Рубрики ОглядиКіно

Рецензія на серіал «Сузір’я» / Constellation

Опубликовал
Денис Федорук

27 березня сервіс Apple TV+ завершив показ науково-фантастичного трилера «Сузір’я», головну роль у якому виконала популярна шведська акторка Нумі Рапас. У рецензії нижче розповідаємо, що завадило цьому проєкту стати визначним представником заявленого жанру.

«Сузір’я» / Constellation

Жанр науково-фантастичний трилер
Режисери Мішель Макларен, Олівер Гіршбіґель, Джозеф Седар
У ролях Нумі Рапас, Джонатан Бенкс, Джеймс Д’Арсі, Девіна Коулман, Розі Коулман
Прем’єра Apple TV+
Рік випуску 2024
Сайт IMDb

На Міжнародній космічній станції проходить важлива місія з дослідженнями у Лабораторії холодного атома. Там, як зізнається одна з п’яти присутніх на борту астронавтів, шведка Джоанна Ерікссон, шукають новий стан матерії. Аж раптом у станцію врізається невідомий об’єкт, що призводить до серйозних поранень одного з членів команди, який згодом гине, та пошкоджень самої МКС. Щоб оцінити ступінь руйнувань, Джоанна виходить у відкритий космос, де виявляє тіло мертвої жінки у радянському скафандрі.

З огляду на обставини, що склалися, Джо наказує колегам евакуюватися на тримісному кораблі «Союз-2», а сама лишається на станції, щоб полагодити несправності «Союзу-1» та врятуватися вже на ньому, перед тим захопивши капсулу з результатами досліджень. Але під час ремонтних робіт героїні починають ввижатися дивні речі, не кажучи про те, що після повернення додому вона відчуває, ніби усе навкруги якесь чуже. В тому числі її дочка Еліс та чоловік Маґнус.

«Сузір’я» — далеко не перший амбітний науково-фантастичний проєкт від сервісу Apple TV+. На жаль, вже з дебютного епізоду глядача зустрічає надзвичайно неприємне засилля російського сліду у сюжеті, що нагадало про нещодавній космотрилер «Міжнародна космічна станція», який нікому не рекомендується до перегляду.

Сувора керівниця з «Роскосмосу», багато російської мови, причому від не російськомовних акторів, через що це звучить ще огидніше, гвинтокрили з написом «VVS Rossii» на фюзеляжі, перенесення дії у Зоряне містечко, розташоване недалеко від москви (відповідний титр додається) тощо. Усе це сильно спонукає поставити хрест на шоу і більше ніколи в житті до нього не повертатися.

Онлайн-курс "Ціноутворення для виробників та ритейлу" від Laba.
Масштабуйте бізнес, незалежно від конкурентів, завдяки оптимізації стратегії ціноутворення.Досвід та фідбек від Senior Product Manager Pricing Platform у Zalando.
Детальніше про курс

Втім, написання рецензії не припускає висновків на основі лише перших двох-трьох епізодів, хоча тут дуже легко зрозуміти кожного, хто справедливо вирішить закинути перегляд ще до того, як нога Джо ступить на запилену казахську рівнину.

На початкових етапах автори «Сузір’я», а це в першу чергу відомий роботою над «Доктором Хто» Пітер Гарнесс, небезуспішно намагаються косплеїти «Гравітацію» Альфонсо Куарона.

Нумі Рапас завзято приймає естафету від Сандри Буллок: тут вам і відчайдушна героїня у скафандрі, що самотужки протистоїть байдужому, але від того не менш смертоносному космосу; і оманливі «глюки», нехай не такі приємні, як обнадійлива посмішка Джорджа Клуні; і навіть трюк з вогнегасником, що допомагає скоординувати напрямок руху в невагомості.

Після другого епізоду оповідь спускається з небес на Землю, знову ж таки, в якусь явно химерну реальність, де існують чемні роскосмівці, котрі простягають руку допомоги безмежно втомленій астронавтці. Тут же напружений космотрилер поступається місцем трилеру психологічному, та ще й з ухилом в конспірологію, проте ставка робиться не стільки на нагнітання атмосфери, скільки на бажання остаточно заморочити голову глядачу. Комусь такий підхід подобається, комусь — ні, але відмежуватися від початкового неприємного осаду вже не вийде.

Оповідання набуває виразної тягучості, продиратися крізь хитросплетіння сюжетних ліній, діалогів і монтажу, що спантеличує, вкрай важко. Це не означає, що серіал не здатний зацікавити. Навпаки, коли рівень росіянщини помітно знижується, а головна героїня намагається з’ясувати, з якого дива у них тепер синя автівка замість червоної, або чому її донечка більше не розмовляє шведською — це виглядає досить захопливо.

Глобально проєкт пропонує хоч і далеко не новий, але цікавий концепт паралельного всесвіту, щоправда, до реалізації якого виникають питання.

Тут дуже важливо звертати увагу на дрібні деталі, якими щедро розкидаються автори. Впродовж усього хронометражу на екрані можна помітити купу дзеркальних відображень, фігуруватимуть символічні мости, що порівну розділяють кадр, або, наприклад, з’явиться віддзеркалення місцевості в озері. Усі ці натяки та візуальні прийоми сповіщають про двоїсту, амбівалентну природу речей і персонажів.

Звідси ж у сюжеті виринає і славнозвісний кіт Шредінгера, коли водночас можна вважатися і живим, і мертвим (задля дохідливості думки у кадр поміщають реального пухнастика та його нерухоме опудалко). Однак на противагу інтелектуальним іграм зі свідомістю і цікавому тлумаченню загадкових подій творці пропонують такі епізоди, як, наприклад, сьомий, коли ледь не всі 50 хвилин герої марно блукають по засніженій місцевості у пошуках одне одного. Таке в прямому сенсі тупцювання на місці геть не йде на користь.

Нумі Рапас, котра після «Прометея» Рідлі Скотта вже не вперше вирушає у космічну подорож і стикається там з чимось незрозумілим, видає впевнений перфоманс люблячої дружини та матері, що опинилася в незвично лячних для себе умовах. Дивна сюжетна лінія Джонатана Бенкса взагалі здається зайвою, адже викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Роль маленької Еліс виконували близнючки Девіна та Розі Коулман, і обидві дівчинки впорались добре з непростими, як для дитини, ролями.

Буквально тиждень тому ми писали про «Проблему 3 тіл» — ще свіжий у пам’яті амбітний проєкт від Netflix, котрий теж намагався в інтелектуальну фантастику. Там було не все ідеально, але на тлі нетфліксівського шоу «Сузір’я» явно програє. Та й в цілому стріляє собі ж у ногу з огляду на сумнівні рішення.

Disqus Comments Loading...