«ПриватБанк» анонсував відкриття українським підприємцям можливість продавати валюту у застосунку «Приват24» для фізосіб — цілодобово.
Ще у 2021 році найбільший український банк запустив цілодобову торговельну сесію для ФОПів у «Приват24» для бізнесу, щоб українські підприємці мали змогу продавати валюту коли заманеться, а не лише під час роботи стандартної торгової сесії на валютному ринку. Тепер цю функціональність вирішили «для зручності» продублювати в «Приват24» для фізосіб — «щоб українські підприємці мали змогу продавати валюту без необхідності заходити у «Приват24» для бізнесу» (напрошується відомий мем з Xzibit).
Нова опція стала результатом послідовних зусиль щодо розширення функціональності для ФОП в «Приват24». Щоб скористатися нею, треба зайти в меню «Бізнес», вибрати послугу «Продаж валюти», вказати рахунки та суму операції й підписати КЕП SmartID.
На сьогодні послугами «Приват24» користуються понад 80 тис. ФОПів — на 70% більше, ніж рік тому. Також в «ПриватБанку» додатково зазначають, що крім продажу валюти, в меню «Бізнес» застосунку «Приват24» підприємці можуть здійснювати платежі зі свого поточного рахунку на картки та рахунки фізичних або юридичних осіб і підприємців, сплачувати податки, переглядати баланси та виписки за рахунками тощо.
Як завжди, чи потрібна нова опція, нехай кожен вирішить самостійно, але загалом постає логічне питання — чому просто не об’єднати два застосунки («Приват24» для фізосіб та «Приват24» для бізнесу) замість того, щоб дублювати функціональність? А ще можна пригадати дивні вимоги пакетного оформлення карток, коли обов’язковою умовою активації карти «Ключ до рахунку» ФОП є наявність активної картки фізосіб, та обмеження функціональної — обов’язкова вимога актуалізації анкетних даних у «Приват24» для фізосіб, щоб мати можливість згенерувати КЕП у «Приват24» для бізнесу. Таке наполегливе нав’язування просування одного продукту через інший видається дуже дивним та викликає питання.
За даними НБУ, міжнародні резерви України скорочуються третій місяць поспіль (в жовтні вони зменшилися на 1,9% і на початок листопада становили $38,97 млрд). Ключові два фактори — інтервенції Нацбанку для компенсації структурного дефіциту та збереження стійкості валютного ринку, а також виплат по держборгу в іноземній валюті. Наразі надходження міжнародної допомоги компенсують обидва фактори, а поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту. Також слушно пригадати, що у вересні український ІТ-експорт впав до $521 млн, що є найгіршим результатом з початку 2023 року.