Недавно ми завершили серію статей про те, як виглядали телефони і смартфони до Apple iPhone (до 2007 року), тому настав час поговорити про розвиток мобільної індустрії після релізу «найкращого смартфона за історію людства». З 2007 року тенденції різко змінилися, деякі виробники відразу адаптувалися та почали копіювати концепцію Apple. Інші ж вперто ігнорували ідею iPhone та збанкрутували. Згадаймо, як рухалися відомі виробники телефонів, які рішення приймали і до чого це призвело.
Французька компанія Alcatel ще до релізу iPhone зазнала стагнації, здавалося, що підрозділ варто закрити, але згодом бренд зумів адаптуватися і почав випускати доступні сенсорні телефони (деякі з QWERTY клавіатурою), а пізніше перейшов на смартфони з Android OS.
Проблеми в компанії йшли не найкращим чином, але спроба повернутися не стало провальною. Довгий час після OT-S853 Alcatel не випускав крутих мультимедійних флагманів, орієнтуючись лише на телефони для дзвінків.
В ранню епоху розквіту Android з iOS чималий попит мали бюджетні QWERTY телефони з Java. Вони добре продавалися серед незаможної молоді, яким так хотілося долучитися до світу соціальних мереж і листування, а грошей на смартфон не було. Пізніше з’явилися доступні Android моделі OT-890 та їх чисельні продовження.
Флагманів Alcatel не пропонував, зате впевнено займав бюджетний сегмент ринку. Під цим брендом випускалися смартфони аж до 2022 року, адже далі конкурувати з піднебесною було неможливо. Дивовижно, що європейський бренд прожив так довго, тримаючись виключно за бюджетну частину ринку.
Багато хто не знає, але Acer випускав смартфони ще 15 років тому, причому досить непогані. Невдалим вийшов хіба що флагман Acer F1, який дав зрозуміти, що резистивні екрани віджили своє. Після кількох Windows Mobile моделей компанія перейшла на Android і це було правильне рішення.
Справи йшли непогано, з’являлися цікаві планшети, інженери дозволяли собі експерименти з процесорами Intel, які заходили досить далеко. Наприклад, у 2015 році вийшов ігровий планшет Acer Predator 8 на Intel Atom x7-Z8700, а останнім пристроєм компанії став (також планшет) Acer Chromebook Tab 10.
Попри вдалий старт Acer програв перегони бюджетних смартфонів іншим виробникам з Китаю. Зовсім скоро в компанії вирішили, що підтримувати мобільний підрозділ нераціонально, тому зупинили подальшу розробку смартфонів.
Тайванський гігант Asus не закинув свій мобільний підрозділ, на відміну від Acer, і досі продовжує випускати смартфони преміального сегмента. Та якими були моделі цього виробника 17 років тому, в рік релізу iPhone?
Ще до появи найпопулярнішого у світі телефону від Apple в Asus були круті Windows Mobile пристрої, а найбільше запам’яталися моделі з комбінованим методом вводу. Наприклад, Asus P525 з компактною клавіатурою та сенсорним екраном був досить універсальним рішенням в часи недосконалих резистивних сенсорів.
Поява iPhone не змінила плани з випуску схожих моделей, але в компанії задумалися над подальшим розвитком лише в сенсорному сегменті. Якщо в 2008 році вийшов Asus P750 (один з найкращих телефонів компанії) як вдале продовження попередників, то в 2009 вже не було таких кнопкових красенів.
Apple дала зрозуміти Asus, що клавіші нікому непотрібні. Тайванський гігант це усвідомив і «заліг на дно» аж на два роки. Інженери не били байдики, а активно працювали весь цей час, тому у 2011 компанія почала випускати нові пристрої (в основному планшети).
Впізнаваний бренд добре продавався, що дозволило потрохи залазити в сегмент смартфонів. Акцент на компактності Zenfone дав шанс завоювати чималу базу фанатів, а ігрові ROG Phone досі манять геймерів. Хоч зараз доля мобільного ринку Asus неймовірно мала, та компанія не збирається здаватися, щорічно випускаючи мінімальну кількість моделей високого класу.
Компанія Blackberry не дуже вірила в успіх iPhone, тому попри вихід моделей Storm (які мали незручний сенсорний екран) канадський бренд випускав класичні моделі, які ще деякий час добре продавалися серед фанатів старої школи, яким нецікаві були всі ці новомодні «Айфони».
Вся суть смартфонів Blackberry зводилася до механічної клавіатури та ділового переписування, а iPhone повністю зламав цю концепцію, доказавши, що людям потрібно протилежне. Масовий споживач з радістю змінив механічні кнопки на величезні сенсорні екрани, а оператори почали продавати дані, а не хвилини.
Це зробило катастрофічно погані продажі смартфонів Blackberry. Спроби перевести їх на сенсорні екрани (серії Storm, Curve) чи комбінацію сенсор + клавіатура (Bold, Torch) не давали позитивних результатів. Оновлена система Blackberry OS 10 дозволила компанії прожити ще кілька років перед повним переходом на Android.
Вдалим пристроєм від Blackberry виявився планшет Blackberry Playbook, який конкурував з Apple iPad 2. Перевагою «ігрової книги» стала операційна система з двома ядрами, що дозволяло запускати Android програми без жодних емуляторів. Попри це компанія не продовжувала серію Playbook, а згодом відмовилася від власної операційної системи.
Здавалося б, Blackberry на OS мав всі шанси відновитися і знову постати серед світових виробників, але плани китайських компаній були іншими. Бренди з піднебесної знищили Blackberry демпінгом цін на свої смартфони, не даючи шансів конкурувати з такими брендами, як Xiaomi, Huawei, Oppo, Vivo, Realme тощо.
Останні спроби компанії у вигляді Blackberry Passport, Key, Keynote, Priv остаточно поховали шанси на існування мобільного підрозділу. З того часу легендарні смартфони Blackberry це лише історія, приємні спогади про часи, коли люди спілкувалися з допомогою електронної пошти, при цьому не споживати сотні гігабайтів трафіку в місяць, як зараз роблять сучасні смартфони з соцмережами.
Фінський гігант надто впевнено себе поводив, дотримуючись старих «вірувань», які існували в компанії десятиліттями. Попри шалений успіх iPhone компанія не спішила переводити рейки на сенсорні екрани чи змінювати операційну систему. Це призвело до вимирання Nokia та перетворення на малоуспішну компанію HMD, яка досі випускає телефони, але в бюджетному сегменті.
Споглядаючи на шалений Apple iPhone, Nokia випускає провальну, жахливу у всьому модель Nokia N96, яка виявилася гіршою за попередника у всьому крім об’єму вбудованої пам’яті. На 16 ГБ накопичувачі закінчувалися переваги, адже власники нового флагмана отримали гіршу автономність, слабшу камеру, неякісний корпус та стагнацію в плані швидкодії процесора.
Крім N96 фіни випускали багато кнопкових Symbian смартфонів і класичних телефонів на базі Series 40. Nokia N82, N79, N86, E72 – вони мали розкішний функціонал, значно кращий, як в iPhone того часу, але виглядали застарілими вже на момент релізу.
Люди не хотіли дивитися у 2.4-дюймові екрани, граючи в Java ігри та користуючись Opera Mini. Перший iPhone встановив нові стандарти і пояснив, що майбутнє лише за сенсорними смартфонами з потужними процесорами, які дозволяють працювати з вебдодатками, як на комп’ютері.
Сенсорних моделей було небагато, й то вони лише дражнили своїх власників. Умовний Nokia 5800 дуже добре продавався, але досі вважається еталоном того, як не варто робити сенсорні смартфони.
Нічний жах під назвою Symbian 9.4 довго мучив своїх власників, аж до появи розкішної, без перебільшення, Symbian Anna (потім Belle). Nokia знадобилося надто багато часу, щоб довести до ладу цю операційну систему, але було вже пізно. Android та iOS захопили занадто багато ринку, а технологічні обмеження Symbian (без підтримки багатоядерних процесорів) змусили відмовитися від неї.
Так само компанія не зуміла довести до ладу систему MeeGo в смартфоні N9. Ця модель випередила свій час, адже тоді графічний інтерфейс Android після N9 здавався справжнім аматорськими сміттям, зібраним на коліні за три дні. Система справді виглядала розкішно, але відсутність ПЗ третіх сторін поховала цю чудову розробку.
Справи на фронті Windows Phone також йшли не найкраще, а все через дешеві Android смартфони. Китай активно спонсорував свої національні бренди, буквально знищуючи європейських, американських і японських виробників. А що ще потрібно? Google дає безкоштовну операційну систему, а уряд виділяє гроші.
Завдяки простоті розробки, низькій вартості та величезним інвестиціям Google Android смартфони витіснили Windows Phone. Попри це Nokia мала декілька моделей на OS Android з модифікованими оболонками. Якби не угода з Microsoft, фінська компанія могла б ще деякий час активно змагатися за покупців, але не сталося.
В Microsoft зрозуміли, що це була погана покупка, тому продали Nokia компанії HMD, а та своєю чергою почала відроджувати ім’я великого бренду. Після 2016 року справи йшли непогано: Nokia 6 отримав якість збірки вищу, як в найкращих флагманів того часу, Nokia 3 добре продавався в бюджетному сегменті, а Nokia 8 Sirocco отримав заслужену повагу серед любителів преміум смартфонів.
Попри це, вже згаданий демпінг цін китайських виробників ніяк не сприяв відновленню Nokia. Більш доступні смартфони витіснили Nokia, не зважаючи на тривалі оновлення, регулярні патчі безпеки, чисту систему та всі інші переваги, які намагалися просувати маркетологи HMD.
Наразі компанія все ще тримається і є останнім європейським виробником смартфонів. Сумно лише те, що HMD більше не використовує бренд Nokia (лише для кнопкових телефонів), хоча й випускає бюджетні моделі на Android.
Історія Nokia показує, що не можна ігнорувати, здавалося б, непомітні загрози. У 2007 році iPhone не виглядав проблемою для світового лідера ринку. Невміння вчасно адаптуватися призвело до того, що тепер могутній мастодонт технологій на межі виживання.
Після релізу iPhone справи в HTC йшли чудово, адже їх смартфони мали ту ж саму концепцію (великий екран, мінімум кнопок, простий інтерфейс), що й в Apple, але пропонували більше функцій для бізнесу. Windows Mobile смартфони HTC були найкращими у своєму роді, залишаючи далеко позаду Samsung, Sony Ericsson, Toshiba, Mitac, Asus, Acer.
Легендарний HTC HD 2 став першим масовим смартфоном з екраном 4.3 дюймів (в iPhone 3GS 3.5 дюймів), а також дозволяв працювати з двома операційними системами (Android + Windows Mobile). Цей був той час, коли смартфони на OS Android в США вважалися престижними, а не ганебними, адже HTC був синонімом якості та технологій.
Хоч найкращі моделі HTC продавалися в десяти разів гірше за Apple iPhone, та цього було достатньо для стабільного зростання компанії. Тайванський бренд зайняв свою нішу на ринку і купався в грошах попри наявність конкурентів з Кореї і Японії.
Якщо компанія Apple лише допомогла HTC отримати популярність, то китайські виробники остаточно вирішили долю бренду дружнього тайванського народу. Компанії, які вилізали наче з під землі пропонували небачене співвідношення параметрів до вартості, тому флагмани HTC вже не виглядали раціональною покупкою.
Після вдалих моделей HTC M7 (з розкішною 4 МП камерою, яка поставить на коліна сучасні бюджетки), M8, M9 справи пішли вниз, адже саме тоді почалося масове зростання виробників з піднебесної. Навіщо платити за HTC, коли є Xiaomi?
Кілька років боротьби та економічна війна проти Китаю була програна, а лідер технологій, найкращий виробник «ділових» смартфонів HTC став вигнанцем, забутим брендом, який буквально нікому більше не потрібен.
Попри своє вимирання, HTC залишив великий слід в історії мобільних технологій, як бренд, який вчасно зрозумів принцип «правильного смартфона» для народу, залишивши десятки крутих моделей (Diamond, Touch, Dream, HD2, Hero, Nexus One, Legend, Desire, Gratia, Wildfire, Sensation, EVO 3D, M7). Та виграти війну проти держави з найбільшою економікою у світі в нього не було шансів.
Корейський виробник працював на всіх фронтах, одночасно випускаючи кнопкові моделі (особливо багато було розкладачок) та вкладав багато ресурсів в просування сенсорних телефонів. Більшість з них мали пропрієтарну прошивку з віртуальною машиною Java, але згодом з’явилися перші успішні смартфони, такі як LG KS20.
Маркетологи добре зрозуміли серйозність загрози iPhone, але інженери поки не мали чим протистояти найкращому смартфону в історії. Проблемою Apple була висока вартість їх пристроїв, тому LG (разом з Samsung) взялися за розробку бюджетних телефонів з якомога більшими сенсорними екранами.
Це було правильне рішення, яке вперше познайомило мільйони користувачів з сенсором. Більшість тих телефонів були повільними, мали резистивний екран, яким було незручно користуватися, але це не заважало їх продаватися. Людям надоїли кнопкові телефони, тому з 2008 року на світ з’явилося багато моделей, на кшталт LG GD510.
З появою Android (з Windows Phone співпраця була короткою) справи в LG пішли вгору. Безплатна операційна система з легким для написання програмним забезпеченням дозволила LG стати передовим виробником. Флагманські моделі Optimus добряче заважали продажам Samsung серії Galaxy S, хоча люди все ще стояли в кілометрових чергах за Apple iPhone.
Далі історія майже повністю повторює HTC – великий Китай поглинає всіх. Смартфони LG були зовсім непоганими і вироблялися донедавна, але щось не дозволило їм вдало конкурувати. А якщо точніше, то отримувати прибутки. Дешевші бренди китайського походження витіснили LG на внутрішній ринок.
Їх пристрої продавалися аж до 2022 року, але не в Україні, тому багато хто вважав LG вже давним-давно мертвою компанією в мобільному сегменті.
Американська компанія хоч і не дожила до наших часів (її купила Lenovo), але довгий час впевнено забирала чималу частину ринку в Apple, особливо це відчувалося на батьківщині обох брендів. Після релізу Apple iPhone інженери Motorola довго не могли визначитися з напрямком розвитку.
З 2007 року вийшло чимало цікавих смартфонів Motorola на базі Linux. Вони не стали хітами продажу, не маючи шансів посунути Windows Mobile чи Symbian, але стали важливою опорою та досвідом, що згодилося під час переходу на Android OS через два роки.
Крім сенсорних Linux моделей на кшталт A1800, A1210, був й кнопковий флагман ZN5 з топовою камерою Kodak. Всі вони мали великий потенціал, особливо для технічно просунутих користувачів, але відсутність достатньої кількості доступного софту зупиняло типових покупців.
Крім цього були спроби зайти в сегмент Symbian зі слайдерами Motorola RIZR Z8 і Z10. Попри наявність різних смартфонів найкраще продалися саме іміджеві телефони з тонким металевим корпусом, особливо розкладачки. Така схема могла працювати, але не довго, адже все більше людей хотіли iPhone, або щось, схоже на нього.
2008 рік був складним для Motorola, але з появою OS Android справи кардинально змінилися. Відкрита та повністю безкоштовна система з величезними дотаціями з боку Google дала змогу відновити свої позиції на ринку мобільних телефонів.
Реліз Motorola MILESTONE у 2009 році дав надію, яку маркетологи разом з інженерами зуміли реалізувати. Смартфони серії DROID були нафаршировані за останнім словом техніки. Надпотужні флагмани зуміли забрати частину потенційних покупців Apple, адже тоді iPhone ще могли ставити на коліна поголовно всіх виробників, як роблять зараз.
Motorola дозволяла собі експериментувати з форм-факторами, випускаючи бокові слайдери чи класичні моноблоки (без OS) з QWERTY клавіатурами, але останніх було все менше. Справи йшли відмінно, Motorola розбирали як гарячі пиріжки, але не було продовження легендарної RAZR V3, яке вийшло аж в 2019 році.
Крім смартфонів виходили круті планшети XOOM, годинники Moto 360 (піонери в області розумних годинників). Звісно, багато змінилося після покупки Motorola компанією Lenovo 10 років тому, але стратегія розвитку для цього бренду залишилася незмінною.
Сумно, що більше немає продовження серії смартфонів з акриловим покриттям дисплея (Droid Turbo 2), які неможливо розбити, кинувши пристрій з 10 поверху до бетону. Недоліком було лише те, що покриття легко дряпалося в повсякденному використанні.
Motorola й далі продовжує випускати виключно «чисті» Android смартфони без фірмових оболонок з рекламою чи непотрібним софтом. На ITC регулярно виходять нові огляди, а самі телефони можна знайти ледь не в кожному магазині.
Наразі Motorola одні з найкращих смартфонів в бюджетній і середній цінових категоріях, хоча змагатися за покупця з дорогими флагманами Samsung та Apple їм важко.
Величезний досвід розробки та правильний підхід, швидка адаптація під нові реалії ринку дозволили Motorola не лише втриматися на ногах після релізу iPhone, а й пережити навалу конкурентів. Звісно, тепер це також «чистокровний китаєць», але він хоча б шанує традиції Google, залишаючи систему майже в незайманому вигляді.
Хоч загальні підсумки підбивати ще рано, адже в цій частині розглянули далеко не всі бренди, та все можна зробити проміжні висновки. Світові компанії йшли різними шляхами, але всіх їх об’єднав страх перед неминучими змінами, які приніс Apple iPhone.
Ті, хто відповідальніше ставився но нових стандартів зумів вижити, адаптувався і тепер бореться з новими викликами, а інші просто залишили своє ім’я в анналах історії чи намагаються вижити з останніх сил в цьому світі неймовірної конкуренції.
В наступній частині завершуємо епохальну серію статей про світ до і після Apple iPhone. Наступного тижня зазирнемо в історію Samsung, Sony Ericsson, Phillips, Panasonic, Palm та HP. Має бути цікаво, адже саме з Palm Pre надихалися такі компанії, як Google та Apple, реалізувавши керування жестами.
Samsung використав хитру стратегію, бігаючи за всіма зайцями одночасно, а японська компанія Sony вперто відмовлялася приймати нові стандарти, як Nokia, через що поплатилася вражаючими втратами долі на ринку.
*Зображення телефонів взяті з Gsmarena.
Сподобалася стаття? Тоді обов’язково перегляньте серію матеріалів про телефони і смартфони до Apple iPhone. Об’єм величезний, тому розбили на декілька випусків, починаючи з 2000-го року.
Світ мобільних технологій до Apple iPhone: найкращі телефони 2000-2001 років
Світ мобільних технологій до Apple iPhone: найкращі телефони 2002-2003 років
Світ мобільних технологій до Apple iPhone: найкращі телефони 2004 року
Світ мобільних технологій до Apple iPhone: найкращі телефони 2005 року (Частина 1)
Світ мобільних технологій до Apple iPhone: найкращі телефони 2005 року (Частина 2)
Світ мобільних технологій до Apple iPhone: найкращі телефони 2006 року