
Дослідники з Угорщини за результатами цікавого дослідження виявили зв’язок між очима та пам’яттю.
Нове дослідження, проведене дослідниками Адамом Альбі з Будапештського університету технологій та економіки та Петером Пайкоші із Сегедського університету розкриває зв’язок між пам’яттю та поведінкою очей. Дослідники прагнули з’ясувати, чи можуть зіниці відображати якість пам’яті.
Для перевірки цього вони попросили 28 учасників дослідження вивчити перелік рідкісних угорських слів. Кожне слово на короткий час висвітлювалось на екрані уздовж краю невидимого кола. Після цього учасникам показували як старі, так і нові слова в центрі екрану. Для кожного впізнаваного слова вони повинні були вказати, за допомогою повзунка, точне місце, де вони побачили його вперше. Увесь час за очами учасників слідкувала інфрачервона камера.
Коли учасники бачили знайоме слово, їхні зіниці розширювались помірно. Однак вони розширювались найбільше, коли хтось з учасників пригадував, де на екрані вперше побачив те, чи інше слово.
«Розширення зіниць може бути неінвазивним маркером якості пам’яті в таких ситуаціях, як освіта, клінічна оцінка або надання свідчень у суді», — зазначає нейропсихолог із Нантського університету Мохамад Эль Хадж.
Як підкреслює Адам Альбі, наразі не існує єдиної думки відносно когнітивних та нейробіологічних механізмів, що керують реакцією зіниць під час роботи різних форм пам’яті. За однією з поширених теорій, ключову роль у цьому процесі може відігравати блакитна пляма — невелика ділянка у стовбурі мозку, що відповідає за регуляцію збудження та уваги. Вони активується тоді, коли людині необхідно сконцентруватись і викликає розширення зіниць.
У нещодавньому дослідженні науковці з Корнелльського університету вивчали мозок та очі мишей, змушуючи гризунів виконувати щоденні завдання, а потім відпочивати. Під час сну (миші часто сплять з розплющеними очима) їхні зіниці змінювали розмір відповідно до задіяння різних типів пам’яті. Коли їх зіниці звужувалися, мозок звертався до свіжих спогадів. Коли вони розширювалися, виринали старі спогади.
Команда виявила, що якщо вони порушували певні патерни мозкових хвиль — звані гострими хвильовими брижами — під час фази звуження зіниць, то миші згодом важко запам’ятовували нещодавно засвоєну інформацію. Результати цього дослідження свідчать про те, що очі можуть не тільки відображати спогади, але й те, як вони тихо сортуються та зберігаються упродовж сну.
У сфері штучного інтелекту результати цих досліджень можуть допомогти вирішити одну з головних проблем, коли нейромережі записують нову інформацію поверх попередньої. Системи пам’яті в мозку можуть розділяти і керувати інформацією в режимі реального часу, при цьому розмір зіниці виступає у якості зчитувача того, що в даний момент спостерігається.
Результати дослідження були опубліковані в Journal of Experimental Psychology
Джерело: ZMEScience
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: