«Що в імені твоєму «S.T.A.L.K.E.R.»?

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.

Особисто для мене це справжня машина часу у такий для багатьох бажаний – 2007-ий рік. Є таке гарне слово «timeless», це про нашу культову серію ігор, яка закарбувалась геймерам і пройшла перевірку часом. Кажемо нашу? Так, бо українська. Слова «українська» та «якісна» поставити в одному реченні? Так, але не забудьте додати в нього ще слово «GSC» для повноти картини. Ця студія випустила одну з перших українських відеоігор, широко відомих за кордоном – «Козаки». Та чи був відчутним козацький драйв у довгобуді «S.T.A.L.K.E.R.», який побачив світ у березні 2007 року?

«ПЕРШИЙ — ОЗНАЧАЄ КРАЩИЙ!»

За часів давніх богів, воєвод та царів звістка про вихід «S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl», або як тоді його глузливо називали Ждалкера (бо чекали його, дійсно, бага-а-а-то років), наздогнала мене вдома, коли я тримав свіженький квітневий номер, популярного тоді, комп’ютерного журналу «Ігроманія», де сама обкладинка буквально на весь геймерський світ кричала про цю епохальну подію.

Шість років очікування пролетіли швидко: від косплею «Зоряної брами» і шутера в джунглях Південної Америки на фоні замків древніх Майя до неї… гри мрії! Хто такі брати Стругацькі, що таке Зона і що таке Виконавець бажань мало кого тоді цікавило, тож багаточисельні референси та оммажі відходили на другий план. Але при проходженні вдруге чи втретє, гра відкривалась зовсім з іншого боку. Це майже як переглядати весь «Кіновсесвіт Marvel» наново, будучи, як кажуть, «в матеріалі».

Проте саме перший запуск після інсталювання, закарбовується на все життя: красивий CGI-ролик зі скримером та «вогняною» блискавкою демонструє картинку, як би зараз напевно мав виглядати «S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl». Справді, дуже непогано. А яка деталізація курча? 🙂

Коротке інтро, а далі лігво місцевого лихваря Сидоровича, часткова амнезія та світ, що здавався таким відкритим… до моменту як ти підійшов до паркану з колючого дроту і вперся в нього. Але, о Боже мій, який був саунд у грі. Цей довбаний іржавий дріт, що його колише чорнобильський вітер, інфернальне завивання місцевих собак і глухі постріли десь в далині. А потом тріск вогнища в таборі сталкерів, байки та анекдоти і гра на гітарі. Все це здобрене фонової насолодою для вух у жанрі: дарк-ембіент, нойз, дроун, індастріал та арт-рок.

Це все було наче кіно, і картинка також не давала «задню». Індустріальні пейзажі і по сьогодні виглядають цікаво, естетика пізніх 80-х і далі аж до початку «нульових» була впізнавана для гравців колишнього СРСР і, можливо, викликала певні ностальгічні відчуття. Хоча тут, безумовно, шана дизайнерам в першу чергу. Фотореалістичність Зони мала місце в грі, бо розробники витратили кілометри цифрової «плівки», приїжджаючи до Чорнобильської Зони Відчуження і фотографуючи майже кожен камінчик під ногами. Це створювало атмосферу… гнітючу атмосферу безвиході, небезпеки та «вічної осені». І це комплімент.

І вінчає це… штучний інтелект. Рушій X-Ray Engine використовує технологію «A-life», яка буквально вдихає життя в Зону. Або намагається імітувати це. Зрештою, ти готовий прийняти правила гри і повірити, що світ Зони функціонує сам собою… і без твого втручання. Часто GSC критикують за вагончик обіцянок в анонсах та трейлерах, що не були реалізовані. Але як показали приквел та сиквел, все ж більшу половину з наобіцяного ми отримали. Три роки, все згідно народного фольклору.

З приводу жанрової приналежності, що ми отримали на виході, шутер від третьої особи чи рольову гру? Я за другий варіант. Бо запускаючи гри, ти стаєш мандрівником та першовідкривачем в світі Зони, де найбільшу небезпеку несуть не моторошні аномалії, зловісні мутанти чи смертельні дози радіації, а інші сталкери! Але, не будемо кривити душею, взаємодії з NPC не так багато, як хотілося би. А про фантасмагоричну обіцянку GSC, що гру може пройти швидше за вас який-небудь сталкер, котрого ви зустріли на своєму шляху, годі й казати. Фантастика!

В «золотий» для геймерів рік кількість ігрових хітів перевищувала всі можливі очікування. Революційний Crysis, гейм-ченджер жанру коридорних шутерів Call of Duty 4: Modern Warfare, стильний Bioshock, фантастичний «Відьмак», другий епізод Half-Life-2 в «помаранчевому боксі» разом із Team Fortress та Portal, надзвичайний Mass Effect і т.д. Чи були шанси в української гри стати частиною зоряної плеяди цих шедеврів? На папері перед релізом, як здавалося, ні, а в серцях геймерів після – так.

«ДВІЧІ В ОДНУ РІЧКУ НЕ ВВІЙДЕШ»

Хоча, перефразовуючи, то скоріше в болото. Там і стартує приквел оригінальної гри під назвою «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте небо». Добре, на старті це була най-найзабагованіша та «глючна» частина з всієї серії. Олдфаги згадають ще й таку штуку як StarForce. Боротьба з піратством, так. Вибачте, за злий жарт, але вже тоді видавці намагалися «закрити небо» для України.

Але, відкинувши технічні недосконалості, що ми отримали через рік очікування? Суб’єктивно, найкрасивішу картинку за всю трилогію. Зі свого фірмового рушія студія GSC витискали максимум, але системні вимоги також «підросли». Тут вже потрібні не популярні тоді Core 2 Duo, а давайте одразу краще Core 2 Quad у зв’язці з 8800 GTX. Паралельно покращенню картинки з’явилася система модернізації зброї та амуніції, цього дуже не вистачало в першій частині. В нас же тут рольова гра, пам’ятаєте? До речі, геймплей також зазнав змін шляхом додавання «війни угруповань», це цікаво на перших етапах гри, а потім це просто «часовбивця». «A-life» став розумнішим: вороги більше не косплеять штурмовиків із Зоряних Війн, вміло цілять гранатами, ховаються в укриттях, а мутанти навчилися нападати зненацька і мігрувати по локаціям різними маршрутами.

Окремою темою є артефакти і аномалії. В першій частині, вони «валялися» буквально під ногами біля чи в самих аномаліях, полювання на них було скоріше формальністю. Тут же ми отримаємо свій перший, старенький детектор, яким і будемо шукати артефакти в небезпечних аномальних утвореннях. Але це не буде марним: властивості артефактів корисні та й подібна діяльність економічно підтримує нас на плаву. Бо з можливістю апгрейдів екіпірування грошей потрібно чимало. Сама система реалізована накшталт того, що ви вже точно десь бачили, якщо хоч раз грали в будь-яку RPG. Проте попотіти доведеться і тут, хочеш встановити підствольник на АК-74 чи підвищити точність мисливської ружбайки – шукай флешки.

Сюжет тут доволі умовний, проте не без цікавих деталей щодо долі ключових персонажів серії. Гра закінчується там, де вже через пару годин розпочнеться «S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl». Більшість другорядних завдань – це квести із серії «війни угруповань», де на спірній локації потрібно встановити шальки терезів на користь тої чи іншої фракції. Проблема гри в її дуже насиченому екшенові, тут його дуже багато, аж занадто. Забудьте про розмірені походеньки як в першій частині. Але «екскурсії» Лиманськом і Рудим Лісом вам точно запам’ятаються та подарують море емоцій.

Улюблена зброя – снайперська гвинтівка «Гвинтар-ВС».

Найкорисніший артефакт – «Компас».

Найцікавіший персонаж другого плану – Лісник.

«PRIPYAT CALLING!»

Поставити крапку (чи багатокрапку?) в історії була покликана третя частина – «S.T.A.L.K.E.R.: Call of Pripyat». Як фінал дивовижної, інтригуючої та небезпечної подорожі стежками Зони… мені вона переважно сподобалася. Саме сюжет захотіли поставити на чолі гри цього разу. Графіка стала трішки простішою, бо нові локації стали гігантськими, проте не безлюдними чи пустими. Другорядні квести – це те, чим можуть пишатися творці. Так, їх стало менше, бо прибрали рудиментарні «принеси-знайди», але їх якісна складова виросла. Вони цікаві, нелінійні, часто з досить непередбачуваними сюжетними твістами і можливістю вибору варіантів їх закінчення. Вперше в серії, за старанність у проходженні гри, розробники додали систему досягнень, що привносять в життя гравців бонуси (наприклад, аптечки, протирадіаційні препарати, бинти чи патрони у власному ящику на знак вдячності від сталкерів).

Вперше нас зустрів не CGI-ролик, а слайдовий показ, де головного героя, майора СБУ Дегтярьова, із АК-74У, парою «ріжків» до нього і кількаденним провіантом відправляють розбиратися з провалом спецоперації «Фарватер». За атмосферою гра нагадала більше першу частину, ніж другу. Екшеном тяготіла до другої. А так звана «імітація життя» найкраща саме тут. Дошліфували, як і багато інших речей. І це дає приємний гейм-експірієнс. Багатоваріативність проходження прямо впливає на кінцівку гри, де на стилізованих слайдах дізнаємось про майбутнє подій в Зоні та долю персонажів. Гравці з калькулятором наперевіс підрахували, що можливо отримати 294.912 варіантів фіналу. У «Тіні Чорнобиля»: 5 «неправдивих» та 2 канонічних кінцівки, а «Чисте Небо» пропонує одну єдину.

Побутує думка, що третій «Сталкер» – це та гра, яку ми мали побачити навесні 2007 року, проте я з нею не згоден. Це проблема вже ваших очікувань і, безумовно, довготи язика піар-служби студії GSC, котра інколи не те щоб набріхувала, але обіцяла якісь фантастичні речі, котрі не були реалізовані з «поважних» чи не дуже причин. Та ця суперечка «очікування/реальність» не є новою ні в рамках серії, ні поза нею. Вона вічна.

Улюблена зброя – «Прибій» (покращена версія снайперського «Гвинтар-ВС»).

Найкорисніший артефакт – «Серце Оази».

Найцікавіший персонаж другого плану – Ной.

ЩО БУДЕ ДАЛІ?

Питання з відкритим фіналом. Хтось вже чекає-не дочекається на вихід «S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl», а хтось навпаки різко негативно сприймає ідею продовження і, подивившись трейлер, переконується в цьому ще раз. Є й такі, хто готуючись до релізу гри апгрейдить своє «залізо» і потирає руки, не хвилюючись про високі системні вимоги. Комусь все одно, і він пройде гру «на Ютубі» віддалено. Когось гра «наздожене» після пари років з дня свого релізу на якому-небудь розпродажу. Будуть такі, що закричать: «Єресь!» і знову підуть інсталювати улюблену трилогію, і ностальгічна сльоза скупо покотиться по загрубілій від часу щоці, бо перед ними буде найкраща гра світі… Але всім їм можна буде сказати ОДНЕ:

Новорічні космознижки до -50% від Click.ua на широкий асортимент техніки - від стильних гаджетів до потужних геймерських комп'ютерів! 🎮📱
Забезпечте собі та близьким подарунки за вигідними цінами.
Акція триває з 2.12.2023 по 4.01.2024.

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.