Читацькі дописи
IT Community

Фінали серії ігор S.T.A.L.K.E.R. завжди змушували гравців замислитися над подіями та виборами героїв. S.T.A.L.K.E.R. 2 не є винятком. Запрошую обговорити всі можливі фінали гри, їхні значення, моральні дилеми та питання, які вони ставлять перед нами – гравцями. Від ізоляції Зони до глобального хаосу — обирайте, що є ближче саме вам.

УВАГА! С-П-О-Й-Л-Е-Р-И.

Фінал Стрільця: «Вона ніколи не буде вільною»

Головний герой «Тіней Чорнобиля» і всієї оригінальної трилогії приймає рішення ізолювати Зону від зовнішнього світу, «закриваючи» її раз і назавжди.

Ізоляція Зони — це спроба врятувати і захистити світ. Стрілець прагне убезпечити людство від небезпек, які несе Зона. І захистити її від людства. Це рішення зупиняє хаос, але позбавляє свободи всіх у Зоні.

Зона відчуження залишається загадкою. Вона стає символом недосяжності. Вона нагадує, що не все на світі варто намагатися підкорювати або вивчати.

Але чи правильно вирішувати за всіх, навіть маючи благі наміри? Ізоляція захищає чи позбавляє можливості розвитку? Це означає, що Зона «зжере» всіх сталкерів і залишаться тільки аномалії та мутанти, які будуть наступні на черзі?

Як на мене, дуже правильна, сталкерська кінцівка: суміш тріумфу і меланхолії. Гравець відчуває гордість за Стрілця, але водночас розуміє, що це рішення породжує нові питання.

Фінал Скіфа… чи Фауста?: «Проєкт Y»

Зона починає розростатися за межі своїх кордонів, створюючи нові «зони» по всьому світу. Не факт, що й мутантів, бо частина з них – «породження»  проєктів науковців на території оригінальної Зони.

Наслідки необдуманого прогресу: цей фінал показує, як люди не можуть зупинитися перед новими відкриттями, навіть якщо це небезпечно для світу. Це схоже на відкриття скриньки Пандори.

Фінал повинен створювати відчуття страху та невизначеності. Гравець розуміє, що ця катастрофа охопить весь світ і її вже не спинити. Який мотив рухає Скіфом? Це його власне бажання чи вплив когось іншого?

І один з найбільших сюжетних твістів: це мімікрія Фауста в образі доктора Кайманова у кат-сцені цього варіанту фіналу. Чи він завжди був ним? Чи це алегорія на близькість ідей людини-контролера (не смійтеся!) і вченого-невдахи? Скоріше це.

Фінал Шрама: «Завтра ніколи не настане»

Це, мабуть, найтрагічніша та найпоетичніша кінцівка гри S.T.A.L.K.E.R. 2. Така собі втеча від буремного світу. Люди відмовляються від індивідуальності заради обіцянки абсолютного миру і спокою.

Та світ для живих, а не ця «вічна весна» біля сталкерської ватри… «Моноліт» – це фальшива обіцянка. Зомбі уві сні і наяву.

Яким і був найманець, який міг пережити будь-який аномальний Викид. Але це нещадно «забирало» його здоров’я. Ментальне. Він мусив жити в ілюзії і… просто хотів подарувати іншим те, що вважав за щастя!

Фінал вартує права на життя, заради тільки одного вірша від невизнаного поета-найманця! Нотка поезії, яка грає на струнах душі, створюючи щемке відчуття безвиході і смутку:

«Ні темряви, ні смерті не існує,
стоїш на березі самотнім моряком.
І я із тих, хто вигріба тенета,
коли іде безсмертя косяком…»

Фінал Варти: «Чудесний світ новий!»

Полковник Коршунов скидає пута екзо-скелета і жертвуючи собою, входить у капсулу С-Свідомості та підкорює Зону, використовуючи її для встановлення тотального контролю над світом. Одночасно з мінімізацією аномальної активності по периметру території.

В цілому, за основним сюжетом нам показують Коршунова як людину честі, яка йде напролом за своїх, і заради своїх принципів піде до кінця. Але його лялькарі завжди в тіні. Майже. Загадкова пані Агата, як той G-Man обіцяє і  маніпуляює гравцем не гірше Моноліту. Та за все треба платити.

Ціна прогресу – це знищення свободи в ім’я порядку. Сама Зона стає інструментом диктатури. Чи виправданий контроль, якщо він зупиняє хаос? Big brother is watching you, stalker!

Уважний сталкер скаже мені: «Друже, чекай! Цей фінал дуже перегукується з рішенням Стрільця» «Так», – скажу я! Просто саме в цих двох кінцівках відчувається ультимативний стиль нав’язування своєї волі. Хоча і Шрам, і Скіф роблять те ж саме, просто більш «м’яко» в очах гравця.

Сам фінал про перемогу розуму над анархічною вольницею, але з гірким присмаком авторитаризму. Але з ключами від нової квартири.

Висновки

Мій перший фінал – це вибір Стрільця як єдиного кандидата на рятівника Зони. Він це й зробив у непритаманний йому спосіб. Адже це нагадує нам про ту кінцівку «Тіней Чорнобиля», де протагоніст приєднується до С-Свідомості в одному з двох вірних фіналів. Тож, він просто закрив гештальт після багатьох років?

Але канонічним є той, де він знищує решту капсул проєкту вчених і бачить Світлу Зону, яка є теж ілюзією. Він це зрозумів, а от Шрам – ні. Тому фінал найманця такий геть дивний, але враховуючи бекграунд персонажа, ця ментальна «попайка» не безпідставна. Адже це вже не Шрам, а Маршал…

Такі ж питання виникають і до Фауста з Доктором: хто є хто? Цей горе-проповідник одразу не викликає емпатії у гравця при першій зустріч. Це ж просто фанатик перед своєю паствою і все. І т.з. кінцівка Скіфа – це справа рук Фауста. Його мрія, його прагнення.

Свого досягнув, врешті-решт, і бравий вояка Коршунов зі своїми загадковими покровителями з Великої землі. Повний контроль над усім.

А ось у Скіфа – його кінцева ціль буквально в руках. Він прийшов не за романтичним покликом у Зону, йому потрібна нерухомість. Сталкер і при цьому розумний! І він її отримає. Якось це по-людськи. Це приземлено, егоїстично, але при цьому правдиво.

Далі буде?

Як відомо, гра S.T.A.L.K.E.R. 2 вже давно окупилася, у планах два DLC. Вони мають прибрати «туман» на карті і відкрити нам закриті на даний момент локації.

Це точно буде розширена локація «Генератори», бо на ній є сховки хабарів на мапі, але в ході сюжету нам до них зась. А сталкер без хабара — це зовсім не по-сталкерськи. Крім того, гравці чекають на легендарні локації: Лиманськ та безпосередньо ЧАЕС.

Хотілося б, щоб GSC пролили трохи світла на сюжетні питання, яких назбиралось багатенько І, можливо, натякнули на канонічну кінцівку основної гри.

Чи можливо взагалі «перевернули стіл» і додали, наприклад, ще одну або дві! Як Вам потенційні фінали за Дегтярьова чи Ріхтера? Чи вони в свою чергу є частиною рішень Стрільця та Скіфа у їх кінцівках? Діліться думками в коментарях!

Що почитати на дозвіллі?

💡 З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЬ: Верніть мені мій 2007 рік: збираємо «ПК мрії» та ностальгуємо разом

🎮 Початок сталкерського шляху: «Що в імені твоєму «S.T.A.L.K.E.R.»?

🎮 ПЕРША ЧАСТИНА: «Тарковський, Стругацькі і Зона: Таємниці створення культового S.T.A.L.K.E.R.»

🎮 ДРУГА ЧАСТИНА: S.T.A.L.K.E.R. — ностальгічна історія перенесень

🎮 ТРЕТЯ ЧАСТИНА: Занурюємось у дух 2007 року: S.T.A.L.K.E.R. на рівні «Майстер»

Голосування №1

Голосування №2