«ПриватБанк» анонсував відкриття українським підприємцям можливість продавати валюту у застосунку «Приват24» для фізосіб — цілодобово.
Ще у 2021 році найбільший український банк запустив цілодобову торговельну сесію для ФОПів у «Приват24» для бізнесу, щоб українські підприємці мали змогу продавати валюту коли заманеться, а не лише під час роботи стандартної торгової сесії на валютному ринку. Тепер цю функціональність вирішили «для зручності» продублювати в «Приват24» для фізосіб — «щоб українські підприємці мали змогу продавати валюту без необхідності заходити у «Приват24» для бізнесу» (напрошується відомий мем з Xzibit).
Нова опція стала результатом послідовних зусиль щодо розширення функціональності для ФОП в «Приват24». Щоб скористатися нею, треба зайти в меню «Бізнес», вибрати послугу «Продаж валюти», вказати рахунки та суму операції й підписати КЕП SmartID.
На сьогодні послугами «Приват24» користуються понад 80 тис. ФОПів — на 70% більше, ніж рік тому. Також в «ПриватБанку» додатково зазначають, що крім продажу валюти, в меню «Бізнес» застосунку «Приват24» підприємці можуть здійснювати платежі зі свого поточного рахунку на картки та рахунки фізичних або юридичних осіб і підприємців, сплачувати податки, переглядати баланси та виписки за рахунками тощо.
***
Як завжди, чи потрібна нова опція, нехай кожен вирішить самостійно, але загалом постає логічне питання — чому просто не об’єднати два застосунки («Приват24» для фізосіб та «Приват24» для бізнесу) замість того, щоб дублювати функціональність? А ще можна пригадати дивні вимоги пакетного оформлення карток, коли обов’язковою умовою активації карти «Ключ до рахунку» ФОП є наявність активної картки фізосіб, та обмеження функціональної — обов’язкова вимога актуалізації анкетних даних у «Приват24» для фізосіб, щоб мати можливість згенерувати КЕП у «Приват24» для бізнесу. Таке наполегливе нав’язування просування одного продукту через інший видається дуже дивним та викликає питання.
І ще стисло про міжнародні резерви
За даними НБУ, міжнародні резерви України скорочуються третій місяць поспіль (в жовтні вони зменшилися на 1,9% і на початок листопада становили $38,97 млрд). Ключові два фактори — інтервенції Нацбанку для компенсації структурного дефіциту та збереження стійкості валютного ринку, а також виплат по держборгу в іноземній валюті. Наразі надходження міжнародної допомоги компенсують обидва фактори, а поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту. Також слушно пригадати, що у вересні український ІТ-експорт впав до $521 млн, що є найгіршим результатом з початку 2023 року.