
Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Коли у 2007 році S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля вийшла у світ, вона одразу стала культовою. Але GSC Game World вирішили не зупинятися. Через рік, у 2008-му, з’явилася «Сталкер: Чисте Небо» – приквел, який мав показати як «ми дійшли до життя такого». Ми поринули у таємничий світ Зони, побачили нові ігрові механіки та розкішний графічний level-up. Це найкрасивіша частина трилогії… та чи найкраща?
Зміст
Через «Болота» до зірок
Рішення зробити приквел не було випадковим. Команда хотіла показати, як Зона стала такою як в «Тіні Чорнобиля». Розробники прагнули додати більше контексту: розкрити мотивацію Стрільця, показати, як відбувалися катастрофічні викиди, і пояснити природу конфліктів між ігровими фракціями.
Для «Чистого Неба» розробники вдосконалили свій власний рушій X-Ray Engine. Оновлення до версії 1.5 включало підтримку DirectX 10, що дозволило реалізувати:
- Динамічне освітлення та м’які тіні.
- Водні відображення, які виглядали як у фільмах.
- Реалістичну систему дощу й погодних умов, де кожна крапля дощу мала фізичну поведінку.
Однією з головних новинок стала система динамічних війн між фракціями і можливість стати на їх бік. Крім, ренегатів («болотний» підвид бандитів), монолітівців та військових. В їх лави вступити було не можна.
Розробники вирішили, що стартовий рівень гри має демонструвати всі нові механіки. Так і народилися Болота – величезна, атмосферна локація, наповнена аномаліями, ворогами і фракціями. Цей рівень став візитівкою гри на рівні з Рудим лісом та містом Лиманськ.





Коли «Чисте Небо» пішла «на золото», її реліз був супроводжений критикою через численні баги. Однак GSC Game World швидко випустили серію патчів, які зробили гру більш стабільною. Вже на патчі 1.6 (листопад 2008) гру стало можливими пройти без проблем.
Проблеми зі Старфорсом
Однією з найбільших технічних проблем при випуску гри була система захисту StarForce, яка була впроваджена для запобігання піратству. Хоча вона справлялася з своєю основною задачею, вона викликала численні проблеми для гравців.
Згодом GSC Game World зняли StarForce із гри в одному з оновлень, що стало великим полегшенням для гравців, але це призвело до певних наслідків: багато хто з тих, хто купував гру легально, відчував себе обманутим через обмеження, які накладала система захисту.
Зона живе!
Головне, що вдалося GSC – вдихнути життя в Зону. Так, симуляція існувала і в першій частині, але більшість гравців її просто не помічали. Можна було пройти гру, жодного разу не натрапивши на цікаві випадкові події. Сталкери стояли на місці, бандити й мутанти тулилися в строго визначених місцях і ніколи не виходили за їхні межі. Ми точно знали, де нас атакуватимуть, а де натрапимо на чергову зграю кабанів або сліпих псів. Трупи інших сталкерів з’являлися на дорозі, але рідко можна було застати момент їхньої загибелі. Події проходили повз нас.





GSC зрозуміли, що така симуляція марна, якщо її не видно, і представили війну угруповань. Це зробило «Чисте Небо» справжньою пісочницею.
Але на відміну від того ж Far Cry 2, де це стало головним розчаруванням, тут ідея sand-box’у спрацювала куди краще.
Є п’ять фракцій, до яких можна приєднатися, і в складі яких, теоретично, можливо завоювати контроль над Зоною. Домінування досягається захопленням ключових точок на карті. Чим більше територій контролює фракція, тим вона сильніша та заможніша.
Правила прості: гравець не командир загону, а звичайний сталкер. Неможливо просто підійти до когось і наказати йти в бій. Можна лише приєднатися до групи й допомогти їй зайняти позицію.
Зона тепер поділена на гарячі точки з постійними сутичками та відносно мирні райони, де баланс давно встановлений. У першому випадку наш КПК розривають крики і прохання про допомогу. До цього хаосу нерідко долучаються мутанти. В другому ж – тиша, яку можна порушити, змінивши рівновагу сил. Тоді всі фракції активізуються, території почнуть переходити з рук у руки, а гравець може просто спостерігати, як Зона сама веде свою гру.
Найголовніше – війну угруповань… можна ігнорувати. Це не обов’язковий елемент, а скоріше додатковий спосіб розважитися та підзаробити. Не хочете воювати? Ніхто не змушує.
Можна навіть косплеїти Ґеральта з Рівії: зберігаючи нейтралітет із усіма та виконуючи їхні базові завдання.
ШІ був вже тоді!
ШІ теж оновили. Монстри змінилися мало, але люди стали розумнішими: активно використовують укриття, обходять з флангів, ведуть вогонь на придушення і навіть кидають гранати. Щоправда, з гранатами GSC трохи переборщили – вороги кидають їх з ідеальною точністю на будь-яку відстань. Коли в маленьке вікно за 30 метрів влітає одразу три «лимонки», хочеться крикнути: «Не вірю!»





Зона стала жорсткішою
Оригінальний S.T.A.L.K.E.R. мав проблеми з балансом. Гроші лилися рікою, торгівці скуповували все підряд, а артефакти валялися просто під ногами. «Чисте Небо» перевертає ці правила.
Тепер навіть повний рюкзак зброї, аптечок і боєприпасів принесе вам лише кілька тисяч грошових знаків. Тягати на продаж усе, що бачите, немає сенсу. Найбільший заробіток дають артефакти, але їх стало набагато менше. Вони тепер не лежать на землі, а приховані в аномаліях, і щоб їх знайти, потрібно використовувати детектор. Це небезпечно, адже аномалії стали майже невидимими, а детектор починає пищати лише за метр від небезпеки. Доведеться уважно придивлятися та активно використовувати болти.
Зате артефакти тепер коштують дорого і дають значні бонуси. GSC одразу вирішили дві проблеми: пофіксили економіку та мотивували гравців досліджувати найнебезпечніші місця Зони.
Економіка працює!
Гроші в грі мають значення, бо їх є куди витрачати. Торговці тепер є в кожному угрупованні, а якщо їх немає, поруч знайдеться провідник, який швидко доправить вас у потрібне місце.
Головне нововведення – модифікація зброї та броні. Цього не вистачало першій грі. Тепер ви можете додати приціл, збільшити магазин, змінити калібр або навіть підвищити стійкість броні до певних видів ушкоджень. Єдиний мінус – гроші тануть із космічною швидкістю. Будь-яке покращення коштує чимало, і після візиту до механіка кишені гравця швидко порожніють. До того ж, кожен механік має власну спеціалізацію: хтось краще лагодить броню, хтось – зброю.


Це означає, що навіть стандартний АК-47 можна довести до досконалості, а повністю модифікований «Гвинтар-ВС» перетворюється на справжню машину смерті.
Ви ж знайшли той, що був у Шрама у CGI ролику на півночі Боліт?
Ще красивіше та зручніше
«Чисте Небо» стало значно красивішим. GSC не зробили нічого революційного, але оновили освітлення, текстури й моделі, що зробило картинку деталізованішою й приємнішою.
КПК і мапа теж стали зручнішими: тепер видно розташування фракцій, мутантів та основних точок. Планувати маршрут стало простіше, хоча власні позначки досі залишати не можна.
Ще один плюс – квести стали зрозумілішими. Завдання чітко позначені, а їхній успіх тепер здебільшого залежить від вас, хоча трапляються випадки, коли квест зависає через неочікувані події.
Та не можна не сказати про постійні «провалені» завдання, якщо Ви стали членом одного з угруповань. Бо фізично добігти на допомогу іноді просто неможливо через немаленькі розміри карти.
«S.T.A.L.K.E.R.: Чисте Небо» vs. «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля»
Графіка у «Чистому Небі» не просто стала технічним досягненням – вона зробила занурення у гру Зони максимально реалістичним. Її по праву можна назвати найкрасивішою частиною серії.
Тож, заради цікавості давайте порівняємо локацію Болота: «S.T.A.L.K.E.R.: Чисте Небо» vs. «S.T.A.L.K.E.R. 2: Серце Чорнобиля»



Підсумки
Так, «Чисте Небо» не була ідеальною грою. Баґи, зависання та непродумані моменти – усе це супроводжувало гру від самого запуску. Але чи було це важливо, коли ти вперше ступав на мокрі болота, спостерігав, як світанок пробивається крізь хмари, чи прислухався до звуків Зони, які наче нашіптували тобі власні секрети?
«Чисте Небо» прагнуло розкрити глибші шари світу “Сталкера”, розповісти про конфлікти між фракціями, природу викидів і саму сутність Зони. І це вдалося – з мінливим успіхом.
Навіть технічні проблеми, дивним чином, стали частиною шарму гри. Пам’ятаєте, як NPC іноді “зависали” у текстурах, чи як ворожі фракції раптово забували про ваші подвиги? Це стало частиною ностальгії.
А ти, сталкере, готовий повернутися на Болота?


Готовий знову почути, як шелестить очерет під вітром, а далеко, в тумані, звучать загадкові кроки? Бо «Чисте Небо» – це місце, куди завжди хочеться повернутися, навіть знаючи, що тебе там чекають небезпеки.
Зона чекає на тебе. Як і завжди.
Що почитати на дозвіллі?
💡 З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЬ: Верніть мені мій 2007 рік: збираємо «ПК мрії» та ностальгуємо разом
🎮 Початок сталкерського шляху: «Що в імені твоєму «S.T.A.L.K.E.R.»?
🎮 ПЕРША ЧАСТИНА: «Тарковський, Стругацькі і Зона: Таємниці створення культового S.T.A.L.K.E.R.»
🎮 ДРУГА ЧАСТИНА: S.T.A.L.K.E.R. — ностальгічна історія перенесень
🎮 ТРЕТЯ ЧАСТИНА: Занурюємось у дух 2007 року: S.T.A.L.K.E.R. на рівні «Майстер»
🎮 Фінали «S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl» — вибори, Зона і вплив на гравців
Народне голосування

Цей матеріал – не редакційнийЦе – особиста думка його автора. Редакція може не розділяти цю думку.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: