Читацькі дописи
IT Community

Важливо: під час написання цього огляду на Marvel Rivals в китайські кишені не потрапило ні копійчини. 

Порівняння з Overwatch

Пропоную почати цей огляд з погляду на велетенського китайського слона у кімнаті. NetEase Games довго працювали з Блізами над Overwatch для китайського ринку. Що я можу сказати… «Воно таки дає ся чути».

Marvel Rivals видалася еталонною підробкою зробленою десь у підвалах дядечка Лао. Стилістика, дизайн інтерфейсу, анімації, сплешарти, та ключові моменти «катки» повертають мене до шкільних днів, коли на контрольній я сідав за одну парту з зубрилкою.

Якщо зажмуритись, то у темній кімнаті різницю дійсно не помітити. Але якщо розгледіти трішки детальніше — східний шарм починає тріщати по швам.

Дизайн персонажів

На перший погляд, Marvel Rivals дає фори більшості сучасних ігорів. Несамовити панянки та «помпезні мужчинки» завітали на мою PS5, наче прямісінько зі сторінок коміксів (а деякі навіть з rule 34 версій). 

Правда творці надихалися лінійкою Ultimate, але і з цим можна жити. Проте, особисто для мене, дизайн персонажів у Marvel Rivals скоріше мінус ніж плюс.  В коміксах герої можуть виглядати як завгодно. У багатокористувацькому hero-shooter  — ні. 

Трейсер, Мерсі, та Фара також породили чимало фанфіків. Але їх дизайн підтримує роль, яку вони відіграють у команді. Реагувати на них (в кого стріляти першою, а не те, що ви подумали) можна навіть побачивши краєм ока їх силует.

Райнхарт, Роадхог, та Джанкрат розповідають яскраві історії у своєму дизайні. Я знаю, що отой великий зі щитом, то танк. А одноногий підгорілок, напевне, жбурне у мене бомбою для СС. 

А от дивлячись на Грозу та Хеллу я не розумію хто з них сапорт, а хто дамагер. Логан та Магнето однакової комплекції, але танк з них тільки майстер магнетизму. Я б, до речі, зробив навпаки.

Монетизація

На перший погляд, монетизація у грі прямо таки еталон. Нічого крім косметики за дзвінку монету не купиш. Грай собі безкоштовно, та горя не знай. Але і тут у мене велетенське але.

Розробники прекрасно розуміють свою аудиторію. Вони знають, що коли школяр таки відкладав достатньо грошей на скін зі сніданків – він гратиме виключно цим героєм. І сама гра, ігроладно, розрахована власне на це.  

Балансу просто не існує. Грай ким хочеш та як хочеш. Зараз це значний плюс гри. Але, рано чи пізно, кожен багатокористувацький проект поринає у безодню МЕТА. Ні, не ту, що без ніг і від людоящура. 

Певні герої та комбінації працюватимуть значно краще в ранговому режимі. Тому і школярам з новим скіном, і команді, яка розвалюється через невірний пік я бажаю гнучкості та міцного ментального здоровлячка.

А в розробників я щиро прошу – робіть свої ігри за гроші. Ми всі від того тільки виграємо. 

Геймплей

Заради справедливості, не можу не відзначити що перші кілька годин мені було дійсно весело грати новою іграшкою.  Але какофонія з героїв та здібностей зробила своє – мені досить швидко набридло відчувати себе Крісом Таккером з Години Пік.

В коміксах просто надто багато героїв, які й літати вміють, і жбурлятися чимось яскравим, і лупцюють боляче. Змішати їх усіх в купу така собі ідея.

Я б радше хотів менший список героїв, але з більш збалансованими вміннями. Коли Пенні Паркер закидала точку своєю нано павутиною, Грут створив стінку, Шторм десь крутиться в смерчі, а Старк жбурляє ульту — на екрані не видно нічого крім яскравих вогників. Від слова зовсім. Це значно гірше навіть за полуничне желе у сучасних шутерах. Разів так в сорок. 

А ще у літаючих героїв проблеми з прицілюванням. В них наче якийсь невидимий конус, який забороняє дивитись рівно вниз. 

Граючи за Шторм я досить довго пʼялився на Халка, який наче намагався заглянути богині грому під спідницю. Ні він мене не дістає, ні я його. На цьому моменті мій вихідний з Marvel Rivals закінчився. 

Якщо вам сподобалась ця стаття, можливо, вас зацікавлять попередні дописи на ігрову тематику:

• РЕТРОспектива: Чи варта уваги «Vampire: The Masquerade – Bloodlines» в 2024-2025?
• Що не так з сучасними іграми у відкритому світі?
• ТОП ігор за 10 років (2014-2024) за версією The Game Awards
• Погляд на відеоігри через призму психоаналізу
• Ігрова індустрія Шредінгера: Живем чи доживаєм?
• Прадавні ігрові режими та механіки, які ми зобовʼязані воскресити