лі спіткала лиха доля. Біс із ними, з тими нікудишніми діалогами: все-таки тут мова йде про бойові мистецтва, а не перипетії у дусі Джейн Остін. Та пробачити настільки бездарну постановку бойових сцен у цьому безглузді просто неможливо.

Удвічі прикро, що не врятував ситуацію навіть солідний акторський склад: тут вам і справжній майстер бойових мистецтв Марк Дакаскос, і ще зовсім молода Алісса Мілано, і Роберт «Т-1000» Патрік, котрий перевтілився у карикатурного лиходія Кога Шуко.

Для багатьох глядачів цей фільм лишився приємним спогадом з дитинства. Але уникнути провалу у нього не було жодних шансів. Картина отримала нищівну критику та зібрала дуже мало грошей у прокаті, не зумівши хоча б перекрити свій і без того скромний бюджет.

«Вуличний боєць» / Street Fighter

Жанр: Ван Дамм на мінімалках
Дата випуску: 1994
Рейтинг IMDb: 4,0

Приблизно на ті самі граблі наступає і бойовик «Вуличний боєць» за мотивами однойменного культового файтингу від Capcom. Причому кінороби вклали набагато більше зусиль у цей проєкт, ніж творці «Подвійного дракона». Стрічка має вдесятеро вищий бюджет, суперзірку бойовиків Жан-Клода Ван Дамма в обоймі та Кайлі Міноуг на додаток. Це навіть принесло свої дивіденди, адже фільм заробив майже $100 млн у прокаті.

А от з глядацькими та кінокритичними відгуками все не так райдужно. Ця безглузда пародія з карикатурними дурниками мало кому прийшлась до душі. Особливо дивакувато тут виглядали божевільний диктатор Байсон у виконанні Рауля Хулії (одна з останніх робіт актора) та Бланка. Останній більше скидався на крінжового Галка з серіалу 70-х, ніж на персонажа з гри. Ех, Жан-Клоде, треба було обирати роль Джонні Кейджа.

«Смертельна битва: Знищення» / Mortal Kombat: Annihilation

Жанр: суміш бульдога з носорогом
Дата випуску: 1997
Рейтинг IMDb: 3,6

До речі, про Mortal Kombat. Не можемо не згадати про сиквел успішної «Смертельної битви» Пола В.С. Андерсона, заснованої на легендарному файтингу. «Знищення», сюжет якого взяв за основу третю частину МК (1995), то плач і біль шанувальників гри, бо створити настільки жахливе кіно потрібно ще примудритися.

Тут погано все — від сміховинних реплік і костюмів до нагромадження кустарних спецефектів. І це при тому, що бюджет істотно виріс у порівнянні з першою частиною.

В цілому намагання продюсерів кувати залізо, поки гаряче цілком зрозуміле. Зрештою, творіння голодного дебютанта і шанувальника відеоігор Андерсона дозволило усвідомити, що екранізація гри вимагає певного розуміння матеріалу, але й результат матиме відповідний.

От тільки сам Андерсон швиденько ретирувався і вже через п’ять років видав чудову «Оселю зла», а разом з ним брати участь у цій жалюгідній виставі відмовився майже весь акторський склад оригіналу. Вийшло фаталіті для кінофраншизи.

«Бладрейн» / BloodRayne

Жанр: красива жінка незаміжня
Дата випуску: 2006
Рейтинг IMDb: 3,6

Як же це та й не згадати про умільця з великої літери Уве Болла! Левова частка його фільмографії потягне на окрему статтю. Та ми цінуємо свій і ваш час і обмежимось лише двома опусами, випущеними під керівництвом великого і жахливого німця. А тим часом згадаємо, що цей пан явив світу кіноадаптації таких ігор, як House of the Dead, Alone in the Dark, Postal, Far Cry + дві екранізації з нашого списку.

Першою серед них є «Бладрейн», що створювалася за мотивами однойменної серії ігор у жанрі hack and slash від третьої особи. Там сексапільна дампірша з червоним волоссям на ім’я Рейн кришила мутантів, демонів, зомбі-нацистів та іншу нечисть на вінегрет, не забуваючи висмоктувати кров зі своїх жертв. Болл для чогось відмотав годинник в епоху умовного Пізнього Середньовіччя і взагалі, здається, був не особливо зацікавлений ігровим першоджерелом.

Що тут казати, дивитися цей фільм фізично боляче. Зірка Крістанни Локен, яка до того відзначилась вагомою роллю противниці самого Арні у третьому «Термінаторі», згасла, не встигнувши до ладу засвітитися. Невідомо, що у цьому тотальному несмаку забула ціла низка відомих та шанованих акторів. Головна героїня мала бути кралею, як Кейт Бекінсейл в «Іншому світі», а в результаті постала перед глядачем кимось на кшталт косплейниці-порнозірки.

«DOA: Живим або мертвим» / DOA: Dead or Alive

Жанр: битва на подушках
Дата випуску: 2006
Рейтинг IMDb: 4,8

Серія файтингів Dead or Alive — ще один, поряд з BloodRayne, продукт, що не цурався приділяти деяку увагу жіночим грудям. Але це, вочевидь, не основний фактор успіху гри. В принципі, на аспекті сексуальності головних героїнь побудована уся кіноадаптація. Особливо виділяється тут бій між героїнями Голлі Веланс та Сари Картер. Дівчата виходять битися у бікіні, для кращого ефекта з неба ллє як з відра.

Говорити про постановку саме бойової частини сцени сенсу нема, зате творці зловживають рапідом та використовують майже заборонений прийом: фільмують надвеликим планом сідниці однієї з учасниць поєдинку.

Так, у 2006-му, напевно, комусь це могло зайти під пиво, адже тут простежується спроба хоча б зімітувати файтинг зі стилем (інколи він дійсно виглядає пристойно). Але навіть тоді критики були категоричні, а в теперішні ніжні часи подібні виступи взагалі порахували б за поганий тон.

Окрім вищеназваних красунь у кадрі розгулюватиме Джеймі Преслі у коротких шортиках, Девон Аокі з другого «Форсажу», декілька марних чоловічих персонажів та Ерік Робертс на максимальному розслабоні у якості лиходія. В порівнянні з тією ж «Бладрейн» DОА виглядає ледь не шедевром, але це все ще поганеньке кінце, позбавлене здорового глузду.

«В ім’я короля: Історія облоги підземелля» / In the Name of the King: A Dungeon Siege Tale

Жанр: високобюджетний маскарад
Дата випуску: 2007
Рейтинг IMDb: 3,8

А як вам «епічне фентезі» від Уве Болла у дусі, не лусніть від сміху, «Володаря кілець»? Тепер цей невтомний кінороб познущався з відомої action-RPG іграшки Dungeon Siege. Перед зніманнями Болл мав на руках рекордний для себе 60-мільйонний бюджет (звідки, чорт забирай!?), команду далеко не найгірших у Голлівуді акторів, непохитного Джейсона Стейтема у якості головної зірки, відому гру-першоджерело та, звичайно, впевненість у власних силах.

Що вийшло у результаті? Глядачі отримали незабутньо безглузду сцену битви на мечах двох магів. В прокаті було зароблено жалюгідні $13 млн. Критики традиційно знищили фільм. Екс-термінаторша Локен остаточно загрузла у болоті нікчемного кіно і більше звідти не виринала. Чи варто говорити, що, як і у випадку з «Бладрейн», режисер розширив тутешній всесвіт до трилогії? Про ці сиквели у пристойному суспільстві згадувати не прийнято.

Пане Уве, сподіваюсь, ви не станете викликати мене на боксерський поєдинок. Повірте, без вашої творчості світ був би не таким багатогранним.

«Хітмен: Агент 47» / Hitman: Agent 47

Жанр: подивись по штрих-коду
Дата випуску: 2015
Рейтинг IMDb: 5,7

Ось ми дісталися і до більш сучасних представників ганебних екранізацій. «Хітмен: Агент 47» це вже біль усіх прихильників культового стелс-екшену Hitman, розробленого данською IO Interactive.

Головним героєм ігрової серії є безжальний лисий кілер з кодовим ім’ям 47-й та штрих-кодом на потилиці. Він подорожує світом задля виконання різних місій по ліквідації добре охороняємих цілей. Звісно, дістатися до жертви непомітно та все вирішити одним пострілом, або навіть за допомогою зашморг, буде набагато крутіше, ніж відкрито просуватися вперед крізь загони солідно озброєної охорони. А мочити російських генералів тепер вдвічі приємно.

Втім, сказати, що це вкрай невдала поробка за мотивами крутої серії ігор — нічого не сказати. Стрічка виявилась лише незграбним бездумним бойовиком, що має мало спільного з першоджерелом. І це при тому, що творці не спромоглися виконати роботу над помилками після гнітюче безпорадної версії 2007 року з Тімоті Оліфантом. Та навіть вона виглядає краще, ніж оце недолуге знущання.

«Кредо вбивці» / Assassin’s Creed

Жанр: іспанська інквізиція
Дата випуску: 2016, в Україні — 2017
Рейтинг IMDb: 5,6

Кінематографічний Assassin’s Creed це вже пташка трохи вищого польоту, тому і вимоги до нього відповідні. Здавалося, студія серйозно поставилася до адаптації популярної екшн-адвенчури з відкритим світом від Ubisoft. Студійні боси не побоялися виділити $125 млн. бюджету, що дозволяло запросити першокласних акторів та розгорнутися у плані спецефектів.

Фільм за мотивами однойменної ігрової серії став повноцінним блокбастером з гучною афішею. Але щось у творців явно пішло не так. По-перше, на виході з кінотеатрів плювалися як прихильники гри, так і глядачі, котрі ніколи не тримали геймпад у руках. По-друге, критики теж були не в захваті і винесли стрічці невтішний вирок. По-третє, касові збори залишали бажати кращого, тож кінофраншизи з цього не вийшло.

Біда у тому, що майже все тут видається сірим, посереднім і абсолютно безликим, а творці ніби не мали жодного бажання взяти до уваги найвдаліші аспекти гри. Наприклад, зануренням в історичну епоху тут приділено злочинно мало часу. З позитивного — удосконалена машина Анімус.

«Doom: Анігіляція» / Doom: Annihilation

Жанр: пекельні борошна
Дата випуску: 2019
Рейтинг IMDb: 3,8

Якщо автори вищезгаданих картин гадки не мали, як конвертувати переваги гри у щось путнє в межах кіноекрана, або просто були Уве Боллом, то творці опусу «Doom: Анігіляція» свідомо втюхували глядачу низькопробну дичину. Цей проєкт від самого свого задуму — відверте паразитування на легендарному ігровому бренді, за що він найбільше серед усієї десятки заслуговує на добрячого ляща.

Так, усі пам’ятають не дуже вдалу адаптацію великої гри з Двейном Джонсоном, але у ній принаймні було декілька дійсно крутих моментів. «Анігіляція» ж не стоїть навіть близько та пропонує суто низькобюджетну, нікому не потрібну поробку без найменшої амбіції сподобатись глядачу. На одному фансервісі далеко не заїдеш, чи не так? Не заслуговує легендарна серія шутерів від першої особи такої наруги над собою.